Третій етап спортивної підготовки присвячується розвитку свідомого, а в кінці його і підсвідомого, інтуїтивного, знаходження вірних, найкоротших шляхів до перемоги за рахунок накопичення і творчої переробки здобутого змагального досвіду і засвоєння на основі засвоєних до цього вмінь, знань і навичок вищого за рівнем засвоєння і навченості особистого, індивідуального тактико-технічного комплексу, який складається в ланцюг із ланок: прийом (основний) захист комбінація контрприйом контприйом на контрприйом до якого входить і комплекс способів тактичної підготовки, прийому і ведення поєдинку при різних варіантах його оперативної результативності.

Індивідуальний тактико-технічний комплекс створюється, вдосконалюється з урахуванням всіх особливостей борця і перевіряється по надійності і ефективності на змаганнях вищого рівня на протязі 3 років на які розрахований цей етап по навчальним нормативам існуючих зараз “Навчальний програмах для всіх видів спортивної боротьби” (1990), в яких він отримав назву етапу “спортивного вдосконалення”, а дидактичній класифікації - “евристичного” (від гр. “еврика” - знайшов, виклик який по переказам належить видатному старогрецькому вченому Диогену). Спортивною метою за “Єдиною спртивною кваліфікацією” є виконання нормативу на змагання “Майстер спорту”.

Навчальний процес цього етапу грунтується на засвоєних вміннях, навичках, знаннях і змагальному досвіді другого етапу спортивної підготовки, етапу “поглибленої базової підготовки” - за “ навчальними програмами”, або “алгоритмічного” по дидактичній класифікації, на який відводиться 4 роки.

Метою цього етапу є оволодіння учнями вміннями і навичками рішення, т.в. “типових завдань” за визначеною послідовністю операцій. До “типових завдань” відносяться ситуації, епізоди, позиції суперників, які виникають під час змагальних поєдинків.

Основою в дидактичному матеріалі цього етапу є оволодіння:

А) контприйомами на основні прийоми у ІІ і ІІІ фазах їх проведення;

Б) основними комбінаціями від основних прийомів кваліфікаційних груп у вигляді тактико-технічних комплексів (ТТК) у формі алгоритму І прийом захист ІІ прийом;

В) перевірка і відбір для індивідуального вдосконалення засвоєного дидактичного матеріалу на змаганнях.

Метою цього етапу є виконання норм розряду “Кандидат в майстри спорту”.

Визначений рівень спортивної підготовленості борців на цьому етапі досягнути неможливо, якщо на попередньому ІІІ-річному етапі “початкової підготовки” за “Програмами ...”, або “учнівського” по дидактичній кваліфікації, або “Школі” у тренерів, не буде засвоєно не менше як 80 всього обсягу програмного матеріалу з оцінкою “добре - відмінно” (4,5 бала), який подається у формі “навчально-технічного комплексу” (НТК) в послідовності: прийом - контприйом (на І фазу) - захист і відсутність небезпечних дій.

Практична система навчання грунтується на прийомах доступності і безпечності, міцності, а також на розподіл дидактичного матеріалу фронтально-концентричним методом.

Рівень засвоєння визначається застосуванням МТКів на спортивних змаганнях.

Основна увага приділяється оволодінню безпомилковим виконанням прийомів із всіх класифікаційний груп “Єдиної класифікаційної схеми прийомів техніки видів спортивної боротьби” - (ЕКСПТ).

В кінці етапу “Навчальна програма” вимагає виконанням І спортивного розряду (юнацького).

Виконання “Навчальної програми” в І етапі в повному обсязі є фундаментом для зростання рівня спортивної майстерності на наступних етапах.

ІІІ. Навчання і тренування дві основні і

взаємопов’язані сторони системи спортивної підготовки

Спортивна підготовка є по своїй суті педагогічним процесом, тобто процесом всебічної підготовки людини до спортивної діяльності, в основі якій є участь її у змаганнях.

Система підготовки людини до спортивних змагань називається навчально-тренувальним процесом.

В цій назві вказується, що для участі у змаганнях людини необхідно навчити знанням правил змагань, елементарним знанням гігієни, анатомії, фізіології, психології і т.п., крім цього її потрібно навчити вмінням виконувати спеціальні рухові дії, які необхідно застосовувати на змаганнях, але для змагальної діяльності необхідно довести рівень володіння засвоєними технічними діями до рівня навику, тобто, автоматизованого вміння. Тільки рівень навику дає змогу спортсменові сподіватись на перемогу у змаганнях з суперником принаймі одного з рівня спортивної майстерності.

Процес розвитку вміння до навику називається вдосконаленням, тобто під процесом навчання розуміється не тільки оволодіння знаннями і вміннями, а й і їх вдосконалення.

Для виконання в повному обсязі роботи у формі, визначеній правилами змагань: рухливих вмінь і навичок - спортсмену необхідно виховувати спеціальні фізичні, тобто рухові, якості, від рівня розвитку яких й залежить результативність застосування вивчених і вдосконалених притаманних виду спортивної боротьби рухових дій.

Процес виховання спеціальних фізичних якостей і називається тренуванням.

Процеси навчання - вдосконалення і тренування нерозривно пов’язує один і той самий засіб, який застосовується в кожному з них - рухлива вправа - тобто багаторазове повторення, певною за структурою рухів. Більше того - виконання однієї вправи може об’єднувати і навчання, і тренування, наприклад, виконання технічної вправи, тобто за структурою подібною до змагальної тренує, підвищує рівень, спеціальної спритності і вдосконалює вміння її виконувати до рівня навику.

Саме тому, враховують подвійну, універсальну роль вправи в підготовці спортсмена, сам процес підготовки назвали навчально-тренувальним процесом (НТП).

Основною вправою в спортивній боротьбі є поєдинок.

По впливу на організм людини вправи поділяється на загальнорозвиваючі і спеціальні, тобто по структурі схожими, подібними, до змагальних рухливих дій і підготовчі - відповідаючих за структурою елементам основної вправи.

ІY Дидактична технологія (ДТ) на І етапі багаторічного навчально-тренувального процесу (НТП)

Важливість ретельності навчального процесу