вправ на розвиток спеціальної (швидкісної та швидкісно-силової) витривалості. Відповідно до РФС визначаються параметри фізичного навантаження у відсотках від МПК. Вони коливаються від 40 % до 75 % залежно від РФС людини. РФС визначає також раціональну кратність занять у тижневому циклі оздоровчого тренування.
Розділ 3. Методи контролю за оздоровчим ефектом занять
У практиці оздоровчого тренування використовуються такі види контролю: лікарський, лікарсько-педагогічний, педагогічний та самоконтроль.
У розділі міститься інформація про різновиди педагогічного контролю, який найчастіше проводиться фахівцями оздоровчої фізичної культури, та самоконтроль.
Мета контролю: забезпечити раціональне використання засобів оздоровчої фізичної культури для збереження і зміцнення здоров'я людей, підвищення працездатності та продовження творчого довголіття.
Завдання контролю:
визначити та оцінити рівень фізичного стану та функціональні можливості осіб, які займаються, або тих, які приступили до занять фізичними вправами з оздоровчою метою;
обґрунтувати раціональний режим оздоровчого тренування для осіб різного віку, статі, рівня фізичного стану.
перевірити адекватність та ефективність процесу оздоровчого тренування [5, 156].
Розрізняють терміновий, відставлений та кумулятивний тренувальний ефекти.
Терміновий тренувальний ефект – зміни, які відбуваються в організмі людини безпосередньо під час виконання фізичних вправ або в найближчий період відпочинку.
Відставлений тренувальний ефект – зміни, які відбуваються в пізніх фазах відновлення (на другий день після занять або через декілька днів).
Кумулятивний тренувальний ефект – зміни в організмі, які відбуваються протягом тривалого періоду оздоровчого тренування внаслідок підсумовування термінових та відставлених ефектів окремих тренувальних занять.
Відповідно до описаних видів тренувального ефекту здійснюється контроль: оперативний, поточний, етапний. У практиці оздоровчого тренування оперативний та поточний контроль поєднуються. В оперативно-поточному контролі оцінюються терміновий та відставлений тренувальні ефекти, в етапному – кумулятивний.
3.1. Методи первинного контролю в оздоровчому тренуванні
Допуск до занять фізичними вправами оздоровчої спрямованості відбувається на підставі первинного медичного обстеження, яке обов'язково доповнюється первинним педагогічним контролем.
Висновок лікаря після первинного медичного обстеження про стан здоров'я, медичну групу для занять фізичними вправами свідчить лише про можливість фізичних навантажень. Регламентування навантажень та розробка програм оздоровчого тренування відбувається на основі визначення фізичного стану, готовності до виконання фізичної праці [18].
Визначення рівня фізичного стану тих, хто розпочав заняття фізичними вправами, – головне завдання первинного контролю. Основні фактори, які обумовлюють рівень фізичного стану людини, – це фізична працездатність, фізична підготовленість, функціональні можливості серцево-судинної та дихальної систем, вік [18, 2].
Оцінка фізичної працездатності проводиться за допомогою досить складних методів тестування в умовах фізичних навантажень субмаксимальної і максимальної потужності. Проведення тестів (велоергометрія, степергометрія, тестування на тредмилі) потребує відповідної апаратури, кваліфікованого персоналу, значних витрат часу і здійснюється в спеціальних медичних установах.
Крім того, для проведення тестування фізичної працездатності необхідний спеціальний допуск після медичного обстеження з реєстрацією ЕКГ [9]. Згідно з рекомендаціями комітету експертів ВООЗ, доцільно визначати толерантність до фізичних навантажень осіб різного віку, статі та стану здоров'я за спеціальною методикою поступового збільшення їх потужності [3].
Для педагогічного контролю застосовуються такі доступні методи визначення фізичного стану [5, 157]:
анкетні;
комплексні експрес-системи діагностики;
прогнозування фізичного стану |за показниками, які вимірюються в умовах спокою;
природні рухові тести на витривалість [18].
Анкетні методи оцінки фізичного стану прогнозують його рівень за результатами опитування. Як приклад наведемо масовий тест оцінки фізичного стану [9]. Оцінюється фізичний стан у балах. Під час опитування вивчаються та аналізуються такі 7 показників [5, 158]:
1. Характер трудової діяльності. Розумова праця оцінюється 1 балом, фізична – 3-ма.
2. Вік. У 20 років нараховується 20 балів. За кожне наступне п'ятиріччя знімаються 2 бали. Наприклад, у 35 років нараховується 14 балів, у 65 років – 2 бали.
3. Рухова активність. Заняття фізичними вправами три рази і більше на тиждень протягом 30 хвилин і довше оцінюються 10 балами, менше
трьох разів на тиждень – 5 балами; при відсутності занять бали не нараховуються.
А. Маса тіла. Особа, що має нормальну масу тіла, отримує 10 балів (допускається перевищення маси на 5 % вище норми). Перевищення маси на 6-14 кг оцінюється б балами, на 15 кг і більше – 0 балів. Нормальна маса тіла визначається за формулами [5, 158]:
чоловіки: 50 + (ріст – 150) Ч 0,75 + (вік – 21) : 4;
жінки: 50 + (ріст – 150) Ч 0,32 + (вік – 21) : 5.
5. ЧСС у спокої. Оцінюється в балах різниця між цифрою 90 і вихідною величиною. За кожний удар нижче 90 нараховується один бал (наприклад, ЧСС 70 уд./хв оцінюється 10 балами). При пульсі 90 ударів за 1 хвилину і вище бали не нараховуються; в осіб старше 60 років при ЧСС нижче 60 ударів за 1 хвилину бали не нараховуються.
6. Артеріальний тиск. Особи, які мають артеріальний тиск не вище 130/80 мм рт. ст., отримують 20 балів. За кожні 10 мм рт. ст. систолічного або діастолічного тиску вище зазначеного показника мінусується 5 балів. Наприклад, при артеріальному тиску 140/90 мм рт. ст. вираховується 10 балів.
7. Скарги на самопочуття. При наявності скарг бали не нараховуються, при їх відсутності – нараховується 5 балів [5, 159].
Сума отриманих балів визначає рівень фізичного стану за спеціальною шкалою, що запропонована Е.О.Пироговою [9] і міститься в табл. 3.1.
Таблиця 3.
Шкала визначення рівня фізичного стану в масовому тесті [5, 159]
Рівень фізичного стану | Сума балів
низький | 45 і менше
середній | 46-74
високий | 75 і більше
З метою спрощення процедури оцінки "низький рівень" об'єднує осіб з низьким і нижче середнього рівнями, а "високий" – з високим і вище середнього рівнями фізичного стану [9].
Експрес – системи