Реферат на тему:

Психолого-педагогічна оцінка уроку

Одним із шляхів удосконалення якості проведення уроків фізичної культури є їх систематична самооцінка і періодична оцінка з боку керівників школи, інспектора по фізичному вихованню обласного (районного) управління освіти, учасників семінару методичного об’єднання учителів, батьків, шефів

Для об’єктивної і всебічної оцінки уроку пропонується така схема його психолого-педагогічного аналізу.

І. Організаційне забезпечення уроку.

1. Прихід учнів до місця занять (самостійно, під керівництвом класного керівника, учителя фізичної культури і т.д.).

2. Своєчасність початку уроку.

3. Розподіл часу між частинами уроку і окремими видами вправ.

4. Розподіл учнів на групи, команди, відділення.

5. Визначення з числа учнів суддів, капітанів команд, груповодів, чергових і т.п.

6. Види шикувань і перешикувань (видимість учителя, зручність для виконання вправ, заходи попередження травматизму).

7. Способи виконання вправ (одночасний, почерговий, поточний, поперемінний, позмінний).

8. Методи організації діяльності учнів (фронтальний, груповий, індивідуальний, метод колового тренування).

9. Організація учнів, які звільнені від занять.

10. Вибір учителем місця для показу, контролю і спостереження за роботою учнів.

11. Завершення уроку, підведення підсумків, домашнє завдання.

ІІ. Умови і характер діяльності учнів на уроці.

1. Зовнішній вигляд учнів.

2. Дисципліна учнів на уроці в цілому і при виконанні окремих видів вправ.

3. Ставлення учнів до уроку в цілому, окремих видів вправ і до вправ допоміжного характеру.

4. Ставлення учнів до учителя, один до одного, до слабопідготовлених і порушників дисципліни.

5. Згуртованість учнівського колективу.

6. Ставлення учнів до місць занять, прибирання приладів, інвентарю.

7. Якість виконання обов’язків фізорга, старшого у відділенні, судді і окремих завдань учителя.

8. Методи оцінки і стимулювання праці учнів-помічників.

9. Активність і самостійність учнів.

10. Рівень фізичної підготовленості учнів.

ІІІ. Умови і характер діяльності учителя на уроці.

1. Уміння володіти класом, організовувати роботу учнів, підтримувати інтерес та увагу до занять в учнів, сприяти розвитку самостійності в їх діях.

2. Ставлення учителя до учнівського колективу, окремих учнів.

3. Уміння учителя перебудовувати хід уроку в залежності від умов, що змінюються.

4. Мова учителя, доступність викладеного та термінології.

5. Використання оцінки як засобу стимулювання учнів до оволодіння навчальним матеріалом.

6. Методи виховання на уроці (переконання, привчання, схвалення, засудження і т. ін.).

7. Бадьорість і жвавість (млявість і повільність) в роботі учителя.

8. Рухова підготовленість учителя, манера триматися перед класом.

9. Зовнішній вигляд учителя (спортивний костюм, взуття, зачіска і т.д.).

IV. Страхування, допомога і взаємодопомога на уроці.

1. При виконанні яких вправ застосовувались допомога і страхування.

2. Мета застосування видів страховки і їх доцільність у кожному окремому випадку.

3. Своєчасність і правильність застосування видів страховки.

4. Роль і дії учителя в керівництві учнями, які надавали допомогу і страховку.

5. Надання учням інструкцій по техніці страховки і самостраховки

6. Види заохочення учнів, які здійснюють страховку товариша і їх роль у формуванні в учнів бажання самостійно надавати допомогу товаришам.

V. Формування стійкого інтересу в учнів до занять фізичними вправами.

1. Планування і розвиток стійкого інтересу до занять, прийоми активізації уваги.

2. Методи і прийоми формування інтересу до виконання завдань на уроці.

3. Створення учителем необхідних умов для формування інтересу до роботи в учнів.

4. Мотивація творчого ставлення в учнів до занять.

5. Створення умов на уроці для прояву активності і самостійності учнів.

VI. Дозування вправ і прийоми регулювання навантаження на уроці.

1. Прийоми дозування фізичного навантаження.

2. Індивідуальний і диференційований підхід до учнів.

3. Погодженість дозування з педагогічними завданнями уроку.

4. Врахування учителем зовнішніх ознак учнівської втоми та його дії.

5. Прийоми стимулювання учнів до підтримання оптимальної рухової активності.

6. Час роботи на уроці біля граничних навантажень.

VII. Використання учителем словесних методів на уроці.

1. Розповідь.

2. Опис.

3. Пояснення (супроводжуюче пояснення).

4. Бесіда.

5. Розбір.

6. Словесні оцінки.

7. Інструкції і вказівки.

8. Команда.

9. Підрахунок.

VIII. Використання учителем методів наочного сприйняття.

1. Показ вправ: його позитивні і негативні сторони; своєчасність і тривалість.

2. Забезпечення попередньої підготовки учнів до спостереження.

3. Показ вправ учнем (учнями); з якою метою учитель вдався до цього прийому.

4. Застосування ілюстративних матеріалів на уроці (плакати, малюнки, кінофільми і т ін.).

5. Використання учителем слухового, зорового і суглобно-м’язового орієнтування.

6. Взаємоузгодженість методів демонстрації.

7. Рухова підготовленість учителя, культура рухів.

IX. Використання учителем практичних методів навчання фізичних вправ.

1. Метод розучування вправ у цілому.

2. Метод розучування вправ за частинами.

3. Метод підвідних вправ.

4. Ігровий метод.

5. Змагальний метод.

Х. Забезпечення учителем свідомості й активності учнів на уроці.

1. Залучення учнів до визначення, роз’яснення і конкретизації мети занять.

2. Засоби формування усвідомленого ставлення до навчального матеріалу, добір часу включення їх в урок.

3. Методи і прийоми, що спонукають учнів до пошукової діяльності.

4. Розуміння учнями виконуваних вправ і пошук прийомів усунення помилок.

5. Прийоми активізації навчальної діяльності учнів.

6. Засоби мотивації пізнавальних умінь, навичок самоконтролю і самооцінки, взаємоконтролю і взаємооцінки.

7. Розвиток самостійності учнів у навчанні.

ХІ. Розвиток рухових якостей на уроці.

1. Формулювання завдань і планування навчального матеріалу з розвитку фізичних якостей на уроці.

2. Засоби і їх ефективність у розвитку фізичних якостей.

3. Методи розвитку фізичних якостей.

4. Облік учителем зовнішніх ознак втоми в процесі роботи над розвитком фізичних якостей.

ХІІ. Робота учителя з формування основ знань в учнів на уроці.

1. Використання учителем таблиць, малюнків, навчальних карток, технічних засобів навчання з метою формування знань в учнів.

2. Місце повідомлення знань на уроці.

3. Уміння учителя економно і логічно повідомляти учням теоретичний матеріал.

4. Використання учителем міжпредметних зв’язків.

5. Створення учителем умов для формування навичок і умінь учнів застосовувати отримані знання в практичній діяльності.

6. Способи підвищення пізнавальних можливостей учнів (проблемні ситуації, питання до учнів тощо).

7. Форми контролю засвоєння теоретичного матеріалу учнями.

8. Повідомлення учителем списку літератури для самостійного