3 | 18-29 | 13,8 (3300) | 10,9 (2600)

30-39 | 13,0 (3150) | 10,7 (2250)

40-59 | 12,3 (2950) | 10,5 (2500)

4 | 18-29 | 16,1 (3850) | 12,8 (3050)

30-39 | 15,0 (3600) | 12,4 (2950)

40-59 | 14,2 (3400) | 11,9 (2850)

5 | 18-29 | 17,2 і більше

(4200 і більше) | -

30-39 | 16,5 і більше

(3950 і більше) | -

40-59 | 15,7 і більше

(3750 і більше) | -

Основний склад їжі. Вуглеводи – з’єднання вуглецю, водню і кисню, які входять в склад продуктів харчування, які розглядаються і зберігаються в м’язах у вигляді глікогену. Всі вуглеводи зберігають однакову кількість енергії (4 ккал на 1г).

Існують прості і складні вуглеводи. Прості вуглеводи швидко засвоюються і попадають в кров, підвищуючи в ній вміст цукру і примушуючи підшлункову залозу виробляти більшу кількість інсуліну. Люди, які страждають діабетом, повинні уникати їх вживання.

Складні вуглеводи розщеплюються не так швидко і через це підвищують вміст цукру повільніше, забезпечуючи організм енергією більш тривалий час.

Складні вуглеводи в більшій кількості містяться в хлібі, злакових, в продуктах багатих крохмалем (картопля, бобові), а також в овочах і фруктах.

Вживаючи складні вуглеводи, організм одержує достатню кількість харчових елементів і необхідну кількість калорій. Через це, раціон харчування, який включає продукти, багаті складовими вуглеводами, дозволяє достатньо швидко зменшити масу тіла.

Білки – основний будівельний матеріал клітин і тканин. На відміну від вуглеводів, білки не накопичуються в організмі і їх запас необхідно щоденно поповняти.

Організму людини повністю достатньо 0,8 г білка на 1 кг маси тіла. При цьому не обов’язково одержувати цю кількість із джерел тваринного походження: співставлення бобових і злакових забезпечує організм необхідною кількістю білків, а також значною кількістю складних вуглеводів і клітковини при незначному вмісту жирів.

Жири – найбільш калорійна їжа (1 г жирів має 9ккал). Вони швидко і легко накопичуються в організмі. Вміст жирів в енергозабезпечення організму не повинен перевищувати 30%. Дін Орніш, котрий розробив програму реабілітації хворих, які страждають захворюваннями серця, рекомендує, щоб вміст жирів складав не більше 10%.

Не дивлячись не однакову енергетичну цінність, тваринні і рослинні жири здійснюють різну дію на організм людини. Негативно впливають не стільки жири, які вміщають холестерин (який сприяє розвитку атеросклерозу), скільки такі жири, котрі стимулюють його виробництво печінкою – насичені.

Особливо корисні для здоров’я моно перенасичені жири (рідинні, рослинні масла, оливкове, соняшникове, кукурудзяне), які є джерелом вітаміну Е – актиоксидента, котрий протидіє вільним радикалам і сповільнює процес старіння.

Співвідношення вуглеводів, жирів і білків в здоровій їжі повинно складати в процентах 60:30:10. Образно це ілюструє так звана “піраміда здорового харчування” (мал.2.2.), запропонована американськими спеціалістами. В ній об’єми різних продуктів представлені в пропорціях різних продуктів (Пафоренбаргер Ольсен, 1999).

Висновок. Відповідно до вікової класифікації дорослих людей виділяють чотири періоди: зрілий, похилий, старий вік і довгожителі.

Кожний віковій період характеризується значними змінами в організмі. З віком фізичні можливості організму людини поступово спадають, понижується працездатність, швидко настає втома, збільшується період відновлення організму, погіршується пам’ять та розумова діяльність і т.п. Завдяки регулярним заняттям фізкультурою і спортом можна ці негативні процеси віднести на подальший термін, пригальмувати їхню негативну дію.

Також для здоров’я провідне місце займає раціональне харчування: потрапляння з їжею необхідної кількості білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, органічних та мінеральних речовин, які забезпечують нормальну роботу всіх органів і систем організму.

Розділ ІІІ. Лікарсько-педагогічний контроль на заняттях оздоровчої спрямованості з людьми зрілого та похилого віку.

Лікарсько-педагогічний контроль в умовах занять оздоровчими формами фізичної культури – основна ланка в системі управління фізичним здоров’ям людей, котрі займаються, так як дає інформацію про стан здоров’я людини, його фізичної працездатності і підготовленості, забезпечує зворотній зв’язок на основі інформації про зміни в різних системах організму під впливом різних засобів фізичної культури, визначає раціонально керовані дії (засоби, форми і методи фізичної культури).

Лікарсько-педагогічний контроль на заняттях оздоровчого напрямку має 3 види: первинний (попередній) оперативний (терміновий0, текучий (періодичний0.

Методи визначення фізичного стану:

поглиблені лабораторні дослідження (велоергометрія, степергометрія, тестування на бігучій доріжці);

експрес-методи (прискорені)4

анкетні;

прогнозування рівня фізичного стану по морфофункціональним показникам, вимірювання в спокої;

ізольовано рухові тести;

комплексні тести;

Оцінка рівня фізичного стану проводиться:

з діагностичною метою;

для визначення раціональних рівнів фізичних навантажень, оптимального рухового режиму;

з метою оцінки ефективності оздоровчих міроприємств (якщо рівень зростає – це позитивний ефект, не змінюється – ефект відсутній; знижується – негативний ефект);

для підвищення мотивації до занять фізичною культурою.

Результати первинного лікарсько-педагогічного контролю служать основою для визначення раціональних параметрів оздоровчих занять: направленості, інтенсивності, об’єму. Розроблені таблиці, номограми, які полегшують їх визначення.

По результатам тестування встановлюють рівень фізичного стану. Як правило, виділяють 5 рівнів фізичного стану: низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий.

Низький і нижче середнього рівні фізичного стану характеризуються сукупністю і високою виваженістю факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, а саме: надлишкова маса тіла ( як правило більше 30%), артеріальний тиск крові – на верхні границі норми або перевищує її, фізична працездатність знижена в порівнянні з нормальною більш ніж на 40%, рухові якості – більш ніж на 30%. Стан здоров’я знаходиться на грані норми і патології.

При середньому рівні фізичного стану показники фізичної працездатності і підготовленості відповідають середньовіковим значенням. Функціональні показники не відхиляються від нормативів. Ризик розвитку серцево-судинних захворювань мінімальний, у окремих людей – явний.

Високий і вище середнього рівні фізичного стану зустрічаються лише у тренованих людей. У них відсутній ризик розвитку