1.1. Поняття професійно-прикладної фізичної підготовки

Під професійно-прикладною фізичною підготовкою розуміється спеціальний напрям фізичного виховання, який найкращим чином забезпечує формування і вдосконалення властивостей і якостей особистості, що мають істотне значення для конкретної професійної діяльності.

Мета і завдання ППФП обумовлені в першу чергу вимогами, що пред'являються професією.

Спеціальні завдання ППФП – розвиток фізичних здібностей, що відповідають вимогам вибраної професійної діяльності; формування і вдосконалення рухових умінь і навичок, які необхідні у вибраній професії; підвищення резистентності організму до несприятливої дії специфічних умов професійної діяльності; виховання засобами фізичної підготовки необхідних морально-вольових якостей, потрібних у вибраній професії.

З позиції соціально-економічної значущості впровадження ППФП в практику фізичного виховання студентів вузів створює передумови для скорочення термінів професійної адаптації, підвищення професійної майстерності, досягнення високої працездатності і продуктивності праці. ППФП ефективно сприяє зміцненню здоров'я, підвищенню стійкості до захворювань, зниження виробничого травматизму. Праця тих, що систематично займаються професійно-прикладною фізичною підготовкою – більш кваліфікована, продуктивна, надійна, економічна. Ці фахівці порівняно менше стомлюються під час роботи і набагато успішніше справляються з нею.

Застосування ППФП у вузах дозволяє значно підняти прикладну дієвість фізичного виховання і зрештою підвищити якість підготовки висококваліфікованих фахівців [16, 11-17].

Засоби реалізації професійно-прикладної фізичної підготовки. Засобами ППФП є традиційні засоби фізичного виховання, підібрані і організовані в повній відповідності з її конкретними завданнями. Залежно від спрямованості і форм використання засоби ППФП можна розділити на наступні групи:

Чинники, що визначають конкретний зміст ППФП. Особливості ППФП студентів вузів виражаються переважно в її спрямованості і підборі вживаних засобів.

ППФП фахівців, наприклад, сучасного промислового виробництва підрозділяється на два етапи: ППФП під час навчання у вузі і в період виробничої діяльності після закінчення вузу. Обидва цих етапи тісно пов'язані між собою.

При плануванні професійно-прикладної фізичної підготовки у вузі враховуються її організаційні рівні: ППФП студентів інституту, факультету, окремого студента, майбутнього бакалавра або магістра. В період виробничої дія-льності після закінчення вузу ця підготовка ділиться на ППФП працівників га-лу-зі, підприємства, цеху, представників конкретної професії, окремих працівників.

До основних чинників, що визначають зміст ППФП студента на вибраному факультеті, і майбутнього бакалавра, магістра або фахівця даного профілю, відносяться: форми і види учбової діяльності на даному факультеті; форми і види праці майбутнього бакалавра, магістра або фахівця даного профілю; умови учбової і майбутньої трудової діяльності; особливості динаміки стомлення і працездатності в процесі учбових занять або професійної діяльності.

До додаткових чинників, що роблять вплив на утриманні ППФП відносяться: індивідуальні особливості особи, стать, вік стан здоров'я, типові професійні захворювання, географо-кліматичні умови.

Велике значення для конкретизації ППФП працівника промислового виробництва мають такі типові показники роботи, як вид праці, найважливіші виробничі операції, переважаючі типи діяльності, знаряддя праці, форми організації праці. Кожен з ці показників вимагає певних фізичних і психічних якостей, також відповідних рухових навичок [15].

Так, наприклад, робота, пов'язана з управлінням автоматами технічних систем (операторська, диспетчерська діяльність) потребує високого рівня розвитку різних видів рухової реакції спостережливості, уваги, оперативного мислення, емоційної стійкості. Інженерна діяльність типу "спостереження", "контроль" (читання показників робочих приладів, стеження і т.п.) пред'являє високі вимоги до об'єму, розподілу, стійкості уваги, передбачає наявність хорошої реакції стеження. "Монтаж", "збірка", "ремонт" – вимагають швидкодії, загальної спритності і точної координації робочих рухів, а також спеціальної м'язової витривалості [24].

При широкому використанні в робочому процесі персональних комп'ютерів необхідна тонка координація рухів пальців рук з мишею і на клавіатурі. Колективна, групова робота зумовлює необхідність розвитку комунікативних здібностей; керівна робота – вимагає хороших організаторських навичок і т.д.

Виключно важливим чинником, що визначає зміст ППФП, є умови праці, в яких протікає виробнича або учбова діяльність (де проводиться робота – в приміщенні, на відкритому повітрі, на висоті, під водою; у якому мікрокліматі, режимі праці і відпочинку; які характер робочих поз, межі зон робочого місця, основні види професійних шкідливостей).

Певні умови трудової діяльності вимагають розвитку відповідних фізичних і психічних якостей. Наприклад, робота на відкритому повітрі при низькій і високій температурі, різких її коливаннях вимагає витривалості і стійкості організму до холоду, тепла, різких коливань температурних дій, загальної витривалості, хорошого стану серцево-судинної системи, системи терморегуляції.

При роботі на обмеженій опорі, висоті необхідні відчуття рівноваги, хороший стан вестибулярного апарату. Тривала робота в обмеженій зоні, у вимушеній позі (наприклад, сидячи) вимагає статичної витривалості м'язів спини, тулуба; стійкості до гіподинамії. При великій протяжності робочої зони необхідні загальна витривалість, навички раціональної ходьби, хороший стан серцево-судинної і дихальної систем, опорно-рухового апарату.

Важливо також знати професійні перспективи розвитку спеціальності, за якою готується студент у вищому учбовому закладі.

На основі об'єктивного аналізу і урахування сукупності вказаних чинників формуються завдання професійно-прикладної фізичної підготовки, відбираються необхідні засоби, методи і форми їх реалізації.

Таким чином, принцип органічного зв'язку фізичного виховання з практикою трудової діяльності найконкретніше втілюється в професійно-прикладній фізичній підготовці. Хоча цей принцип розповсюджується на всю соціальну систему фізичного виховання, саме в професійно-прикладній фізичній підготовці він знаходить своє специфічне вираження. Як своєрідний різновид фізичного виховання професійно-прикладна фізична підготовка є педагогічно направленим процесом забезпечення спеціалізованої фізичної підготовленості до вибраної професійної діяльності. Інакше кажучи, це в своїй основі процес навчання, що збагачує індивідуальний фонд професійно корисних рухових умінь і навичок, виховання фізичних і безпосередньо пов'язаних з ними здібностей, від яких прямо або побічно залежить професійна дієздатність.

1.2. Необхідність професійно-прикладної фізичної підготовки, вирішувані в ній задачі

Причинна зумовленість. Відомо, що результативність