Реферат на тему:

Роль рухливих ігор в забезпеченні здорового способу життя дитини

Рухливі ігри – важливий засіб всебічного виховання дітей дош-кільного віку. Правильно підібрані ігри сприяють гармонійному роз-витку організму дошкільників.

Рухливі ігри фізично роз-вивають дітей: зміцнюють кістково-м’язеву системі і мускулатуру (міжреберні і черевні м’язи, діаф-рагму), збільшуються ріст, об’єм грудної клітини, вага, гнучкість і рухливість у суглобах, поліпшується працездатність дихальних органів, вентиляція легенів. Під впливом вправ посилюється діяльність серцево-судинної системи.

Під час рухливих ігор посилюється діяльність не тільки кровоносних, а й лімфатичних систем. Відбувається нормальний перебіг всіх життєвих процесів організму. Рухливі ігри на свіжому повітрі загартовують організм, підвищують витривалість і збільшують опірність до захворюваність. Тренований організм дитини досконаліше реагує на несприятливі впливи.

Рухливі ігри задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду. За допомогою ігор у дошкільнят закріплюються та вдосконалюються різноманітні вміння і навички основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги). Розвиваються такі важливі фізичні якості, як швидкість, спритність, витривалість.

Значний вплив мають рухливі ігри на виховання морально-вольових якостей. Свої дії учасники гри підпорядковують її правилам. Правила регулюють поведінку, сприяють вихованню свідомої дисципліни, привчають відповідати за конкретні вчинки, розвивають почуття товариськості. У колективних іграх у дитини формується поняття про норми громадської поведінки, виробляються організаційні навички, виховується прагнення до перемоги, сильна воля, стійкість, витримка. Спільний інтерес. Викликаний грою, об’єднує дітей в дружний колектив.

Навіть маленькі і фізично слабкі діти можуть бути самостійними і навіть непереможними, якщо проявлять швидкість, спритність, смиренність, смикалку, якщо будуть діти не одні, а разом, в другому колективі.

Рухливі ігри в основному колективні. Тому у дітей виробляються елементарні вміння орієнтуватися в просторі. Гра допомагає дитині перебороти сором’язливість, невпевненість в собі. Часто буває тяжко, змусити дитину виконати якийсь рух на очах у всіх. П в грі, повторюючи дії товаришів, вона звичайно і невимушено виконує найрізноманітніші рухи.

У рухливих іграх у дітей виробляються організаційні навички, вміння зважати на обставини. Діти привчаються стояти на місці, коли їм хочеться бігти, терпляче ждуть певного сигналу, щоб стрибнути або кинути м’яч у ціль. Вони свідомо cтримуються, додержуючи певних правил поведінки, щоб не порушити встановленого порядку.

Вольові зусилля допомагають дітям координувати свої рухи, цілеспрямовано застосувати їх, свідомо виконувати встановлені правила.

Виконуючи встановлені вимоги, діти привчаються спрямовувати свої рухи, активно керувати діями, “саморегулювати” за словами І.П. Павлова, свою поведінку, викликати потрібні дії, гальмувати небажані рухи, вчинки.

Учень І.П. Павлова акад.. К.Д. Биков надає великого значення розвиткові м’язових рухів. Він пише: “Справді, без м’язових рухів неможливе ні пізнання природи, ні тим більше, переробка її в процесі праці, ні удосконалення самої людини в процесі виховання”.

Рухливі ігри ефективно впливають на розумовий розвиток дитини, допомагають уточнити уявлення про навколишній світ, різні явища природи, поширюють кругозір.

Цінність гри полягає ще й в тому, що вона викликає радісні переживання, задоволення, життєрадісність, активність, позитивно впливає на нервову систему і дає певні фізіологічні й виховні наслідки. І.П. Павлов писав: “А радість роблячи вас чутливими до кожного прояву життя, до кожного враження буття, - однаково як до фізичного так і до морального, - розвиває, зміцнює тіло”.

Слід відзначити належну увагу С. Русової до гри. Вона зазначала, що коли дорослі пропонують дітям якусь нову гру, забавку, то треба своїм настроєм добре захопити їх, добре пояснити їм правила, гуртом обміркувати порядок гри, дати дітям можливість висловити свої думки і бажання та обов’язково кілька разів разом з дітьми взяти участь у грі.

Софія Русова велике значення надавала народним іграм. Вона казала, що це вуличні забавки наших дітей. Відзначала скільки в них енергії, само утримування, веселощів і творчості, товариського поводження.

Вона вважала, що через гру дитина по-справжньому формує свій характер, вдачу, зміцнює дисципліну і волю.