Реферат на тему:
Удосконалення професійної підготовки студентів інституту фізичної культури та реабілітації
В зв’язку з введенням в сучасний навчальний процес модульних технологій, в нашій роботі досліджувались рівні спеціальних знань, моторно-функціональних якостей і професійних навичок та умінь студентів 1 – 3 курсів інституту фізичної культури та реабілітації.
Модульні технології навчання передбачають поділ навчальної дисципліни на самостійні, логічно завершені блоки теоретичного і практичного матеріалу, реалізація якої відбувається в ході модульного дидактичного процесу. Його характерною особливістю є індивідуалізація та диференціація навчання. Модульний дидактичний процес розглядається як подвійна структура у вигляді: 1) завершеності процесу засвоєння студентами системи знань, норм і цінностей, тобто досягнення ними нормативного рівня засвоєння; 2) завершеності процесу оволодіння технологічним досвідом, як основи професійно-педагогічної підготовки, тобто досягнення ними 2-го рівня самореалізації. Модульний дидактичний процес базується на реалізації навчальних модулів, до складу яких входять змістові модулі як основні компоненти структури, які реалізуються через пізнавально-операційні і технологічні модулі. Пізнавально-операційні і технологічні модулі реалізуються, відповідно, через автоматизовану систему тестування знань і систему завдань для самостійної роботи та лабораторно-практичних занять (4).
Згідно професіограми, що є стандартизованим описом мети, умов, особливостей трудової діяльності та вимог, які ставляться до працівників фізичного виховання, тільки звичайний їх опис займає двадцять найменувань розділів (1).
Таблиця 1
Рівні спеціальних професійних знань (за аналізом анкет)
Курси | На початку навчального року | В кінці навчального року
Низький
рівень (%) | Середній рівень
(%) | Високий рівень
(%) | Низький
рівень
(%) | Середній рівень
(%) | Високий рівень
(%)
1 | 65 | 25 | 10 | 53 | 27 | 20
2 | 51 | 26 | 23 | 32 | 35 | 33
3 | 34 | 33 | 33 | 26 | 28 | 46
Таблиця 2
Рівні розвитку моторно-функціональних якостей студентів 3 курсу
Моторно-функціональні якості | На початку навчального року | В кінці навчального року
Низький
рівень
(%) | Середній рівень
(%) | Високий рівень
(%) | Низький
рівень
(%) | Середній рівень
(%) | Високий рівень
(%)
Сила | 23 | 21 | 56 | 20 | 23 | 57
Гнучкість | 42 | 35 | 23 | 45 | 31 | 24
Спритність | 63 | 31 | 16 | 51 | 26 | 23
Динамічна
рівновага | 52 | 37 | 11 | 61 | 26 | 13
Статична
рівновага | 24 | 14 | 62 | 20 | 10 | 70
Таблиця 3
Рівні оволодіння методикою професійних навичок та умінь
Курси | На початку навчального року | В кінці навчального року
Низький
рівень (%) | Середній рівень
(%) | Високий рівень
(%) | Низький
рівень
(%) | Середній рівень
(%) | Високий рівень
(%)
1 | 82 | 13 | 5 | 63 | 22 | 15
2 | 53 | 24 | 23 | 32 | 47 | 21
3 | 31 | 16 | 23 | 25 | 31 | 44
Рівні спеціальних професійних знань, (Таблиця 1) та оволодіння методикою професійних навичок та вмінь, (Таблиця 3) покращувалось від першого до третього курсу та від початку до кінця кожного навчального року. На початку навчального року на 1 курсі студентів з низькими рівнями професійних навичок було 82%, на 2-му – 53%, то на 3-му – 31%; студентів з високими рівнями було, відповідно, - 5%, 23%, 23%; в кінці навчального року на першому курсі з низькими рівнями було 63%, на 2-му -32%, на 3-му - 25%, а з високими, відповідно: 15%, 21%, 44%.
Моторно-функціональні якості студентів 3 курсу були кращими порівняно з першокурсниками (Таблиця 2). Кількість студентів з низькими показниками сили на початку навчального року було 23%, середніми – 21%, високими – 56%; в кінці року, відповідно: 20%, 23%, 57%; гнучкості на початку року – з низькими рівнями – було 42%, середніми - 35%, високими 23%; в кінці року, відповідно: 45%, 31%, 24%; спритності на початку, відповідно: 63%, 31%, 16%; в кінці року, відповідно: 51%, 26%, 23%; статичної рівноваги на початку, відповідно 24%, 14%, 62%; в кінці – 20%, 10%, 70%. Показники динамічної рівноваги студентів 3-го курсу навіть декілька погіршились порівняно з першокурсниками. Вимірювання проводились після повернення студентів з педагогічної практики. Якщо на початку навчального року студентів з низькими рівнями динамічної рівноваги було 52%, то в кінці року їх стало 61%, але збільшилась кількість студентів з високими рівнями: на початку року було – 11%, а в кінці – 13%.
Незважаючи на повільне покращення всіх досліджуваних факторів і критеріїв від молодших до старших курсів та від початку до кінця кожного навчального року, все ж бентежать високі відсотки низьких рівнів як теоретичних професійних знань: 65% - на 1-му, 51% - 2-му та 34% - на 3-му курсах; низьких рівнів моторно-функціональних якостей на 1-му курсі від 34% до 72% та від 23% до 63% - на 3-му курсі, а також низькі рівні оволодіння методикою професійних навичок та вмінь на 1-му курсі – 82%, на 2-му – 53% та на 3-му - 31% студентів.
Центральною ланкою відновлення освітньо-професійних програм вищої педагогічної освіти, на думку провідних учених, має стати перехід від пасивних, репродуктивних і монологічних способів організації навчальної діяльності майбутніх учителів до активних, продуктивних і діалогічних форм і методів організації їхньої навчально-професійної педагогічної праці, спрямованої на практичну реалізацію технології формування в них необхідних, професійно важливих умінь і навичок (4).
Література:
Палыга В.Д., Чустрак А.П., Романов Н.А. и др.