Реферат на тему:

Система впровадження державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості у вищих навчальних закладах 

Однією із основних проблем сучасної освіти є підвищення її якості. Найважливішим складовим компонентом цієї проблеми та умовою пошуку шляхів підвищення якості освіти є розробка об’єктивних засобів і критеріїв оцінювання досягнень студентів вищих навчальних закладів.

Теорія комплексного контролю та тестування у фізичному вихованні одержала наукове обґрунтування лише в середині 20-х років XX ст.

Значний внесок в розробку комплексного контролю та теорії тестування внесли Зациорський (1979), Іванов (1987), Карпман, Білоцерківський, Гудков (1988), Платонов (1995), Булатова (1997), Круцевич (1999), Сергієнко (2001).

Затвердження Положення про державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовки населення України відкрило новий етап використання фізичного виховання та спорту для підтримки здоров’я та фізичної підготовленості. Це Положення відноситься, в першу чергу, до контингенту населення, для якого фізичне виховання є регламентованою формою обов’язкового використання.

Державні тести – нормативна основа вдосконалення фізичної підготовленості населення. Робота з впровадження тестів є недостатньою. Це свідчить про відсутність держзамовлення на дослідження сутності результатів [3].

Тести, які використовуються, повинні відповідати таким критеріям: валідність, доступність, індиферентність, надійність, ємність, інформативність. В сучасних публікаціях думка з приводу Державних тестів та їх ефективності розділилися. Одні вчені [1, 4] вважають, що Державні тести не мають належного наукового убґрунтування та не є ідеальними для оцінки деяких рухових якостей, а також для людей з різними початковими рівнями підготовленості та здоров’я. Інші вважають, що вони зіграли певну роль у вирішенні освітніх та оздоровчих задач фізичного виховання, але зміна соціально-економічних та інших умов, перевірка рівня фізичної підготовленості та досвіду тестування свідчать про необхідність внесення змін та доповнень до ситеми тестів [3].

Необхідно зазначити, що у засобах масової інформації практично відсутня інформація про хід тестування.

Метою нашого дослідження було визначення ефективності методики фізичного виховання.

Таблиця1

Аналіз результатів державного тестування студентів КДПУ у 2004-2005 н.р. 

Оцінка | Дівчата

1 курс (n=357) | 2 курс (n=269) | 3 курс (n=236)

Кількість | % | Кількість | % | Кількість | %

Відмінно | 67 | 19 | 54 | 20 | 37 | 16

Добре | 98 | 27 | 89 | 33 | 71 | 30

Задовільно | 167 | 47 | 112 | 42 | 109 | 46

Незадовільно | 25 | 7 | 14 | 5 | 19 | 8 

Оцінка | Юнаки

1 курс (n=486) | 2 курс (n=336) | 3 курс (n=347)

Кількість | % | Кількість | % | Кількість | %

Відмінно | 119 | 25 | 74 | 22 | 59 | 17

Добре | 185 | 38 | 109 | 32 | 109 | 32

Задовільно | 177 | 36 | 151 | 45 | 171 | 49

Незадовільно | 5 | 1 | 2 | 1 | 8 | 2 

Аналізуючи отримані результати, необхідно зазначити, що на нашу думку, введено достатньо важкі тести на витривалість. Достатньо повно та обґрунтовано введено оцінки в балах за всіма тестами, окрім плавання. Вважаємо необґрунтоване введення коефіцієнту 2 до оцінки нормативу з плавання.

За даними таблиці 1 спостерігається, що студенти першого курсу мають більшу кількість оцінок „відмінно” та „добре”. У студентів третього курсу переважає оцінка „задовільно”.

На нашу думку, погіршення результатів пов’язане із тим, що вимоги до студентів третього курсу є значно вищими, ніж до студентів усіх інших курсів, а традиційна система фізичного виховання не сприяє суттєвому підвищенню рівня фізичної підготовленості.

У цілому, введення оцінок в балах та чітка регламентація умов виконання державних тестів є суттєвим досягненням в державній практиці оцінювання фізичної підготовленності населення України. Однак, можливості цього виконання для окремих тестів не рівноцінні. За групами складності можна виділити більш доступні та менш доступні для організації види тестів. До більш доступних відносяться всі силові тести, біг 100м, „човниковий” біг. До менш доступних в організаційному аспекті відносяться вправи на витривалість, гнучкість та плавання [2].

Отримані за допомогою тестів результати використовуються в якості об’єктивної основи для планування навчального процесу.

Література:

1.    Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания. – К.: Олимпийская литература, 1999.

2.    В.М.Лабскир, А.И.Любиев, З.А.Близнецова, Е.И.Пацкун. Направления усовершенствования государственных тестов и нормативных оценок физической подготовлености // Фізична культура, спорт. здоров’я: Зб. наукових робіт. – Харків: ХаДІФК, 1998. – С. 32-34.

3.    В.Мудрик, М.Олійник, І.Приходько, В.Ашанін. Аналіз проблемної ситуації щодо впровадження державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України // ТМФВ.-2002.- №2.С.16-17.

4.    Романенко В.А. „Двигательные способности человека” , Донецк: „Новый мир” УК Центр, 1999 г. – С.240.