3.2. Фізичні вправи під час пологів

Фізичні вправи при нормальному перебігу вагітності застосовуються у 1-му і 2-му періодах пологів у паузах між переймами і потугами. Вони застосовуються з метою, підтримання нервово-психічної і фізичної дієздатності роділлі, стимуляції пологової діяльності, полегшення і прискорення пологів, попередження раннього стомлення, внутрішньоутробної гіпоксії плоду, зменшення імовірності травматизації матері і дитини.

В 1-му періоді пологів (розкриття матки) рекомендують вправи для м'язових груп, які не беруть участі у переймах і розслаблення тих, що напружуються. Застосування цього прийому, що сприяє зняттю стомлення носять характер активного відпочинку, який базується на феномені Сєченова "заряджання енергією нервових центрів". Використовують активний відпочинок у перші 7-8 год цього періоду.

Залежно від стану породіллі та акушерської ситуації вправи можуть проводитись у положенні стоячи, сидячи, лежачи. У випадках, коли навколоплідні води відійшли, фізичні вправи допускаються у положенні лежачи. У положенні стоячи виконують дихальні вправи з рухами руками, підніманням надпліч, ногами тримаючись за спинку ліжка, повороти тулуба, ходьбу у повільному темпі, струшування рук для розслаблення м'язів. В положенні лежачи на спині проводять розведення і зведення зігнутих у колінах ніг, почергове згинання і розгинання кінцівок, ротацію прямих ніг, почергове підтягування зігнутої ноги до живота, дихальні вправи з рухами руками лежачи на боку, розслаблення м'язів кінцівок і черевної стінки. Сидячи на стільці роблять згинання і розгинання у колінних суглобах, динамічні дихальні вправи, нахили і повороти тулуба. Тривалість занять від 5 до 15 хв., вправи повторюються 2-3 рази, дихальні – 3-4.

У 2-му періоді пологів (зганяння плоду) фізичні вправи виконуються у положенні лежачи на спині. Після кожної потуги використовують статичне дихання з подовженим видихом, почергове згинання і розгинання ніг, рухи стопами, дихальні вправи з рухами руками, розслаблення м'язів живота і тазового дна, повне розслаблення. Цей період закінчується народженням дитини, але процес пологів продовжується і переходить у 3-й період (послідовий період) і з виходом посліду пологи завершуються [14, 454].

Породіллям рекомендується проводити самомасаж, що сприяє безболісному перебігу пологів. Використовують прогладжування нижньої частини живота кистями у напрямку назовні і вгору; притиснення великими пальцями рук шкіри до внутрішньої поверхні гребеня клубової кістки в ділянці обох передньо-верхніх остей; погладжування шкіри крижово-поперекової ділянки.

3.3. Фізичні вправи у післяпологовий період

Вихід посліду означає завершення пологів і початок післяпологового періоду, який триває 6-8 тижнів. За цей час в організмі породіллі, відбувається процес зворотної перебудови органів і систем, що виникли під час вагітності і пологів. Проте у неї виникають і нові зміни у системах, в першу чергу у молочних залозах, які забезпечують кількісний і якісний склад молока для забезпечення всіх потреб новонародженого.

Пологи потребують від породіллі великих фізичних сил. Роботу, що виконує жінка за 16-18 год. пологів, можна охарактеризувати як інтервальну нервово-м'язову роботу, що інтенсивно зростає (Л.Н. Старцева, 1980). Тому породіллі звичайно дають відпочити і при нормальному перебігу пологів заняття фізичними вправами розпочинаються на 2-й день. Завдання їх: поліпшити загальний стан породіллі й діяльність серцево-судинної, дихальної і травної систем; сприяти молокоутворенню і активному скороченню матки; зміцнити розтягнутий зв'язково-м'язовий апарат і відновити нормальне положення внутрішніх органів та матки; ліквідувати застійні явища у черевній порожнині, малому тазу, нижніх кінцівках, порушення сечовиділення, запори; відновити поставу і працездатність породіллі.

Протипоказання до занять фізичними вправами, окрім загальних, такі: тривалі і тяжкі пологи, велика крововтрата, загроза кровотечі, гострий мастит, тромбофлебіт, розриви промежини 3-го ступеня, нефропатія, еклампсія у пологах.

Після пологів протягом трьох тижнів не рекомендовано застосовувати вихідне положення сидячи. У випадку накладення швів на промежину виключаться вправи з розведенням ніг протягом 5-6 днів.

Жінкам з розривом промежини 3-го ступеня та після родопомочі у вигляді кесаревого розтину призначають лікувальну гімнастику і проводять за методикою, аналогічною тій, що використовують у післяопераційних хворих з приводу відповідно пластики піхви чи внутрішньочеревних операцій. Після виписки таким жінкам рекомендують займатися фізичними вправами так само, як і звичайним породіллям, але першим слід обмежувати вправи з навантаженням м'язів промежини, другим – живота.

Заняття фізичними вправами проводять малогруповим і груповим методом. Тривалість їх поступово збільшується з 15-20 хв. до 35-40 хв., кількість повторень – з 3-4 до 5-6 раз. Темп переважно повільний. Заняття рекомендується проводити через півгодини після годування дитини.

В перші 2 дні занять всі вправи виконують з вихідного положення лежачи на спині, не зважаючи на те, що жінці дозволяють вставати і ходити. Використовують нескладні рухи кінцівками, піднімання таза, дихальні вправи із втягуванням черевної стінки на подовженому видиху. Рекомендуються довільні скорочення і втягування на вдиху й вип'ячування на видиху відхідника (сфінктера прямої кишки), а також під час виконання вправ.

На 3-4-й день занять вводяться вихідні положення лежачи на животі, упор стоячи на колінах. Навантаження збільшуються за рахунок вправ для м'язів живота, тазового дна, кількості повторень попередніх вправ, часу занять.

На 5-6-й день занять вводяться вихідне положення стоячи, з якого виконують вправи для тулуба, напівприсідання, кругові обертання таза, рухи прямою ногою вперед, убік і назад, ходьба на носках, з випадами. Під час занять звертають увагу тих, хто займається, на поєднання рухів з фазами дихання, подовжений видих, поставу (див. дод. 2).

Наведені і подібні вправи