Звичайно, у початківців в перші тижні тренувань маса тіла поступово знижується за рахунок втрати надлишків води і жиру. Потім вона знову де-що збільшується, так як під впливом фізичних вправ збільшується м’язова маса. В подальшому, якщо не використовується спеціальна дієта і не виконує-ться тривалі безперервні навантаження (біля години і більше), маса тіла ста-білізується . Якщо у спортсмена була нормальна стабільна маса тіла і вона почала зменшуватися від заняття до заняття, то, ймовірно, виконує надмірне фізич-не навантаження і не встигає він відновлюватися.

Зважуватись краще вранці натще (після випорожнення сечового міхура і кешечника). Якщо практично це не завжди можливо, то потрібно зважуватися в один і той же час дня на одних і тих вагах без одягу.

Потрібно також рекомендувати спортсменам періодично проводити зважування до і після тренувань і змагань. Втрата маси при великих фізичних наванта-жень взагалі-то не перевищує 2 -3% маси спортсмена, хоча можуть бути і більше. На величину зниження маси впливає: об’єм і інтенсивність навантажен-ня, рівень тренованості, температура і вологість повітря, а також одяг, в кот-рому проводиться заняття. Різке зниження маси після занять в період досяг-нутої спортивної форми при нерозмінності всіх інших умов повинно бути зафіксовано в щоденнику самоконтролю і обговорено разом з лікарем,

Потовиділення служить показником рівня тренованості. В щоденнику само-контролю потовиділення відмічають: надмірне, велике, середнє, знижене. З ростом рівня тренованості по мірі звільнення організму від залишків води зменшуєть-ся. Підсилення її в період досягнутого високого рівня тренування ( якщо не змінюється температура і вологість повітря ) часто являється один із ознаків не благополуччя в стані вегетативної нервової системи і це може бути зв’язано з перетренованості. Кількість виділеного поту залежить від індивідуальних особливостей стану організму.

1.3. Гінекологічний самоконтроль являється обов’язковою частиною самоконтро-лю жінок , які систематично займаються фізичними вправами, спортом. Із місяця в місяць спортсменка повинна реєструвати основні показники, характерні про-тікання менструального циклу (періодичність, кількість днів, захворювання або якісь інші відхилення ). Дані гінекологічного самоконтролю допомагають при вирішенні правильного режиму занять жінками в період менструального циклу.

Викладач і тренер повинні, як мінімум один раз перевіря-ти щоденник самоконтролю спортсмена. Лікар обов’язково знайомиться з ним при повторних обстеження на протязі 1-2 тижнів спортсмена.

Розділ ІІ.

2.1 Сутність психофункціонального самоконтролю при проведенні ранкової гігієнічної гімнастики.

Сутність психофункціонального самоконтролю при проведенні ранкової гігієніч-ної гімнастики полягає:

1. В систематичному самоспостереженні і самооцінки до і після зарядки свого загального психофізичного стану: стану здоров’я, настрою, фізичної та розумо-вої працездатності.

2. В регулюванні засобами фізичних вправ та психом’язового тренування за-гального психофізичного стану.

3. В дозуванні навантаження та підборі вправ в процесі ранкової гігієнічної гімнастики відповідно до свого стану здоров’я, настрою та працездатності, що значно підвищує її ефект, особливо для осіб середнього та старшого віку.

Застосовуючи такий метод проведення ранкової гігієнічної гімнастики, ті, хто займаються, швидше привчаються до системності проведення зарядки, краще конт-ролюють свій стан, особливо емоційний (настрій ), зміцнюють волю, дисциплінують себе, що, в свою чергу, позитивно впливає на вирішення організаційних та методичних питань щодо покращення проведення зарядки, підвищення її ефекту - оздоровчого та психофункціонального; більш раціонально та адекватно до свого здоров’я проводять ранкову гігієнічну