2) силова робота поєднується з об'ємною ро-ботою в одному занятті.

В результаті дослідження встановлено, що:

1) ефективним для розвитку максимальної сили є комбінований метод;

2) швидкісно-силова робота повинна прово-дитися безпосередньо після підвищення макси-мальної сили.

Методика планування навчальної роботи з фізичної культури (на прикладі гімнастики)

Технологія навчального процесу з гімнастики полягає в послідовному проходженні програмно-го матеріалу. Порушення технології навчального процесу веде до непослідовності в вивченні гімна-стичних вправ, що подовжує час навчання. Однак програма обмежується лише переліком рухових завдань, не визначаючи порядок і тривалість вив-чення різноманітних вправ.

Існує безліч варіантів вивчення одного і того ж навчального матеріалу з гімнастики. В зв'язку з цим завжди стоїть проблема вибору з цієї безлічі оптимального варіанта. Завдання значно усклад-нюється трудомісткістю гімнастики, великою кількістю вправ, обмеженістю часу на їх засвоєн-ня, недостатнім рівнем фізичної і технічної підго-товленості учнів. Подолати об'єктивні труднощі за допомогою традиційного планування, основано-го на практичному досвіді викладача, не завжди вдається. Реальну допомогу може надати графіч-ний опис навчального процесу, що дасть мож-ливість застосування математичних методів (мо-делей) для його планування.

Одним з таких методів є система мережевого планування і управління (СПУ), що дозволить представити навчальний матеріал з гімнастики у вигляді графіка з наступним нескладним мате-матичним розрахунком.

Суттєвістю мережевого моделювання є зобра-ження комплексу робіт, що планується у вигляді графічної схеми, яка складається з заданих точок, з'єднаних лініями. Основні логічні елементи ме-режевого графіка — це роботи та події. Під дійсною роботою в гімнастиці слід розуміти будь-яку ру-хову дію, що вимагає витрат часу і ресурсів. До поняття «робота» відноситься і чекання — пасив-ний процес, що не вимагає витрат праці, фізич-них зусиль, але займає час. Окрім робіт дійсних, що вимагають витрат часу і сил, існують фіктивні роботи (залежності). Фіктивна робота — це логіч-ний зв'язок між елементами, що не вимагає вит-рат часу і фізичної праці, але яка вказує, що мож-ливість початку однієї роботи безпосередньо за-лежить від результатів іншої. Подія — підсумок зробленої роботи, проміжний або остаточний ре-зультат одного або декількох рухових завдань, що дозволить розпочати виконання наступних еле-ментів мережевого графіка. Дійсні роботи та че-кання на мережевому графіці зображають суціль-ними стрілками; фіктивні — пунктирними; події — кружками, прямокутниками, квадратами або іншими геометричними фігурами з порядковими номерами. Будь-яка послідовність робіт мереже-вого графіка, в якому кінцева подія однієї роботи співпадає з початковою подією наступної за нею, називається шляхом. Повний шлях з'єднує вихідну подію з завершальною. Найбільш тривалий з всіх повних шляхів даної мережі називається кри-тичним (позначається жирними стрілками), (В.В. Трупан, 1980).

На рис. 1 наведений масштабний сітьовий графік навчання гімнастичних вправ учнів 9-х класів. Графік побудований на основі першої і дру-гої принципових установок і дасть більш ясне уяв-лення про порядок навчання гімнастичних вправ шкільної програми.

Робота 0—1 погоджується з найбільш склад-ним рухом і направлена в нашому випадку, на розвиток сили розгинача передпліччя. Засоби під-бираються так, щоб вони мали структурну схожість з рухами, що вивчаються, і наближалися до них за характером м'язових зусиль. Для підвищення сили на 30—40% (подія 1) використовується ком-бінований метод розвитку сили, другий варіант.

Рис. 1. Масштабний сітьовий графік навчання гімнастичних вправ

учнів 9-х класів

Ключовим моментом в побудові мережевого графіка є визначення найбільш складної вправи, ланки, навколо якої зв'язуються всі вправи. Та-ким рухом для школярів 9-х класів може бути підйом махом вперед в упор на паралельних бру-сах. Цей рух складний за координацією і вимагає прояву максимальних зусиль за короткий час.

Відповідно до другої установки рухова підго-товленість повинна передувати навчанню рухам, тому першою виконується робота, яка спрямова-на на розвиток сили розгиначів передпліччя. При-своїмо цій роботі шифр 0—1 і занесемо в таблицю вихідної інформації такі дані:

О—1 Розвиток сили м'язів плечового поясу. 4 уроки Комбінований метод, II варіант.

На масштабному сітьовому графіку відкладе-мо пряму і позначимо подію прямокутником 1:

силь, II станція — метод максимальних зусиль, III станція — метод ізометричних зусиль, IVстан-ція — метод повторних зусиль.

Спеціально проведені дослідження показали ефективність такого підходу. Так, після двох тижнів занять у школярів 9-х класів збільшилася сила роз-гиначів передпліччя на 30—50% (О.М. Худолій, О.В. Іващенко, 1996; О.М. Худолій, А.В. Забора, 2000). Робота 0—1 продовжується 4 заняття. За-няття повністю спрямовані на розвиток сили.

Наступні роботи спрямовані на розвиток сили м'язів «спини», «рук і тулуба». Присвоїмо цій роботі шифр 1—2, в таблицю вихідної інформації впишемо:

О—1 Розвиток сили м'язів «спини», «рук 4 уроки

і тулуба». Комбінований метод, І варіант.

На масштабному сітьовому графіку з точки 1 відкладемо пряму і позначимо подію 2:

Робота 1—2 є базовою для навчання стійці си-лою на голові і руках, підйому переворотом в упор. Засоби підбираються з урахуванням особливостей навчання вищезгаданим вправам. Силова робота організується на двох станціях. Тривалість роботи на кожній станції 4—6 хв. Перша станція — вправи для розвитку м'язів спини. Учні виконують перше завдання з максимальною швидкістю, друге зав-дання — з максимальними зусиллями, третє — з ізо-метричними зусиллями, четверте — з повторними зусиллями. Вправи першої станції поєднуються з навчанням стійці силою на голові і руках. Друга станція — вправи для рук і тулуба. Всі вправи направлені на створення умов для навчання підйому переворотом силою. Підсумком роботи 1—2 є дос-татній рівень силової підготовленості для виконання названих вправ (24 заняття).

Паралельно з роботою 1—2 продовжуємо на-вчання підйому махом вперед. В таблицю вихідної інформації впишемо шифр роботи 1—5, її назву,