Специфіка роботи вчителя фізичної культури потребує від нього особливої вимогливості до свого зовнішнього вигляду. К.Д.Ушинський дуже негативно ставився до неохайності педагога. В дітей шкільного віку, особливо молодшого, зовнішнє й внутрішнє, форма і сутність змішуються дуже легко: неохайний, непровітрений спортивний зал, порвані м'ячі, забруднені гімнастичні мати, зламані гімнастичні лавки відбивають охоту до занять фізичними вправами. Посилює це і неприваблива, неохайна зовнішність вчителя фізичної культури, яка, по-перше, характеризує рівень естетичної культури вчителя, його уявлення про прекрасне. По-друге, сам зовнішній вигляд в свою чергу впливає на людину, формуючи її естетичну культуру. Іншими словами, оформляючи себе, коригуючи і прикрашаючи свою зовнішність, вчитель слідує ідеалам прекрасного.

Загальновідомо, що головне в зовнішньому вигляді вчителя фізичної культури – це охайність, чистота й акуратність одягу. Слід нагадати, що одяг не повинен весь час про себе нагадувати. Погано, якщо він заважає нахилятися, підняти або витягти руки і зовсім погано, якщо спортивний костюм вчителя потребує нескінченних корекцій.

Одяг, зачіска, взуття мають не тільки утилітарне, а й естетичне значення: вони представляють вчителя фізичної культури. А відомо, що фізична культура вимагає від вчителя охайності, елегантності, чистоти і акуратності. Спортивний костюм і взуття вчителя завжди мають бути "в бойовій готовності". Пом'ятий або несвіжий спортивний костюм, зношене або брудне взуття та ін. – це для вчителя не дрібниці.

В ході спостережень, бесід і опитування дітей шкільного віку було виявлено, що кожна із названих вище неохайностей у зовнішньому вигляді вчителя фізичної культури викликає відштовхуюче враження. Крім того, виявлено, що у школярів падає пізнавальний інтерес до занять фізичною культурою та спортом, тобто знижується навчальна активність учнів на уроках фізичної культури і на тренувальних заняттях.

Зовнішній вигляд вчителя фізичної культури – це ще й гарно пострижене і причесане волосся, гладенько поголене обличчя чоловіків, акуратні нігті і чисті руки. Професія вчителя подібна професії актора: він теж завжди на виду. По його поведінці, зовнішності дуже часто судять про вчителів фізичної культури.

Одним із красивих виявів душі людини справедливо вважається ласкавість. Практика показує, що гарна зовнішність, якщо вона не поєднується з теплими людськими почуттями до учнів, залишається холодною й неприємною.

Поєднання краси, зовнішньої й внутрішньої – ідеал людини, в тому числі вчителя фізичної культури. Щоб розвинути в себе почуття прекрасного, йому слід багато читати, відвідувати театри й музеї, бувати на виставах тощо. Все це допоможе оволодіти духовним багатством людства, збагатить його розуміння навколишнього світу.

Не слід, однак, думати, що робота над виробленням звичок прекрасного, норм етикету і манер поведінки даються людині дуже легко. Об'єктом естетичного самовиховання є естетична культура людини, яка включає в себе знання про мистецтво, естетичні уявлення, смаки, світогляд, вміння бачити й розуміти прекрасне в суспільстві, природі, людських відносинах, наслідках праці тощо. Р.Роллан вважав, що краса – це радість творчості. Тому творчість, в якій би сфері життя вона не проявлялась, є найвищим критерієм естетичної культури.

Естетична культура вчителя відображає здатність його до грамотного, вільного й повного сприйняття та аналізу різноманітних естетичних явищ, уміння адекватно оцінювати й класифікувати їх, а головне – організувати педагогічну діяльність відповідно до соціальне важливих естетичних норм досконалості й краси (Г.М.Падалака, 1991) [7, 225].

Естетичне самовиховання не відокремлене від виховання взагалі, бо є наслідком його заглиблення, власне, завершенням. А однією з його головних особливостей є те, що воно тоді стійке й ефективне, коли тісно пов'язане з іншими напрямами діяльності – передусім роботою над собою, і є продовженням, розвитком чи частиною естетичного виховання.

В структурі естетичної свідомості є три провідні компоненти: естетичний ідеал, ціннісні орієнтації особистості взагалі і естетичні смаки.

Естетичні смаки вчителя фізичної культури виявляються: в зовнішньому вигляді, в манерах, вчинках, ставленні до навколишнього світу, своєї праці, до того, що радує й що засмучує його.

Якщо розглядати естетичний смак як синтезуючу діяльність, що поєднує чуттєву й інтелектуальну сферу людини, то стане зрозумілою її можливість створювати гармонію в собі й в оточуючому. Отже, розглядаючи навколишній світ з врахуванням таких основних категорій, як прекрасне й потворне, піднесене й низьке, трагічне й комічне, людина виявляє й формує тим самим свій естетичний смак. Зауважимо, що провідні компоненти структури естетичної свідомості тісно пов'язані між собою. Але вершиною її є естетичний ідеал, що формує естетичні переконання. Від рівня і якості сформованості ідеалу залежать естетичні орієнтації. Якщо естетичний ідеал не сформувався, то й, звичайно, ціннісна орієнтація стихійна, невизначена. Це в свою чергу виявляється і в естетичних смаках. Вони також невизначені.

Естетичне виховання у взаємозв'язку з самовихованням виконує такі функції:

Відомо, що наука і мистецтво, об'єднавшись між собою, можуть виховувати людину і спонукати її до самовиховання, самовдосконалення. Естетичне самовиховання при цьому може стати початком прагнення до вдосконалення в будь-якій сфері діяльності. Ще Гегель зауважував, що без розвинутих естетичних почуттів і їх виявів хоча б в одній сфері життя людини не може бути розвитку в інших сферах. Наприклад, студент, який розуміє красу, не буде терпіти зло, де б воно не проявлялось. Естетична діяльність людини покликана задовольнити потребу в красі, яка є однією з важливих її духовних потреб.

Естетичне виховання, пов'язане з самовихованням, – необхідний елемент розвитку здібностей та таланту. В процесі естетичного