вправ у рухливих іграх. У зв'язку з цим в період закріплення технічних прийомів необхідно більше уваги приділяти відпрацьовуванню індивідуальних специфічних прийомів, направлених на виконання в грі конкретних ігрових функцій. Важливою особливістю процесу закріплення технічних прийомів є їх злиття в часі з процесом розвитку у того, що займається, фізичних якостей. Наприклад, багаторазове виконання конкретного технічного прийому у відносно невеликий відрізок часу виступатиме разом з вдосконаленням техніки і як засіб розвитку фізичних якостей, а багаторазове повторення удару головою в стрибку сприяє також розвитку стрибучості.
Розділ 3. Методи вимірювання і вдосконалення спритності
Сучасний футбол має тенденції до відносної універсалізації гравців, до їх уміння (при необхідності) ефективно діяти на будь-якій ділянці поля, як в обороні, так і в атаці. Структура гри, у зв'язку з цим, пред'являє підвищені вимоги до таких фізичних якостей як швидкість, спритність, силова – витривалість. Це, у своєю чергою, вимагає від тренерів усвідомленого застосування в учбово-тренувальному процесі найбільш ефективних засобів і методів розвитку рухових можливостей гравців. Успіх в рішенні даного питання перебуває в прямій залежності від розуміння тренером важливості даної проблеми, а також від наявності тестових методик, що дозволяють вимірювати (контролювати) розвиток даних якостей на тренуваннях і ступінь реалізації в змагальних умовах.
Таким чином, основними вимірниками спритності виступають – координаційна складність, точність і час виконання достатнього завдання. Стосовно футболу вимірником спритності також може бути здатність розподіляти і перемикати увагу, що залежить від зорового аналізатора.
Також розроблені методи вимірювання спритності у футболістів. Під час роботи над цією проблемою ми прагнули, щоб запропоновані нами методи максимально моделювали обстановку, змагання. Наприклад:
біг по периметру квадрата із стороною 10 м. У другій спробі випробовуваному необхідно оббігти чотири стійки, встановлені на другій і четвертій стороні (їх дві на кожній з відстанню між ними, рівною двом метрам).
Футболістів також досліджували в бігу на 40 м по прямій.
Різниця в часі пробіжки складних завдань і час подолання відрізка 40 м по прямій вважалася критерієм оцінки спритності;
здатність гравців перебудовувати рухову діяльність залежно від зміни ситуації при діях з м'ячем оцінювали за допомогою пристрою, що моделював виникаючі в грі ситуації. Реєстрували час і точність виконання завдання;
здатність диференціювати м'язові зусилля оцінювали за допомогою контактної платформи і цифрового мілісекундоміра. Футболісту давали зав-да-ння вистрибнути вгору спочатку в повну силу, а потім в половину зусилля [5].
Відхилення від "належного" (очікуваного) результату ставало показником досліджуваної здатності.
По коефіцієнту ефективності ряду ігрових прийомів (наприклад, прийом м'яча в русі, передача м'яча, відбір м'яча, обведення супротивника, удари по воротах) експертним методом визначали спритність футболістів.
Крім того група тренерів оцінювала дії гравців по чотирьох критеріях, що характеризують компоненти спеціальної спритності, це:
тактичне мислення;
швидкість орієнтування;
точність передач і ударів у ворота;
координаційні здібності.
Таблиця 3.
Результати досліджень [5]
Тести | Юнаки | Назва команди— | ""—
X | V% | X | V% | X | V%
Біг на 40 м по прямій (с) | 5,96 | 5 | 5,54 | 4 | 5,57 | 2
Біг на 40 м із зміною напряму (с) | 9,83 | 5 | 8,47 | 6 | 8,31 | 2
Біг на 40 м по периметру квадрата (с) | 10,75 | 3—— | 9,78 | 2
Різниця (с) в бігу з реагуванням на сигнал і пробігами 40 м по прямій | 3,87 | 10 | 2,92 | 17 | 2,72 | 4
Різниця (с) в бігу на 40 м по периметру квадрата в пробіжці 40 м по прямій | 4,79 | 8—— | 4,15 | 3
Точність м'язового диференціювання (см)—— | 4,11 | 127 | 3,89 | 15
Час, що витрачається на передачу м'яча (с)—— | 4,3 | 28 | 1,28 | 68
Точність передачі м'яча (бали)—— | 0,63 | 25 | 0,7 | 28
ТЕСТ НА КООРДИНАЦІЮ
Завдання 1.
Час (с)
Число помилок———— |
1,14
7,8 | 105
31 | 0,68
6,46 | 11
15
Завдання 2
Час (с)
Число помилок———— |
1,16
8,48 | 104
43 | 1,01
8,65 | 32
12
Аналіз результатів, наведених у таблиці 3.1, показує, що найбільш однорідні результати одержані в узагальненому тесті з подоланням 40 м відрізка, у юних футболістів варіативність у цьому тесті 8-10 %, що дещо вище в порівнянні з дорослими гравцями.
Помірну варіативність має показник часу складної реакції при передачах м'яча і точність передач. Значний розкид виявлений в показниках м'язового диференціювання (127%).
Видно, що у відносно простих і звичних завданнях міжіндивідуальна мінливість результатів невелика. У завданнях, що вимагають максимального прояву спритності, відмінності помітніші.
Разом з тим, результати тестування футболістів в польових умовах (наприклад, біг з рішенням специфічних грі, але раптово виникаючих завдань; швидкість (своєчасність) і точність виконання передачі м'яча) мають істотні коефіцієнти з показниками ефективності техніко-тактичних дій.
Об'єктивність показників в тестах з визначенням спритності знаходимо по коефіцієнту узгодженості оцінок.
Оскільки коефіцієнти узгодженості виявилися достатньо високими (0,80; 0,82 і 0,87) – використані методи оцінки спритності слід вважати інформативними, надійними і об'єктивними.
Як бачимо, труднощі оцінки і множинність вимірюваних компонентів складових спритність, значно утрудняють контроль цієї важливої для футболу якості, але все таки не роблять такий контроль неможливим.
Слід зазначити, що з квітня по вересень (тобто весь експериментальний період) футболісти виконували рекомендовані спеціальні вправи, що зв'язано впливають як на розвиток спритності, так і на зростання техніко-тактичної майстерності.
Наведемо вправи характерні для певних періодів підготовки футболістів.
Загальнопідготовчий період.
1. Два гравці біжать в 3-4 м один за одним. Ведучий раптово змінює напрям і швидкість бігу.
Завдання веденого – повторити