У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


кордоном. Важливим аспектом діяльності "Сокола-Батька" була видавнича діяльність: товариство поширювало серед своїх гнізд підручники до руханки з пожежництва, статути, описи вправ, інші матеріали [3, 62-74].

Отже, маємо підстави стверджувати, що сокільський рух на початку XX ст. на західних землях України розвивався досить активно. Пояснення цьому треба шукати в ідейній основі сокільства та зацікавленості широкого українського громадянства в сокільській ідеї, оскільки збігалася з ідеями національного відродження та культурного розвитку народу і діяльність сокільських товариств сприяла цьому.

Ці народні ідеї виражалися в сокільських зльотах, перший з яких відбувся 6 квітня 1901 р. в залі польського "Сокола". Сокільські Здвиги відбулися: в Стрию (1907, 1909), в Тернополі (1910), в Станіславові (1911), перший крайовий Здвиг у Львові (1911), в Бережанах (1911), Калуші (1912), Жовкві (1912), ІІідгайцях (1912), Роздолі (1912), Снятині (1912), окружний здвиг у Львові (1913), Раві-Руській (1913), Одеську (1913), Білім Камені (1913). Найпам'ятнішим був II Крайовий Шевченківський Здвиг у Львові, що відбувся 28 червня 1914 р. за участі 12 тисяч учасників і товариства Українських Січових Стрільців [3, 62-74].

На цих Здвигах тисячі українських громадян і громадянок своєю участю довели, що вкладена праця не пішла на марно, що свідомі члени сокільської організації на заклик свого проводу стають під сокільський прапор.

В історії галицького сокільства початку XX ст. чимало яскравих сторінок пов'язано з діяльністю його керівників Альфреда Будзиновського (1871-1942) та Івана Боберського (1873-1947). Альфред Будзиновський головував у товаристві 1901-1908 pp. і був організатором сокільсько-січового руху й туризму в Галичині, автором статей на туристичну тему, порадника "Туристика" (1909) і підручника "Пожарник". А. Будзиновський організував руханії та протипожежні курси у Львові і в повітах, направляв інструкторів по всьому краю. А. Будзиновський організував у 1901 учительський гурток. З вересня 1901 р. провід цього гуртка перебрав проф. Іван Боберський, тодішній другий голова товариства "Сокіл" [3, 62-74].

За період головування Альфреда Будзинського було створено Вищий Музичний Інститут у Львові, перші українські "Галантерейно-паперові Базари" у Львові, Станіславові й Стрию, "Українська Накладна Нот" та "Сокільський Театр" у Львові.

З утворенням сільських сокільських товариств українське гімнастичне товариство "Сокіл" набуло могутньої організації.

Особливого розмаху діяльності українською сокільства надав Іван Боберський. Діапазон діяльності цього штатного діяча в галузі фізичного виховання був широким. Він був талановитим пропагандистом, просвітителем, організатором спортивного та сокільського руху в Галичині; завдяки особистій ініціативі І. Боберського в 1911 p. була розпочата "Соколом-Батьком" акція викупу земельної площі для спортивного майдану, а пізніше – стадіону для українського населення. Ця подія мала позитивний вплив на сокільський та спортивний рух. Ідея Боберського про реальну можливість плекання духовних і фізичних сил, організацію молоді згуртовувала людей [3, 62-74].

Окрім придбання нерухомого майна (сокільського дому на вул. Руській, 20, у Львові; сокільських домів у Денисові, Станіславові, Коломиї, Жидачеві, Стриганцях; спортивних площ у Львові, Тернополі, Винниках, Станіславові), український "Сокіл" придбав і багато іншого майна своїм товариствам: велику кількість протипожежного приладдя, гімнастичних приладів, влаштування руханкових домівок, сотні прапорів, десятки власних оркестрів.

1.2. Січовий рух в Україні

5 травня 1900 p. д-р Кирило Трильовський заснував в селі Завади Снятинського повіту першу "Січ", руханково-пожарне (протипожежне) товариство. Ця дата є важливою історичною подією в житті українського народу, і її належить поставити на рівні з іншими славними датами нашої історії. Того ж дня несподівано пробудилась й ожила над Черемошем світла традиція Січової слави, загорілась, пригашена ворогами, іскра Січової ідеї та вибухнула ясним і могутнім полум'ям, яке освітило і привернуло до нового життя весь український народ [3, 62-74].

Нова Січ стала дитиною того самого Запорожа, що там, над Дніпром, в серці України, сотнями років стояло на сторожі волі та незалежності України. Заснування першої ''Січі" в Завалі – це початок славною січового руху, величного походу й енергійної праці тисячі новітніх запорожців, які, пов'язавши перервану нитку традиції, відродили гордий і сміливий дух Запорозької Січі.

Бойовий і товариський дух історичної Січі, січові звичаї, давні назви січових старшин (кошовий, осавул, писар, обозний та ін.), історичні козацькі та нові січові пісні, військовий порядок, демократичні принципи організації, товариська солідарність, гуманність і висока громадська мораль, культурна поведінка, боротьба проти пияцтва, праця над власною освітою, а понад усе – патріотичний обов'язок посвятити і пожертвувати для української справи, горде почуття приналежності до великої, культурної нації із славною історією та віра у власні сили – все це створювало зміст духовної і культурно-виховної мети "Січей". Вони виконали історичну місію національної школи, яку пройшли тисячі людей і нашої селянської молоді [3, 62-74].

Руханковий характер "Січей" і їх традиційний зв'язок із давнім січовим військом надавав їм вигляду військової організації, де проводилась військова муштра, марші, руханкові і протипожежні вправи, до чого зобов'язувала товариська дисципліна, послух обраній старшині. Символічні топірці означали зброю, а перевішана через плечі малинова стрічка з написом "Січі" даної місцевості була гордою відзнакою приналежності до великого січового братства. Гордо крокуючи, січові чоти й сотні з січовою піснею на устах десятки кілометрів йшли на своє Повітове або Крайове Січове Свято; оркестрами, прапорами викликали в українців почуття гордості, а в чужинців – пошану до нашого народу. А та чудова, життєрадісна й бадьора січова пісня, що її наш народ так щиро прийняв до свого серця, стала бойовою програмою та рушійною силою всього молодого українського покоління. "Гей, "Січ" іде, красен мак цвіте!.. Кому прикре наше діло,


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11