аудіо- і відеозаписи (первинні — з "натури" І вторинні),*

рукописні документи робочі плани, конспекти, графіки, щоденни-ки, протоколи змагань тощо За типом авторства документи можуть бути*

державні закони, програми, Інструкції І розпорядження, вимоги, накази тощо,*

громадські рішення, Інструкції, рекомендації, статути, які мають особливе значення в Історичних дослідженнях,*

особисті конспекти, анкети, звіти, мемуари, які вимагають критич-ного погляду, зважаючи на їх суб'єктивізм

Ефективність опитування залежить від того, чи хоче і чи може респон-дент кваліфіковано, об'єктивно І щиро відповідати на поставлені запитання Тому в процесі проведення опитування варто спрямувати зусилля на те, щоб одержати правильні І повні відповіді

Найпоширеніші способи опитування анкетування, Інтерв'ю, бесіда

Анкетування — це метод одержання Інформації шляхом письмової від-повіді респондентів на систему стандартизованих відповідей анкети

Інтерв'ю — це метод одержання Інформації шляхом усних відповідей респондентів на систему стандартних питань, що ставляться дослідни-ком усно

Бесіда — це метод одержання Інформації шляхом двостороннього або багатостороннього обговорення питання, яке цікавить дослідника

Принципової різниці між видами опитування немає Інтерв'ю та бесіда проводиться за заздалегідь розробленим планом, який у процесі дослідження

може змінюватися шляхом поглиблення й уточнення ЦІ методи можуть використовуватися за малої вибірки обстежуваних

Найпоширенішим способом опитування є анкетування, оскільки воно*

є доступним основній масі дослідників,*

дозволяє охопити великий масив респондентів,*

робить можливою математичну обробку одержаних даних У наукових дослідження використовують різні види анкетування За об'єктом залучення розрізняють*

цілковите (суцільне) опитування, коли ним охоплюють всю гене-ральну сукупність обстежуваних,*

вибіркове, якщо до опитування залучаються окремі респонденти За способом спілкування використовують*

особисте, коли дослідник контактує з респондентами У свою чер-гу особисте анкетування може бути груповим І індивідуальним,*

заочне, яке, у свою чергу, може бути поштовим та роздаї ковим При цьому дослідник повинен вирішити проблему повернення ан-кет, для чого при роздачі чи висилці питальника треба персонально звертатись до респондентів, пояснити мету анкетування, вкласти в листа конверт зі зворотньою адресою, висловити готовність поді-литися результатами опитування Анкета складається з трьох частин*

вступної, в якій вказується установа, від якої дослідник проводить опитування, визначаються завдання дослідження І його значення для теорії І практики фізичного виховання та роль респондента в цьому процесі, запевнення в анонімності (якщо анкета анонімна), прави-ла заповнення І способи повернення анкети,*

основної частини, яка містить питання анкети,*

демографічної частини, яка включає паспортну характеристику респондента

При цьому питання основної частини з певною умовністю можна об'єд-нати у три групи

До першої групи (вони І застосовуються першими) входять питання, що ставлять за мету включити респондента в роботу, "розім'яти" його

До другої групи входять питання, спрямовані на вирішення завдань до-слідження

Питання третьої групи допомагають деталізувати відповіді на попередні питання І контролювати правильність відповідей на попередні питання,

Питання анкети класифікуються за різними ознаками, а саме

За змістом питання можуть бути*

про факти, відповіді на які дають Інформацію про дії людей тепер І в минулому та їхні результати,*

про мотиви, відповіді на які дають інформацію про причини тих чи інших дій І їх оцінку (чому респондент робить так?). *

у свою чергу, останні за ситуацією можуть бути:*

безумовні, відповіді на які констатують ставлення до реальної си-туації, в якій перебуває респондент (наприклад, учителя запитують, чи подобається йому професія педагога);*

умовні, які формулюються для уявної ситуації, в якій респондент не перебуває, але міг би перебувати (наприклад, запитують студен-та, чи хотів би він у майбутньому стати тренером або вчителем). За формою викладу питання поділяють на:*

відкриті (вільні), якщо формулювання не обмежує рамки відповіді;*

закриті, які передбачають набір варіантів відповідей. При цьому на-бір відповідей може бути за принципом—"так", "ні" та змістові відпо-віді, які визначають причини ставлення людини до тих чи інших подій, явищ, предметів (наприклад: '1Що Вас приваблює в роботі вчителя?");*

напівзакриті, що поєднують перший і другий варіанти запитань;*

прямі, які формулюються в особистій формі ("Що Ви думаєте про...?'1);*

опосередковані, наприклад: "Дехто вважає... А як думаєте Ви?"). Укладаючи питальник будь-якого змісту бажано дотримуватися певних правил, серед яких:*

питання повинні відповідати завданням дослідження та враховува-ти рівень підготовленості респондентів;*

за будь-якого опитування не варто ставити питання, на які респон-денти не хотіли б відповідати;*

питання повинні бути чітко і грамотно сформульовані;*

сукупно питання повинні складати певну систему, а не випадковий набір;*

формулювання питань повинно спонукати респондентів до корот-ких і ясних відповідей.

Перш, ніж розпочати масові опитування, треба перевірити якість анкети на невеликій кількості респондентів, щоби:*

уточнити зміст запитань та їх формулювання;*

переконатися, що система питань є повною і сприятиме виріщецню завдань дослідження;*

виявити зайві, незначущі запитання, їх оптимальне число;*

уточнити послідовність постановки питань;*

визначити найважчі питання;*

виявити питання, що можуть виникнути у респондентів, та причи-ни небажання відповідати на окремі з них;*

визначити, чи зрозумілі респондентам правила заповнення анкет