у старшому і похилому віці позитивно впливають на організм як в цілому, так і на окремі його системи ( серцево-судинну, дихальну, нервову, м’язову і ін.). Дають можливість добре себе почувати, позбутися деяких недуг, молодше виглядати, підвищити власну працездатність “відтягнути” старість і безпомічність. І як показали досліди у людей, які займають інтенсивною фізичною працею навіть у похилому віці, краще працює мозок, в доброму стані пам’ять.
Провідне місце у доброму самопочутті та здоров’ї у подальшому житті є ведення здорового способу життя. Адже, найбільше залежить стан здоров’я людини, саме від ведення способу життя. Також немаловажною умовою здоров’я є відмова від шкідливих звичок (алкоголю, паління, наркотиків).
Ще для здоров’я та доброго самопочуття має раціональне харчування: потрапляння з їжею, білків, жирів, вітамінів, органічних і неорганічних (мінеральних) речовин, які забезпечують нормальну роботу всіх органів і систем організму.
Завжди слід пам’ятати, що перед тим, як вирішити займатися фізкультурою чи спортом необхідно пройти поглиблений медичний огляд, порадитися з спеціалістами.
Розпочинати потрібно з невеликих навантажень поступово збільшуючи дистанцію, тривалість і інтенсивність занять. В разі відчуття дискомфорту, перевтоми, болів різного роду необхідно негайно припинити заняття, у подальшому зменшити навантаження, пройти консультацію чи огляд у лікаря. Також потрібно через певні проміжки часу проходити поточні медогляди.
Дотримуючись цих всіх вище перелічених умов та принципів, можна до глибокої старості почувати себе молодим, здоровим, бадьорим, життєрадісним і надовго забути дорогу до лікарні.
Список літератури:
Авдушна А.С. Жизнь без лекарств. М.: Фізкультура и здоровье, 1985. – 71 с.
Апанасенко Г.Л. Проблемы управления здоровьем человека //Наука в анатомическом спорте. – 1999 – спец. выпуск. – С. 56-60.
Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология. – К.: Здоров’я, 198. – 248 с.
Аронов Д.М. Сердце над защитой. М.: Физкультура и здоровья, 1985. – С. 33-35.
Бальсевич В.К., Запорожанов В.А. Физическая активность человека. –К.: Здоров’я, 1987. – 224с.
Вайкбаум Я.С. Дозирования физических нагрузок. – М.: Просвищение, 1991. – 64с.
Иващенко Л.Я., Круцевич Т.Ю. Методика физкультурно-оздоровительных занятий. - К.: УГУ ФВС, 1994. – 126с.
Круцевич Т.Ю. Теория и методика физического воспитания. – 2 том. –К.: Олимпийская литература, 2003.- С. 201-252.
Макилова В.Н. Физическая культура в пожилом возврасте. – К.: Здоров’я, 1980. – с.-3-9.
Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Странко Н.М. Влияния упражнений на работоспособность и здоровье человека. – К.: Здоров’я, 1986. – 152с.
Симаков А.Ф. Рецепты для здоров’я. М.: Физкультура и здоровье, 1996.- С. 5-9.
Солодовиченко О.Е. Самостоятельные занятия оздоровительной гимнастикой для женщин второго зрелого возраста.: Метод. Рекомендации. – К.: Олимпийская литература, 1996. – 24с.
Транквилитати. Золотая осень жизни. М.: Физкультура и здоровье, 1989. – С. 80-92.
Фомин Н.А., Филинг В.П. Возрастные основы физического воспитания. М.: Физкультура и спорт, 1972. – 176с.
Шенкман С.Б. Физкультура и здоровье. М.: Физкультура и спорт, 1984. – С.48-52.
