розтирання з поступовим переходом до поглибленого розтирання, до повного втирання мазі, почервоніння шкіри і відчуття тепла. Перед застосуванням цього прийому рекомендується провести поверхневе безперервне погладжування і легке безперервне розтирання паравертебрально вздовж усього хребта 3-5 разів. Після будь-якого варіанту сегментарного масажу рекомендується одягнути хворого так, щоб можливо довше зберегти відчуття тепла.
При практичному проведенні будь-якого виду масажу недостатньо знати тільки особливості рухових порушень при дитячому церебральному паралічі. Не менше важливим є розвиток власного дотику, оскільки цим шляхом масажист повинен визначати стан тонусу м'язів [6, 43].
Виконуючий різні види масажу повинен передбачати правильне положення хворого, яке б сприяло зниженню дії тонічних рефлексів. Для цього треба мати набір валів, подушок різної величини і форми, перекидні вантажі і т.д. Основні правила при проведенні масажу: 1) всі прийоми різних видів масажу і їх поєднання треба використовувати вибірково, з урахуванням особливостей захворювання, стану дитини і поставленої задачі відновного лікування; 2) спеціальні медикаментозні засоби і теплові процедури хворого повинен отримати до сеансу масажу; 3) при проведенні розслабляючого масажу хворому з різко підвищеною шкірною чутливістю рекомендується заздалегідь провести сегментарний масаж із втиранням мазі В.М. Пігіна; 4) при всіх видах масажу повинні дотримуватися певні правила: а) для збереження спокійної, ненапруженої пози тіла проводиться укладання хворого в положенні лежачи на животі, з підкладеною під груди подушкою, так, щоб голова могла бути вільно опущена лобом на зігнуті руки або ватяну подушку; під нижню третину гомілок під гомілковостопним суглобом підкладаються вали. В положенні лежачи на спині під голову кладеться невелика подушка, а під коліна – вал, щоб зняти напруження задніх м'язів стегна і гомілки; б) масажуючий повинен стежити за станом шкіри своїх рук (вона повинна бути чистою, м'якою, теплою), а також за станом шкіри хворого. При пошкодженні шкіри масажованого, висипанні, так само як і при поганому стані післяопераційних швів дитина повинна бути проконсультована лікарем; 5) сеанс будь-якого виду масажу бажано завершувати виконанням 2-3 вправ, направлених на закріплення одержаного результату. При цьому необхідно привертати увагу дитини до їх виконання, пояснюючи їх призначення і важливість в процесі лікування; 6) кількість сеансів, що рекомендується: а) прийоми загального масажу для поліпшення працездатності м'язів – 25-30 сеансів; б) сегментарний масаж – 10-15; в) лінійний масаж – 10-15; г) точковий масаж – 20-25. Поєднання і дозування різних видів масажу індивідуальні; 7) прийоми загального, сегментарного масажу проводять до занять; точковий і лінійний масаж слід проводити в поєднанні зі спеціальними вправами в процесі індивідуальних занять [6, 44].
Прогрівання. Прогрівання за точками, мікрозонами, сегментами є варіантом припікання, що використовується в китайській медицині в поєднанні з голкотерапією, а також при точковому масажі. Прогрівання здійснюється за допомогою спеціальних полинових сигарет або спеціальними приладами. Електропрогрівач є варіантом таких приладів. Так само, як і при точковому масажі, приладом можуть здійснюватися збуджуючий і гальмівний методи дії. Для стимуляції збуджуючим методом застосовується "дзьобаючий" спосіб дії. Джерело тепла прямує перпендикулярно до поверхні шкіри з наміченою точкою (0,8-1,5 см від джерела) до отримання досить сильного приємного тепла і потім швидко переміщується вгору і знову плавно вниз (не торкаючись шкіри). Тривалість процедури – від 2 до 5 хв і довше – до отримання рухової реакції. Прогрівання проводиться послідовно над 4-6 точками-мікрозонами, до числа яких входять 2-3 симетричні парні, розташовані на лініях, і 2-3 місцеві точки. Загальна дія проводиться симетрично на однойменні точки. Місцеві точки при цьому можуть бути взяті з однієї і двох сторін для поліпшення функції певних м'язів. В результаті дії виникає гіперемія шкіри, яка утримується в межах півгодини [6, 45].
Гальмівний метод для розслаблення м'язів. При прогріванні над точкою-мікрозоною джерело тепла спочатку встановлюється в безпосередній близькості від поверхні шкіри, а потім повільно віддаляється від неї до тих пір, поки хворий не відчує приємного заспокійливого відчуття тепла в оточуючій або у віддаленій області. На цій відстані прилад залишається від 5 до 10 хв. Зустрічаються рекомендації прогрівання точок через різні прошарки (тонкі зрізи цибулі, часнику та ін.). Гальмівний метод дії ("прасування") використовується для дії на сегментарні точки, сегменти, зони з метою розслаблення м'язів. Прилад розташовується над поверхнею шкіри, потім підбирається ступінь нагрівання – до відчуття приємного тепла і плавними, ритмічними рухами переміщається горизонтально над шкірою ("прасування"), В результаті спостерігається зниження тонусу м'язів, зменшення больових відчуттів, зниження підвищеної шкірної чутливості; створюється стан "внутрішнього комфорту".
Прогрівання призначається щодня або через день. На курс – 10-12 процедур; при необхідності курс лікування повторюється. Прогрівання може поєднуватися з акупунктурою або точковим масажем в наступних комбінаціях: коротке прогрівання за точками до або після точкового масажу; акупунктура або точковий масаж застосовується на одних точках, а прогрівання – на інших; це можливо при системному, сегментарному і зональному способах дії; у всіх випадках можливе застосування точкового масажу або акупунктури в один час, а прогрівання – в інший (через 2-4 год).
Прогрівання як самостійна процедура частіше застосовується в почат-ко-вому періоді лікування або при різкому підвищенні шкірної чутливості переважно в дітей раннього і молодшого віку, оскільки воно не доставляє неприємних відчуттів, які можуть виникнути при акупунктурі або точковому масажі.
2.1.3. Фізичні вправи
Фізичні вправи, вживані з лікувальною метою, є провідним засобом лікувальної фізичної культури, включаючи різні їх види.
Гімнастичні вправи складаються зі спеціально підібраних поєднань різних рухів, що відповідають рішенню певної