вони не були нудними, тому слід ширше вводити в ігри співи, танці, маршировку.
У процесі гри дитина навчається долати труднощі, пізнає навколишнє середовище, шукає виходу з становища. Такі ігри виховують дітей-організаторів, які вміють наполегливо іти до мети і вести за собою інших, організовувати їх. Проведення їх ставить за мету: граючи - розважати, граючи - розвивати, граючи - навчати.
Сучасна система фізичного виховання молодших школярів передбачає широке використання рухливих ігор, які є одним з основних засобів підвищення рухової активності дітей, формування позитивної мотивації до занять фізичними вправами та виховання моральних, естетичних і вольових якостей особистості. Великі можливості у фізичному вихованні молодших школярів мають українські національні рухливі ігри, які створені послідовною зміною вікових і соціальних ролей, зазнали змін набуваючи різного призначення. Вони найповніше відображають спосіб життя і світогляд нашого народу. Аналіз шкільних програм, навчальних посібників та практики фізичного виховання у школах показує, що національні рухливі ігри використовуються епізодично, без достатнього наукового обґрунтування їх впливу на фізичний стан дітей.
Розроблена класифікація народних ігор за характером рухової діяльності: з елементами загальнорозвиваючих вправ, ходьбою, бігом, стрибками, метанням, з прикладними вправами (лазіння, перелізання, переповзання), рівновагою, з елементами акробатики, боротьби, танцю, на воді, на лижах в повній мірі вирішують оздоровчі, виховні та освітні завдання. До неї увійшло 146 народних рухливих ігор, які рекомендовано для учнів 1-3 класів. Вони у всіх відношеннях відповідають біологічній потребі дитячого організму в рухах для набуття необхідних навичок і вмінь, для розвитку рухових і виховання морально-вольових якостей, гартування організму.
Проведеним дослідженням встановлено нерівномірний розвиток рухових якостей у дітей молодшого шкільного віку. Швидкість рухів верхніх кінцівок у дітей 7-10 років розвивається активніше, але з поступовим зниженням показників у порівнянні з нижніми кінцівками (поступове зростання показників). Сила збільшується в тих ланках тіла, які переважно задіяні в побуті і трудовій діяльності та беруть участь в ігрових діях, що потребують більшої тренованості відповідної частини тіла для виконання фізичних навантажень. Кращу спритність молодші школярі показують у тих фізичних вправах, у яких задіяна менша кількість суглобів і м'язових ланок.
У процесі проведеного дослідження виявлено вплив народних ігор на розвиток м'язової сили, швидкості, витривалості, спритності та гнучкості у дітей 1-3 класів. Встановлено, що в даний віковий період в учнів відбувається інтенсивне нарощування швидкості (хлопчики: 1 клас - 35,5%, 2 клас - 38,1%, 3 клас - 35,1%; дівчатка: 1 клас - 34,5%, 2 клас - 35,5%, 3 клас - 32,9%), спритності (хлопчики: 1 клас - 20,6%, 2 клас - 32,2%, 3 клас - 34%; дівчатка: 1 клас - 26,2%, 2 клас - 31,1%, З клас - 46,9%), витривалості (хлопчики: 2 клас - 24,6, 3 клас - 23,3%; дівчатка: 3 клас - 24,9%), сили (хлопчики: 3 клас - 19,4%). Зріст показників рухових якостей у дітей молодшого шкільного віку відбувається різними темпами і під дією факторів:
природно-вікових змін організму (морфологічна перебудова і функціональні зміни) та рухової активності, якими насичені народні рухливі ігри.
Систематичне застосування українських народних рухливих ігор за характером рухової діяльності на уроках фізичної культури позитивно впливає на рухову підготовленість дітей молодшого шкільного віку.
Проведення уроків за народним календарем із застосуванням національних рухливих ігор сприяє не лише розвитку і вдосконаленню рухових якостей, а й вихованню позитивних рис особистості, вивчення звичаїв і традицій свого народу, виховує любов і повагу до рідного краю, до праці. Рухливі ігри за народним календарем являють собою могутню рушійну силу естетичного, морально-етичного, культурного виховання дітей молодшого шкільного віку, їх педагогічне значення полягає в тому, що вони є результатом виховних зусиль народу протягом багатьох століть, і як незамінний виховний засіб передаються із покоління в покоління.
Національні рухливі ігри застосовуються у різних частинах і видах уроків фізичної культури. Під час підготовчої частини уроку доцільно застосовувати ігри, які сприяють організації та підготовці дітей до виконання завдань уроку; в основній частині — ігри, спрямовані на закріплення та удосконалення складних рухових дій; у заключній частині — ігри малої інтенсивності, які сприяють зниженню фізіологічного навантаження учнів.
Українські народні рухливі ігри моделюють багато видів спортивної діяльності, дають простір для розвитку основних природних рухів. Тому є ефективним засобом засвоєння таких розділів програми, як легка атлетика, спортивні ігри, лижі, плавання та інші.
Використання українських народних рухливих ігор з дітьми молодшого шкільного віку має велике оздоровче, гігієнічне, освітнє та виховне значення. В іграх діти загартовуються; відображають накопичений досвід; закріплюють, поглиблюють знання; пізнають світ;
в процесі діяльності; збагачуються новими відчуттями; уявами, поняттями. Дитина розвивається у грі. Розширюється кругозір, розвивається спостережливість, кмітливість. Уміння аналізувати, узагальнювати. Розвиваються здібності правильно оцінювати просторові, часові характеристики рухів і швидко реагувати на них. Використання різноманітних ролей сприяє розвитку організаторських здібностей. Народні ігри знайомлять з національними традиціями, культурою різних народів.
Список використаних джерел
1. Андрощук Н.В., Леськів А.Д.,Мехоношин С.О. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів. — Тернопіль: Т ДІЇ У, 2000,168 с.
2. Былеева.В., Григорьев В.М. Игры народов СССР.-М.: ФиС, 1985, 269с.
3. Борисенко А. Ф. Цвек С. Ф.Руховий режим учнів початкових класів.-К.: Рад.школа, 1983.-96с.
4. Борисова З.Н., Сабаль В.З.Історія дошкільної педагогіки. Хрестоматія. Видавниче об'єднання «Вища школа».- К., 1997.-143с.
5. Волков Л.В. Методика виховання фізичних здібностей учнів.-К.: Рад школа, 1980.-104с.
6. Воробей Г.В.Фізкультурно-оздоровчі заходи у режимі навчального дня школярів початкових класів.-Ів.Франківськ, 1986.-24с.
7. Вільчковський Е.С, Старшинський В.І.Рухливі ігри в школі.- К.: Рад.пікола, 1971.120с.
8.