Реферат на тему:
Самоконтроль у фізичному вихованні школярів
Заняття фізичними вправами позитивно впливають на організм учнів лише за умови правильної методики їх проведення, ргулярного лікарського контролю і самоконтролю.
Самоконтроль – це систематичні самостійні спостереження учня (спортсмена), який займається фізичною культурою та спортом, за змінами свого здоров’я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості.
Навчити учнів прийомам і методам самоконтролю може сам учитель, але найбільш доцільно приділити цьому спеціальні заняття і провести їх за допомогою шкільного лікаря або медичної сестри.
Ефективність використання самоконтролю залежить від того, як добре учні володіють його методами і чи дотримуються двох основних правил:
- всі виміри слід проводити в один і той самий час, в одних умовах і одними і тими ж інструментами;
- дані самоконтролю фіксувати в щоденнику (табл. № 1).
Щоденник самоконтролю
Таблиця № 1
Показники | Дата: 1. 09.
Вранці після сну | Перед заняттями | Після занять
Суб’єктивні
Настрій | Добрий | Добрий | Добрий
Самопочуття | Добре | добре | Невелика втома
Бажання займатися | Велике | Велике | Немає
Переносимість занять | Добре
Больові відчуття | Немає | Немає | Немає
Сон (кількість годин) | 8,5
Аппетит | Добрий | Добрий | Спрага
Об’єктивні
Зміст тренувань: біг 800 м.
Частота дихання | 18 | 21 | 29
Пульс (ЧСС) | 68 | 74 | 92
Маса тіла (кг) | 62,4 | 62,5 | 61,7
Довжина тіла (см.) | 168 | 167 | 167
Ручна динамометрія | 36 | 42 | 38
Порушення режиму | Не було | Не було | Не було
Форма щоденника може бути довільною; вона залежить від тривалості, кількості та інтенсивності занять, а також рівня спортивної кваліфікації спортсмена. Щоденник заповнюють в день заняття і наступного дня.
В якості показників самоконтролю використовують суб’єктивні та об’єктивні ознаки зміни функціонального стану організму під впливом фізичних навантажень.
До суб’єктивних показників самоконтролю належать: настрій, самопочуття, бажання займатися, переносимість заняття, больові відчуття, сон, апетит.
Настрій – це дуже суттєвий показник, що відображає психічний стан людини. Заняття фізичними вправами повинні приносити задоволення. Настрій можна вважати добрим, якщо учень впевнений у собі, спокійний і життєрадісний; задовільний – при нестійкому емоційному стані і незадовільний – коли учень розгублений, пригнічений.
Самопочуття. При самоконтролі цьому показнику не надають належної уваги, бо вважають його недостатньо об’єктивним. Це пояснюється тим, що учень може іноді добре себе почувати, хоча в його організмі виникли хворобливі зміни, які ще не дали про себе знати. Проходить небагато часу і стан передхвороби (або хвороби) проявляється цілим комплексом ознак, в тому числі і погіршенням самопочуття. Отже, самопочуттям як показником самоконтролю не слід нехтувати. Потрібно навчити учнів своєчасно вносити в заняття корективи відповідно до свого самопочуття.
При доброму самопочутті спостерігають відсутність будь-яких незвичних відчуттів (біль, запаморочення, нудота), млявість, втома; при задовільному – виявляють незначні прояви вищезгаданих відчуттів; при поганому – різко виражена втома, падіння настрою, поява болю в м’азах, зниження працездатності, пригнічений стан.
Бажання займатися. Цей показник виявляється словами: велике, байдуже, немає бажання. У стані належної підготовленості учень повинен мати відмінне самопочуття, міцний сон, добрий апетит і бажання займатися.
Переносимість заняття. У цій частині самоконтролю учень спостерігає чи виконане заплановане навантаження (обсяг, інтенсивність); якщо ні, то чому. Зазначають також тривалість основних частин заняття і переносимість словами: добра, задовільна, погана.
Відчуття болю. Біль може бути ознакою травми, захворювання або перенапруження. Частіше всього буває біль в м’язах в ділянці правого підребер’я, серця і головний біль. У щоденнику самоконтролю необхідно зазначити, при яких вправах (або після яких вправ) виникає біль, їх сила, тривалість і т. п. Особливо уважно потрібно ставитись до появи неприємного відчуття болю в ділянці серця, тоді обов’язково необхідна консультація лікаря.
Сон. Якщо учень швидко засинає, спить спокійно і глибоко, а вранці почуває себе бадьорим, сповненим сил та енергії, то його сон нормальний. При порушенні сну можливе тривале важке засинання, неспокій, сон з пробудженнями, страхітливі сновидіння, різке скорочення сну, головний біль, зниження працездатності і погане самопочуття після сну. Всі ці симптоми можуть виникати при занадто високих фізичних навантаженнях.
При порушенні сну необхідно домогтися суворого дотримання режиму відпочинку, зниження обсягу й інтенсивності навантаження.
У щоденник самоконтролю записують кількість годин сну і його якість: міцний, без сновидінь, часто прокидався, безсоння і т. п.
За тривалістю сон має бути в молодших школярів – 11-10,5 год., у школярів середнього віку – 9,5-9 год., в учнів старших класів – 8,5-9 год.
Апетит – одна з ознак нормальної життєдіяльності. Погіршення або навіть відсутність апетиту можуть спостерігати при захворюваннях, фізичних і нервових перевантаженнях, поганому сні і т. п.
З початком занять фізичними вправами вага тіла може знижуватись, що пов’язано із збільшенням енерговтрати, витратою накопичених жирів, підвищеною витратою води з потом. У цей період, як правило, спостерігається підвищення апетиту. Для дітей, які мають зайву вагу, калорійність не повинна перевищувати енерготрати, для них допустимий деякий дефіцит харчування за калорійністю.
У щоденнику самоконтролю зазначається: апетит добрий, задовільний, підвищений або відсутній.
До об’єктивних показників самоконтролю належать: тілобудова, дихання, життєва ємкість легень (ЖЄЛ), частота серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ), довжина тіла, окружність грудної клітки (грудей) , маса тіла, динамометрія, станометрія.
Тілобудова. Одним із критеріїв фізичного розвитку є тип тілобудови, тобто розміри тіла і його частин, їх пропорції і форми. Розрізняють наступні типи будови тіла:
- вузько-довгий тип будови тіла (астенічний). Визначається переважанням повздовжніх розмірів тіла над поперечними. Вони, як
