Основи цієї технології закладені у “Навчальних програмах для ДЮСШ...” для спортивних видів боротьби, а саме: в розподілі дидактичного матеріалу по методу фронтально-концентровану, тобто за принципом доступності - від “простого” до “складного” - виявлення за схемою НТК основних прийомів в партері, лежачі, а потім в стійці.

Послідовно у наступні роки вивчаються другорядні, відносно змагальної діяльності, прийоми з усіх технічних груп в тій же послідовності і разом з цим методом повторення вдосконалюються засвоєні в попередні роки (ці) МТК.

Традиційно прийом вивчається і вдосконалюється методом ускладнення умов його застосування за вивченим алгоритмом, потім переходять до вивчення контрприйомів з вже засвоєних (по можливості) НТК і лише в останню чергу вивчаються дії захисту, враховуючі психологічну спрямованість підлітків до підсвідомого опору.

При перших розповідях і показах прийому увага учнів звертається на дії заборонені “Правилами змагань” і небезпечні, травмуючі, дії і засоби їх уникнення на основі засвоєних до цього спеціальних вправ борця - самостраховки і страховки.

Алгоритм навчання враховує фізіологічні основи створення динамічного стереотипу і профілактику небезпечних і помилкових дій.

Алгоритм складається з послідовного мовного переліку об’єктів рухової дії які потребують зосередження мовної і рухливої уваги на важливих елементах і операціях рухової дії та їх сполученнях у кожній фазі прийому. Ці об’єкти уваги в сучасній педагогіці отримали назву “основних опорних точок” (ООТ) їх сукупність складає програму дії і називається “орієнтовною основою дії” (ООД), яка демонструється перед учнями в повному обсязі для того, щоб створити в них уявлення про кінцевий результат дії. ООТ повинні формувати мовне уявлення про структуру дії, ритм її виконання, основні частини дії з метою самоконтролю за вірністю їх виконання в процесі навчання.

Це значно скорочує час оволодіння ООД за рахунок виключення з нього значної кількості випадкових помилок, хоча процес рухового навчання не можливий без помилок, саме їх долання від спроби до спроби визначає етапи навчання:

І - етап навчально, початкового розучування (ПР);

ІІ - етап деталізованого навчання (ДН) (формування вміння);

ІІІ - етап закріплення і вдосконалення (ЗВ) (формування навичка).

В практиці спортивної боротьби відомо, що для створення навичка окремого прийому із доведення його до рівня “динамічного стереотипу”, який дозволяє застосовувати його в змагальній діяльності на всіх етапах навчання він повторюється від 800-1200 разів в залежності від складності рухової дії.

Треба враховувати, що оволодіння “динамічним стереотипом” відбувається у формі “навчально-технічного комплексу” - МТК, тобто разом із вивченням стануючої дії - прийому - учень повинний оволодіти і структурою контприйому (їв) на І фазу прийому, і діями захисту та засобами (рухами) їх долання. Тобто разом з прийомом вивчаються і рухові протидії йому в тій же кількості повторів.

Формування рухового компонента ООД, крім розумово-мовного в спортивній боротьбі пов’язано із доланням ряду певних труднощів:

1 - виключенням із НТК інстинктивних, вроджених рухів опору, якщо вони не передбачені структурою ООД;

2 - оволодіння руховими і операціями, які до цього не мали місця в руховому досвіді учня, а разом з цим;

3 - уникнення, так званого “негативного переносу”, або застосування непотрібного ООД рухового досвіду;

4 - застосування дій самостраховки і страховки при оволодінні ООД.

Всі ці труднощі в основному обсязі повинні бути вирішені в повному обсязі, бажано, ще до початку вивчення ООД.

На етапі початкової підготовки (ПП) багаторічного процесу навчання вирішуються такі завдання:

1. зацікавленість технікою обраного виду спорту;

2. навчання основам знань “Правил змагань”, особистої гігієни, анатомії, фізіології, біомеханіки, тактики, організації НТ занять, техніки безпеки;

3. навчання відмінним:

- застосування придбаних знань;

- самонавчання;

- безпомилкового виконання МТК для всіх основних груп ЄКСПТСБ;

- застосування вивчених знань на змаганнях;

- самоконтролю за станом організму та вірністю виконання технічних дій;

4. оволодіння навичками спеціальних вправ борців, дисципліни на заняттях і змаганнях.

Алторитм навчання прийому (АМП) - або послідовність в оволодінні прийомом ООТ створений на основі експерементальних досліджень і враховує найбільш важливі, з точки зору ефективності, надійності і безпечності, моменти кожного прийому, а також вікові особливості розвитку учнів на цьому етапі, динаміку розвитку фізичних і психічних якостей під впливом занять спортивною боротьбою, а відносно конкретного МТК - вплив самого процесу навчання.

Роль тренера в цьому процесі дуже важлива і не тільки тому, що він у формі розповіді і безпомилкового показу створює у початківців первісне враження про технічну дію, зацікавлює нею і згідно алгоритму мовно і показом відмічає наступні ООТ, але й тому, що він повинний почати їх засобом самоконтролю за виконанням всіх елементів прийому і вміти визначити вчасно помилки в техніці їх причини, усунути ці причини.

По мірі часу оволодіння кожною ООТ відводиться умовна кількість хвилин в занятті, але при необхідності цей час продовжується поки всі учні групи безпомилково будуть виконувати конкретний фрагмент АМП. Тільки впевнене, безпомилкове виконання чергового пункту АМП може служити сигналом для тренера до переходу навчання до наступного пункту АМП, інакше результатом навчання будуть недоучки - самий небезпечний у будь-який сфері людської діяльності контингент. В спорті недоучки небезпечні в першу для самих себе. Їх поразки в наслідок браку навчання не стимулюють їх навчання не стимулюють їх навчальну