Професійна фізична підготовка

курсова робота з фізичної культури

ЗМІСТ

Вступ

Актуальність теми дослідження. Суспільне значення професійно-прикладної фізичної підготовки студентів, майбутніх бакалаврів, магістрів та ін. фахівців різного профілю сучасного виробництва підвищується з кожним роком. Це пов'язано з наростаючою тенденцією соціально небезпечного зниження рухової активності трудящих в сучасному виробництві. Ми живемо в епоху науково-технічного прогресу і високих технологій. Широко запроваджуються системи просунутої кібернетики у всі сфери людської діяльності.

Проте, не дивлячись на створення автоматизованих систем управління, головні функції все ж таки залишаються за людиною: вона програмує, управляє і контролює.

Якісний стрибок у розвитку техніки за останні роки висунув на порядок денний цілий ряд проблем, одна з них – управління новою технікою. Чим досконаліша за техніка, тим більш досконалою повинна бути і людина, керуюча нею, а сама техніка повинна бути оптимально пристосована до функціональних можливостей людського організму.

Не менш важлива й інша проблема: внаслідок механізації і автоматизації трудових процесів в промисловості і в народному господарстві суттєво зменшується частка фізичної праці, пов'язаної з активною руховою діяльністю, вкрай необхідною для нормального функціонування нашого організму.

Розвиток цивілізації сприяє лавиноподібному збільшенню частки розумової праці, пов'язаної з обмеженою рухливістю.

В процесі розумової праці найбільш типовим є робоче положення сидячи за столом. У такому, багато разів зігнутому в різних суглобах ніг, рук, тулуба і шиї, положенні, з дещо нахиленими вперед головою і тулубом, кров розподіляється по органах і тканинах дуже нерівномірно, можуть виявлятися несприятливі застійні явища в мозку, черевній порожнині, порожнині тазу, в ногах.

Багато м'язових груп при цьому відчувають тривале й одноманітне статичне напруження, особливо м'язи шиї і попереку. В результаті такого тривалого, специфічно нахиленого положення тіла у працівників розумової праці, що не займаються фізкультурою і спортом, виробляється поверхневе дихання, зменшується життєва місткість легенів, порушується постава, дряхліють м'язи скелета, знижується обмін речовин.

Частка м'язових зусиль в енергетичному балансі людини скоротилася з 94% у XIX столітті до 1% в даний час. Ця гіподинамія, тобто недостатність рухів, вельми шкідливо відбивається на здоров'ї людини, а значить і на ефективності її учбової і трудової діяльності.

Всі зміни, що відбуваються в нашому житті, дуже швидкоплинні для нашого організму. Протягом багатьох тисячоліть людина формувалася в активній фізичній роботі, в систематичному русі. Зараз же з драматичною раптовістю ламається сама функціональна модель, створена еволюцією. Звиклі до постійної роботи, наші ноги все більше і більше не діють, що відчутно підриває наше здоров'я.

Все менше і менше залишається професій і сфер життя, не охоплених тотальним прагненням до пасивності. Масова механізація посадила водія в автомашину, робітника – за важелі крана, пілота – в кабіну літака. Кожен з них довго сидить там майже нерухомо і в незручному зігнутому положенні, пов'язаним з підвищеним нервовим навантаженням виконуваної роботи. Висока нервова напруга при малій фізичній активності – це смертельний коктейль для людини. І лише рухи регулярні і систематичні можуть врятувати наш організм від руйнівних впливів сучасних умов життя. Існує достовірна залежність між рівнем розвитку цивілізації, що породжує гіподинамію, і смертністю від серцево-судинних захворювань, які нині стали домінувати в економічно розвинених країнах. Так, наприклад, смертність осіб у віці близько 40 років від захворювань серця в не задавленою ще гіподинамією Гватемалі в 7 разів нижче, ніж у масово автоматизованих США, в Колумбії – в 10 разів, в Мексиці – в 20 разів (!). При анатомічному розтині 6500 померлих з племені Банту в Уганді не було відмічено жодного випадку коронарного атеросклерозу або інфаркту міокарду.

Знижений руховий режим знижує профілактичні дії на зменшення захворювань серцево-судинної системи. За даними медиків Сполучених Штатів Америки, при розтині 300 загиблих солдатів армії США, середній вік яких дорівнював 22 рокам, було встановлено атеросклерозне ураження коронарних артерій. У кожного четвертого з них просвіт судин виявився звуженим приблизно на 20%, а у кожного десятого – на 50%. А, між іншим, за життя ці люди вважалися абсолютно здоровими.

Результати розтину 200 загиблих льотчиків підтвердили дану закономірність.

В даний час у армії США атеросклероз є основною причиною смертності військовослужбовців. Середній вік померлих – 43 роки.

Аналогічну статистику можна провести і по інших країнах.

Нова техніка, нові високі технології, нові взаємини у виробничому колективі пред'являють нові, вищі вимоги до керівника, фахівця, організатора виробництва. Епоха науково-технічного прогресу, як ніколи, вимагає різностороннього, гармонійного розвитку особи.

Якісні відмінності у вимогах до фізичної і психічної підготовленості фахівців різних професій викликають злободенну необхідність професійно-прикладної фізичної підготовки (далі скорочено – ППФП).

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження.

Об'єктом дослідження є теоретичні засади фізичної культури.

Предмет дослідження – форми і методи професійної фізичної підготовки.

Метою курсової роботи є дослідження форм і методів професійної фізичної підготовки.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

Теоретико-методологічною основою роботи є праці таких дослідників, як Зволинський Н.Н. [11], Ільїнич В.И. [12], Кабачков В.А.], Матвеєв Л.П. [19], Раєвский Р.Т. [24] та ін.

Методи дослідження: історико-типологічний, метод теоретичного аналізу й систематизації.

Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані у підготовці до семінарських та практичних занять, а також для розробки матеріалів конференцій, спецкурсів.

Структура роботи. Курсове дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Бібліографія налічує 26 джерел. Загальний обсяг роботи – 42 сторінки.

Розділ 1. Поняття, необхідність і завдання