Після пострілу або команди „Руш!” – спортсмен починає бігти, прагнучи зайняти місце біля брівки. Зі старту він біжить в нахиленому положенні з прискоренням і, поступово випрямляючись, переходить до більш рівномірного бігу по дистанції.

Біг по дистанції. Виконується маховим кроком, з відносно постійною довжиною і частотою кроків. МАЛ Довжина і частота кроків залежить від індивідуальних особливостей бігуна, його зросту, довжини ніг і т.д. Добра техніка бігу на дистанції характеризується наступними головними рисами: тулуб легко нахилений вперед, плечі трохи розвернуті, в поясниці спостерігається невеликий природній вигин, що забезпечує виведення тазу вперед, голова тримається прямо, підборіддя опущене, м’язи лиця і шиї не напружені. Таке положення голови і тулуба сприяє зняттю зайвого напруження м’язів, покращує роботу.

Робота ніг. Головний елемент в бігу – момент заднього поштовху, так як від потужності зусилля при відштовхуванні і від кута відштовхування залежить швидкість бігу. Відштовхування повинно бути напрямлене тальки вперед і строго узгоджено з нахилом тулуба вперед. Наряду з великими м’язами стегна, гомілки і стопи при відштовхуванні в роботу включаються дрібні м’язи стопи і пальців, забезпечуючи повне випрямлення ноги. Активному відштовхуванню сприяє мах вільної ноги, напрямлений вперед-вверх, причому завершальний момент відштовхування співпадає з кінцем махового руху. Завдяки відштовхуванню і маху тіло переходить в політ, що використовується бігуном для відносного відпочинку.

На доріжку нога ставиться ледь зігнута в коліні, що зменшує гальмівну дію в момент її постановки і сприяє більш рівномірному і плавному бігу.

Робота рук. Рух рук ритмічно поєднуються з рухами ніг. Руки, підтримуючи рівновагу, сприяють зменшенню або збільшенню темпу. Під час бігу руки у бігуна повинні бути зігнуті в ліктьових суглобах приблизно під прямим кутом, кисті вільно стислі в кулак. Рухи рук м'які і плавні, направлені до підборіддя і назад-всторону. При русі назад кисті рук не виходять за межі тулуба. Амплітуда рухів рук залежить від швидкості бігу: чим вище темп, тим швидше і ширше за рух рук. При бігу по повороту спортсмен нахиляє тулуб трохи вліво, у бік повороту, правою рукою здійснює більш розмашисті рухи, праву ногу ставить з розворотом стопи При бігу по дистанції треба стежити за збереженням вільних, ритмічних рухів. Частота і глибина дихання знаходяться в тісному зв'язку з темпом бігу; як правило, збільшенню темпу бігу відповідає збільшення частоти дихання.

Фініш і зупинка після бігу. Фінішне прискорення, тобто біг останньому відрізку дистанції, характеризується збільшенням частоти кроків, енергійнішою роботою рук і деяким збільшенням нахилу тулуба. Після перетину лінії фінішу бігун не зупиняється різко, а переходить на повільний біг потім на ходьбу, щоб поступово привести організм в відносно спокійний стан