Фізична реабілітація при гінекологічних захворюваннях

курсова робота з фізичної реабілітації

ЗМІСТ

Вступ

Актуальність теми дослідження. Гінекологічні захворювання – захворювання статевих органів жінки. Найчастіше зустрічаються запальні захворювання статевих органів. Залежно від виду мікроба-збудника розрізняють неспецифічні, специфічні (кандидомікоз|, туберкульоз, хламідіоз|, трихомоноз|), венеричні хвороби. Велику групу складають пухлини статевих органів і пухлиноподібні захворювання, що найбільш часто вражають|приголомшують| матку, яєчники, рідше – зовнішні статеві органи, піхву, маткові труби. Гінекологічні ендокринні захворювання включають розлади менструального циклу – від аменореї до дисфункціональних| маткових кровотеч, так звані нейроендокринні| синдроми, пов'язані із згасанням, виключенням або порушенням функції яєчників. Виділяють також аномалії положення|становища| і розвитку статевих органів. Порушення анатомічної будови|споруди| або затримка розвитку правильно сформованих статевих органів в поєднанні з|із| іншими захворюваннями є|з'являються,являються| причиною безпліддя. Гінекологічні захворювання сприяють порушенням статевої функції, зниженню лібідо|прагнення|.

В організмі жінки існують захисні механізми, перешкоджаючі виникненню ряду|лави,низки| гінекологічних захворювань: природний зовнішній затвор піхви, тобто тісне зіткнення внутрішніх поверхонь статевих губ; будова|споруда| промежини, яка забезпечує щільне стулення|стулювання| статевої щілини, сприяє захисту піхви від забруднення ззовні, перешкоджає проникненню в неї повітря і швидкому висиханню її слизистої оболонки; зіткнення еластичних стінок піхви; цілісність невинної пліви. Фізіологічні захисні механізми починають|розпочинають,зачинають| функціонувати в період статевого дозрівання, з|із| початком вироблення гормонів яєчників (злущування| клітин піхви і шийки матки та оновлення слизистого покриву|покривала|, кисле середовище|середа| піхви, природна мікрофлора піхви, що не допускає поселення привнесених ззовні мікробів). Крім того, існують імунні механізми захисту піхви, захисні механізми шийки матки (слизиста пробка|корок|) і слизистої оболонки матки (відторгнення під час менструації, багате кровопостачання).

Лікувальна фізична культура – самостійна науково обґрунтована дисципліна – використовується для лікування і профілактики різних захворювань і пошкоджень засобами фізичних вправ. Особливістю фізичних вправ, що застосовуються з лікувальною метою, є їх лікувальна і педагогічна спрямованість. При будь-якому захворюванні органів або їх систем призначається комплексне лікування, у якому серед інших лікувальних засобів загального лікувального характеру одне з важливих місць займає лікувальна фізична культура.

Не медикаментозна фізична реабілітація сприяє швидшому одужанню, і включає в себе, крім засобів лікувальної фізичної культури, певний комплекс фізіотерапевтичних процедур, які мають свої особливості при лікуванні гінекологічних захворювань.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єкт дослідження – проблема фізичної реабілітації хворих.

Предмет дослідження – методи фізичної реабілітації при гінекологічних захворюваннях.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати сутність фізичної реабілітації при гінекологічних захворюваннях та визначити особливості та необхідність її використання.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження.

Розділ 1. Коротка характеристика гінекологічних захворювань

Виникненню гінекологічних захворювань сприяють недотримання правил особистої|особової| гігієни, гігієна статевого життя, алкоголізм, наркоманія, активне статеве життя з|із| різними статевими партнерами і статеві перелюбства, використання нераціональних протизаплідних засобів, спринцювання різними хімічними засобами і температурні дії на слизисту оболонку піхви, статеве життя під час менструації, часті аборти, ендокринні, вроджені, інфекційні хвороби, особливо в дитячому віці, захворювання сечової системи, кишечнику, обмінні|змінні| порушення, стреси, порушення харчування. Особливо несприятливі наслідки|результати| раннього початку статевого життя при несформованих механізмах захисту. Профілактика гінекологічних захворювань включає охорону здоров'я дівчинки|дівчатка| вже з періоду внутріутробного розвитку, своєчасне лікування інфекційних і інших захворювань, наслідків|результатів| родових травм, здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок, гартування, дотримання правил загальної|спільної| гігієни, включаючи гігієну статевих органів, і статевого життя.

Адреногенітальний синдром характеризується гіперфункцією кори надниркових і підвищеним вмістом андрогенів в організмі, що викликає|спричиняє| явища вірилізації. Розрізняють природжений|уроджений,вроджений| і постпубертатний синдроми. Природжений|уроджений,вроджений| синдром – спадкове|спадкоємне| захворювання, обумовлене дефектом ферментної системи 21-гідроксилази| або пухлиною кори надниркової.

Альгодисменорея| – болючі менструації. Виникає в результаті|унаслідок,внаслідок| інфантилізму, неправильного положення|становища| матки (гіперантефлексія|, ретроверсія), запальних процесів у статевих органах, при ендометріозі і інших захворюваннях, а також при підвищеній збудливості ЦНС|. Спостерігається звичайно у|в,біля| молодих жінок (часто при безплідді). Біль з'являється|появляється| за декілька днів до менструації, буває нерідко|незрідка| дуже сильною, що іноді|інколи| робить|чинить| хворих непрацездатними. Больовий синдром супроводжується|супроводиться| різноманітними|всілякими| вегетативними порушеннями (головний біль, нудота, блювота, запаморочення та ін.). Біль припиняється з|із| настанням|наступом| менструації [5].

АМЕНОРЕЯ – відсутність менструацій протягом 6 міс. і більш. Розрізняють дійсну і помилкову аменорею. При дійсній аменореї відсутні циклічні зміни в яєчниках, ендометрії і у всьому організмі. Дійсна фізіологічна аменорея спостерігається в дитячому віці, під час вагітності і лактації, під час менопаузи. Патологічна аменорея може бути первинною (менструацій ніколи не було) і вторинною|повторною| (припинення менструацій). Первинна аменорея часто виникає у зв'язку з генетично обумовленою патологією (дисгенезія| гонад|) унаслідок|внаслідок| затримки статевого розвитку (важкі|тяжкі| інфекційні захворювання, інтоксикація). Вторинна|повторна| аменорея спостерігається при загальних|спільних| інфекційних і соматичних захворюваннях (туберкульоз, ревматизм, тифи, вади|пороки| серця, захворювання печінки та ін.), важких|тяжких| інтоксикаціях (отруєння свинцем, ртуттю, алкоголізм), аліментарних розладах (неповноцінне харчування), нервово-психічних порушеннях і гормональних розладах (ураження гіпоталамуса, гіпофіза, яєчників, надниркових, щитовидної залози). При хибній аменореї циклічні зміни є|наявний|, але|та| менструальна кров назовні не виділяється із-за перешкод у області шийки матки, піхви, невинної пліви.

Ановуляторний цикл – менструальний цикл без овуляції і розвитку жовтого тіла при збереженні|зберіганні| регулярності кровотеч. Зустрічається в період становлення менструального циклу (менарху|), клімаксу і рідше в дітородному віці. Ановуляторний цикл обумовлений недостатньою гонадотропною стимуляцією яєчників, а також іноді|інколи| підвищеною продукцією пролактина| гіпофізом.

Апоплексія яєчника