2. Рівні посередництва

Прямий франчайзинг являє собою традиційну форму франчайзингу і полягає в тому, що франчайзер співпрацює напряму з усіма франчайзі, що діють на різних територіях і входять у його мережу.

Майстер франчайзинг полягає в тому, що франчайзер підписує договір Майстер франчайзингу (базовий договір) з підфранчайзером на визначеній території, а останній, у свою чергу - договору франчайзингу з безліччю франчайзі на відповідній території.

3. Ступеня участі партнера в статутному капіталі

Франчайзі - засновник. У своїй класичній формі франчайзинг не припускає участі франчайзера в статутному капіталі. Відповідно, в якості засновників виступають фізичні чи юридичні особи, що представляють франчайзі. Суть франчайзингу є в тому, що залучаються особи, що бажають і вміють керувати бізнесом, але воліють мінімізувати підприємницький ризик за допомогою співробітництва з досвідченим партнером.

Спільне заснування підприємства. У практиці бізнесу зустрічаються такі умови, коли перевага надається спільній участі партнерів (франчайзі та франчайзера) у створенні підприємства - франчайзі. В якості прикладу таких умов можуть бути: брак фінансових ресурсів у франчайзі (частка франчайзера - у грошовій формі, але частіше - у виді устаткування для бізнесу), бажання франчайзера отримати додаткові важелі для контролю. За звичай, частка франчайзера в статутному капіталі менше 50%, тому що його первісною метою не є повний контроль бізнесу, тим більше, що договір франчайзингу надає йому широкі можливості в цьому напрямку.

Залучення органів місцевої влади як засновника. У даному випадку в заснуванні підприємства беруть участь франчайзер, з одного боку, і місцева публічна влада, з іншої. Прикладами таких франшиз є ресторани McDonald's у Москві, що наприкінці 80-их років являли собою спільні підприємства (50% x 50%) іноземного партнера і московської мерії. Це являло собою умову, що була характерною для радянського періоду, та яка мала за мету контроль над діяльністю іноземних компаній. У той же час, ця модель може бути використана і сьогодні, особливо у випадках, коли закордонний партнер хоче одержати гарантії захисту інвестицій з боку держави чи місцевих органів. Основний ризик подібних підприємств складається в зайвому втручанні публічного партнера в діяльності підприємства. Тому певні обмеження в цьому відношенні повинні бути обговорені в установчих документах. [1, c. 128]

Франчайзинг сполучає в собі переваги характерні для малих підприємств, з одного боку, і великим компаніям, з іншої. І франчайзі, і франчайзер одержують один від одного те що в них поодинці відсутнє, швидше ніж це можна одержати в звичайній практиці підприємництва.

Для нашої економіки франчайзинг сьогодні є відносно новим явищем, у той час як у розвинутих країнах він сторіччями практикувався як засіб забезпечення потреб суспільства в різних послугах. В даний час більше ніж 350 американських фірм та їхні франчайзі володіють більше ніж 32 000 торгових підприємств в інших країнах.

Бурхливий розвиток франчайзингу спостерігається в Канаді, Західній Європі, Японії, державах Тихоокеанського регіону, Австралії, країнах регіону Карибського моря. Франчайзери з інших країн, у свою чергу, придивляються до ринку США. Очевидно, міжнародний франчайзинг найближчим часом буде розвиватися ще більш швидкими темпами. Франчайзери шукають потенційних франчайзі в закордонних країнах, а багато приватних осіб та фірм активно шукають франчайзерів з інших країн, щоб придбати їхню ліцензію та права при їхній фінансовій підтримці. На їхній технології виробництва й обслуговування, робити свій прибутковий бізнес.

1.2 Види франчайзингової діяльності та стадії впровадження франчайзингу в галузі туризму

Слабка економіка і загальний низький життєвий рівень ніяк не можуть означати і відсутності інтересу до спорту, туризму, розваг. В якості клієнтів у першу чергу виступають люди з високими доходами: бізнесмени, туристи, деякі службовці, представники різних закордонних місій. Крім того, спостерігається брак подібних фірм, що надають послуги також споживачам з більш скромним рівнем доходів. Тим більше, що останнім часом спостерігається переорієнтація на ведення здорового способу життя.

Франчайзинг сьогодні, мабуть, найпоширеніший спосіб організації бізнесу в умовах ринкової економіки. У розвинутих країнах компанії, що працюють за схемою франчайзингу, займають більше 40% роздрібного ринку. Світовий досвід засвідчує: завдяки унікальним властивостям цієї схеми побудови бізнесу, сім з восьми створених франчайзингових підприємств не тільки закріплюються на ринку, але й активно розвиваються. І лише одне в силу тих чи інших обставин припиняє свою діяльність.

Послуга на відміну від товару завжди персоніфікована, тобто завжди надається конкретній людині. Крім того, реально послугу можна оцінити тільки після того, як вона буде надана, і для кожної людини, цінність однієї і тієї ж послуги різна. Саме ці моменти і створюють гарну можливість для одержання додаткового доходу в сфері послуг. [2]

Якщо порівняти вартість товарів і послуг в Україні з аналогічними показниками в США, то можна помітити, що ціни на товари і там і там приблизно збігаються, а от ціни на послуги в США істотно вище українських. Відомо, що в економіці сектор послуг плавно витісняє сектор виробництва. І чим краще економіка розвивається, тим активніше розвивається сектор послуг.

Франчайзинг у сфері послуг потрібний для того, щоб підприємець відразу міг одержати готовий бренд, технологію спілкування з клієнтами і технологію надання послуг.

Франчайзинг дає відмінні результати в сфері послуг тому, що цей вид діяльності не вимагає великих інвестиційних вкладень. Щоб почати цей бізнес вам буде потрібно кілька десятків тисяч, а зовсім не сотень тисяч доларів. Невеликі вкладення у франшизу підприємства сфери послуг, дають людям