Лейкоплакія| вульви|, шийки матки відноситься до передракових захворювань; характерні|вдача| явища гіпер-| і паракератозу з|із| подальшим|наступним| розвитком склеротичного процесу, виникненням на зовнішніх статевих органах і вагінальній частині|частці| шийки матки білуватих плям, що не знімаються ватяним тампоном.

Міома матки – доброякісна пухлина, витікаюча з|із| гладком'язової тканини матки. Розвиток пухлини пов'язаний з порушеннями в гіпоталамо-гіпофізарній| області і підвищеною продукцією естрогену. Розрізняють інтерстиціальні, субсерозні і субмукозні| міоми матки. Вузли можуть розташовуватися в тілі| (95%) і шийці (5%) матки.

Оофорит – запалення яєчників, що часто поєднується|сполучається| із|із| запаленням маткових труб. Збудники – стафіло-|, стрептококи, ешерихфії|, гонококи, мікобактерії туберкульозу та інші мікроби. В більшості випадків яєчники уражаються|приголомшуються| повторно внаслідок сальпінгіту. Запально-змінена маткова труба спаюється з|із| яєчником, утворюючи єдиний запальний конгломерат. Утворення гною в матковій трубі приводить|призводить,наводить| до розплавлення тканини яєчника з|із| розвитком тубооваріального| запального утворення (піосальпінкс і піоовар|).

Опущення і випадання матки і піхви найчастіше бувають в літньому віці внаслідок перенесеної під час родів травми, важкої|тяжкої| фізичної роботи (важка|тяжка| праця незабаром після|потім| родів), інволюційних процесів у статевих органах, властивих літньому віку. Розрізняють опущення матки (піхви), неповне і повне|цілковите| випадання. Разом з маткою і піхвою часто випадає стінка сечового міхура|пузиря,пухиря| і прямої кишки. Процес прогресує.

Параметрит – запалення навколоматкової клітковини. Збудники – найчастіше золотистий стафілокок або ешерихія|, нерідко|незрідка| асоціація мікроорганізмів. Інфекція з|із| матки і придатків поширюється по лімфатичних шляхах|коліях,дорогах|. Особливо часто параметрити розвиваються при поєднанні запалення і травми різних відділів статевих органів (післяабортні| розриви шийки матки, діатермокоагуляція і діатермоексцизія| шийки матки, операційна рана матки або придатків). Запалення звичайно захоплює|захвачує| певні області: від переднього відділу шийки інфільтрат поширюється по латеральних краях сечового міхура|пузиря,пухиря| до передньої черевної стінки; від передньобокових| відділів шийки – до пупартової зв'язки|в'язки| і бокових відділів живота; від задньобокових відділів шийки – до стінок тазу; від заднього відділу шийки – до прямої кишки. Запальний інфільтрат може розсмоктатися, нагноюватися або набути хронічного характеру.

Поліпи шийки і тіла матки – патологічна проліферація залізистого епітелію ендометрія або ендоцервикса| на фоні хронічно протікаючого запального процесу. У генезі поліпів, особливо маткових, грають роль гормональні порушення. Розпізнавання іноді|інколи| можливе при огляді шийки матки за допомогою дзеркал. Видно|показно| м'яке, рожеве|трояндова| утворення, що звисає з|із| шийкового| каналу в піхві. Уточнюють діагноз за допомогою кольпоскопії. Нерідким симптомом поліпів тіла і шийки матки є|з'являється,являється| маткова кровотеча по типу менорагій. Точний діагноз ставлять при безпосередньому огляді порожнини матки (гістероскопія), а також при рентгенологічному дослідженні матки (метрографія). Поліпи тіла матки можна діагностувати при ультразвуковому дослідженні. Вискоблювання матки з|із| подальшим|наступним| гістологічним дослідженням видаленого|віддаленого| матеріалу – найбільш часто вживаний метод діагностики (і лікування). Аденоматозні поліпи повинні розглядатися|розглядуватися| як передраковий стан [5].

Передменструальний синдром – розлад функцій нервової, серцево-судинної і ендокринної системи в другій половині менструального циклу. Спостерігається частіше у віці 16-20 років і після|потім| 35 років. Порушення функції гіпоталамо-гіпофізарної| системи приводить|призводить,наводить| до змін другої фази циклу (недостатність гормону жовтого тіла) і підвищеного виділення антидіуретичного| гормону, що веде до розладу функції надниркових: підвищенню виділення альдостерону, затримці рідини в організмі, накопиченню натрію, збідненню калієм.

Сальпінгіт – запалення маткових труб. Найчастіше супроводжується|супроводиться| одночасним запаленням яєчників. Викликається|спричиняється| різноманітною|всілякою| мікрофлорою (стафіло-| і стрептококи, ешерихії|, гонококи, мікобактерії туберкульозу та ін.). Процес починається зі слизистої оболонки труби (ендосальпінгіт|), потім переходить на м'язову оболонку і її серозний покрив|покривало|. В результаті|унаслідок,внаслідок| злипливого процесу складки внутрішньої оболонки маткових труб спаюються, виникає їх непрохідність. Скупчення ексудату приводить|призводить,наводить| до розвитку гідросальпінксу, гною – піосальпінксу, кров – гематосальпінксу|.

Синдром склерокістозних яєчників (синдром Штейна-Левенталя) найчастіше виникає при порушеннях функції гіпоталамо-гіпофізарної| системи, дисфункції кори надниркових або первинному ураженні яєчників (порушення біосинтезу стероїдних гормонів) і характеризується аменореєю різної тривалості (іноді|інколи| бувають ациклічні кровотечі), гірсутизмом і іншими проявами|виявами| вірильного| синдрому, ожирінням, безпліддям і наявністю збільшених полікістозно| змінених яєчників. Звичайно зустрічається у віці 20-30 років.

Туберкульоз жіночих статевих органів є|з'являється,являється| завжди вторинним|повторним| захворюванням; виникає при перенесенні|переносі| інфекції з|із| первинного вогнища|осередку| (легені) гематогенним шляхом|колією,дорогою| або по лімфатичних судинах|посудинах| з|із| мезентеріальних лімфатичних вузлів і очеревини. Найчастіше уражаються|приголомшуються| маткові труби, рідше ендометрій і яєчники, дуже рідко – шийка матки, піхва і вульва|. Розрізняють ексудативну, продуктивну і казеозну форми [5].

Ендометріоз – гетеротипія ендометрія в органи і тканини, де його в нормі не буває. Імплантаційна теорія ендометріозу є|з'являється,являється| ведучою; ділянки ендометрія, що відторгнулися, імплантуються в інші тканини і органи; можливе перенесення|перенос| гематогенним шляхом|колією,дорогою|. ендометріоїдні| включення|приєднання| можуть спостерігатися в товщі матки (аденоміоз|), в просвіті маткових труб, на очеревині малого тазу з|із| проростанням в суміжні тканини (ректовагінальна| перегородка), в піхві, шийці матки, яєчнику з|із| утворенням кіст ("шоколадні" кісти), рубцях після|потім| кесарева розтину, рідко – у віддалених від матки органах і тканинах. Нерідко|незрідка| ендометріоз супроводжується|супроводиться| перифокальним запаленням. Поширення і розвиток ендометріозу тісно пов'язаний з функцією яєчників. При природній або штучній менопаузі вогнища|осередки| ендометріозу піддаються зворотному розвитку.

Ендометрит| – запалення слизистої оболонки матки. Запалення викликається|спричиняється| гнійними| мікробами, з|із| яких найбільше значення має золотистий патогенний стафілокок; можливе ураження туберкульозними мікобактеріями|. Частіше пов'язано з післяабортною| інфекцією, але|та| може розвиватися після|потім| менструацій, внутрішньоматочних діагностичних маніпуляцій (зондування, вискоблювання). Некроз ендометрія приводить|призводить,наводить| до його відторгнення, кровотечі, появи рідких гнійно-кров'яних білей. Процес може поширюватися на міометрій з|із| розвитком метриту або метроендометриту.

Ендоцервіцит| – запалення слизистої оболонки