В молодому віці негативних дія вільних радикалів знешкоджують спеціальні ферменти, які утворюються в організмі – антиоксиданти (антиокисники). Але з віком ця здатність втрачається. Компенсувати цей недостаток можуть фізичні вправи, раціональне харчування, відмова від шкідливих звичок.

Все, що збільшує виробництво або вплив вільних радикалів – прискорює процеси старіння.

Раціональні фізичні навантаження впливають і на функціональний стан регуляторних систем – нервової, ендокринної. У спортсменів підвищується рухливість і врівноваженість нервових процесів, знижується чутливість до стресів, покращується функціональні можливості щитовидної залози (табл.4.3.).

Таблиця 4.3.

Ефекти рухової активності

№

п/п | Система | Характер змін

1 | Серцево-судинна | Зменшується частота серцевих скорочень в спокої і при стандартних фізичних навантаженнях.

Поліпшується скоротлива здатність міокарда.

Зменшується потреба серцевого м’язу в кисні.

Підвищується працездатність, резерви серця.

Підвищується еластичність кровоносних судин, збільшується їх просвіт.

Нормалізується артеріальний тиск.

2 | Дихальна | Розвиваються дихальні м’язи, збільшується їх сила.

Збільшується загальна ємність легень.

Відбувається фізіологічно-цілеспрямований розвиток капілярної сітки легень.

Поліпшується ефективність функцій дихання.

Підвищуються резерви дихальної системи.

3 | Обмінні процеси | Зменшується вміст холестерину.

Нормалізуються обмінні процеси.

4 | Опорно-руховий апарат | Удосконалюється кровопостачання і нервова регуляція м’язів. Підвищується активність ферментів прискорюючи аеробні (кисневі) і анаеробні (безкисневі) реакції в м’язах.

Покращується і еластичність м’язів і зв’язок, рухливість суглобів.

5 | Нервова | Збільшується рухливість і підвищується врівноваженість нервових процесів.

Знижується чутливість до стресів.

6 | Ендокринна | Поліпшуються ендокринні можливості щитовидної залози і коркової речовини наднирників.

В літературі останніх років широко обговорюється питання про рівні різних хвороб активності, необхідних для нормальної життєдіяльності в різні вікові періоди.

У співвідношенні норми рухової активності дорослих людей, існує декілька думок. Згідно одної точки зору, доросла людина повинна щоденно витрачати більше основного обміну на м’язову роботу мінімум 1200-1300 ккал, що забезпечує нормальне функціонування організму, необхідну працездатність, застерігає від детринованості. Прихильники цього положення вважають, якщо фізична активність менша норми, виникає своєрідний “дефіцит” м’язової діяльності, який необхідно компенсувати за рахунок включення спеціально організованих занять фізичними вправами (Амосов, Бендет, 1984).

Такий підхід привернув увагу спеціалістів по фізичній культурі в силу своєї простоти і можливості визначення “дефіциту” рухової активності у людей різних професійних груп. При цьому припускалося дефіцит рухової активності розглядати як визначення значення об’єму занять фізичною культурою.

Проте, такий підхід до визначення норми рухової активності має значні недоліки, поскільки не враховує функціональні резерви організму, індивідуальну потребу в русі. Клініко-фізіологічними дослідженнями встановлено, що норми рухової активності строго індивідуальні (Пирогов та ін., 1986).

Основні умови застосування рухової активності з метою зміцнення і зберігання здоров’я дорослих людей – відповідальність її по направленості, інтенсивності і об’єму функціональним можливостям організму.

Висновок. На основі багаторічних спостережень, а також багатьох досліджень вчених було встановлено і підтверджено про величезний позитивний вплив ведення здорового способу життя, заняття спортом та фізичною культурою протягом всього життя, а с особливо у старшому віці га організм людини, відсунення старості на подальші терміни, позбавлення і профілактику вікових хворобливих змін організму, подовження віку.