В процесі професійно-прикладної фізичної підготовки можуть використовуватися розділи фізичного виховання, складені на основі прикладних видів спорту технічного профілю. Такими для студентів і випускників можуть бути авіамоделізм, планеризм, парашутний спорт, радіоспорт, автомобільний і мотоциклетний спорт і деякі інші.

Заняття цими видами спорту заглиблюють фундаментальні спеціальні знання, набуті у вузі, сприяють розвитку корисних навичок, фізичних і психічних якостей, необхідних для майбутньої професійної діяльності студентів.

В цілях ППФП на заняттях з фізичного виховання корисно використовувати також подолання спеціальних смуг перешкод, кругове тренування із застосуванням професійно-прикладних фізичних вправ і спеціальну тренажерну підготовку.

Учбовий матеріал з ППФП формується для кожного учбового відділення з урахуванням специфічних особливостей вибраного факультету, спеціальності, стану здоров'я, статі і рівня загальної і професійно-прикладної фізичної підготовленості студентів, що займаються в ньому.

В основному учбовому відділенні ППФП студентів тісно поєднується з різносторонньою фізичною підготовкою в об'ємі залікових вимог і розвитком інтересу до систематичних занять спортом. Від курсу до курсу об'єм професійно-прикладної фізичної підготовки планомірно, цілеспрямовано і послідовно збільшується. На першому році навчання їй відводиться приблизно 20% учбового часу з фізичного виховання, на другому – до 30, на третьому – приблизно 40, а на четвертому – до 50-60%.

Практичний матеріал з ППФП органічно входить у зміст всіх учбових занять з фізичному вихованню. Професійно-прикладні завдання вирішуються за рахунок переважного використання розділів легкої атлетики, лижної підготовки, плавання і спортивних ігор, бо на ці розділи учбової програми припадає більше 80% годин, відведених на заняття з фізичного вихованню студентів [23].

Практичний матеріал для основного учбового відділення на 1-4 курсах включає поглиблені заняття студентів вибраними видами спорту в об'ємі від 50 до 100 годин на рік. У цьому аспекті бажано, щоб студенти осмислено обирали для своїх занять види спорту з урахуванням їх професійно-прикладної дієвості і персонального рівня своєї фізичної підготовленості.

На заняттях у спеціальному учбовому відділенні професійно-прикладна фізична підготовка реалізується строго відповідно до функціональних можливостей студентів, що займаються в ньому. Головна увага в ньому приділяється оволодінню знаннями з основ ППФП, технікою прикладних фізичних вправ, методикою формування професійно важливих фізичних і психічних якостей і навичок, усуненню функціональної недостатності ослаблених органів і систем і поступовому підвищенню працездатності організму тих, що займаються.

Велике значення при здійсненні ППФП на заняттях спеціального відділення мають планомірна реалізація принципів систематичності, доступності і індивідуалізації, строге дозування навантаження при виконанні професійно-прикладних вправ і поступове її підвищення.

У спортивному відділенні разом з підвищенням спортивної майстерності у вибраному виді спорту паралельно вирішуються також завдання професійно-прикладної фізичної підготовки в об'ємі сучасних вимог.

Досягається це за рахунок послідовного використання обов'язкового для всіх відділень теоретичного і практичного матеріалу, основних і підготовчих вправ по вибраному виду спорту і застосування в процесі тренування спеціальних професійно-прикладних вправ з урахуванням вимог майбутньої професії до рівня розвитку фізичних і психічних якостей і рухових навичок.

3.3. ППФП у позанавчальний час

Професійно-прикладна фізична підготовка у позанавчальний час проводиться в процесі всього навчання у вищому учбовому закладі і переслідує мету доповнити ППФП, здійснювану на учбових заняттях, і конкретизувати її з урахуванням індивідуального рівня професійно-прикладної фізичної підготовленості студентів, їх особових фізкультурних і спортивних інтересів.

Для реалізації ППФП у позанавчальний час використовуються наступні форми: ранкова гігієнічна гімнастика (зарядка), фізичні вправи протягом учбового дня, спеціальні самостійні тренувальні заняття за програмою ППФП, самостійні і самодіяльні заняття профільованими видами спорту, самостійні тренувальні заняття, що мають спортивну спрямованість з елементами професійно-прикладної фізичної підготовки, масові оздоровчі, фізкультурні і спортивні заходи.

Система контролю професійно-прикладної фізичної підготовленості студентів включає перевірку і оцінку її в процесі занять фізичним вихованням на початку і кінці кожного учбового семестру. За підсумками перевірки даються рекомендації студентам по подальшому напряму індивідуальної ППФП. Студенти можуть проводити також самоперевірку і самооцінку ППФП під час самостійних занять.

В ході перевірки ППФП на учбових заняттях у студентів оцінюються прикладні знання, уміння і навички, рівень розвитку фізичних і психічних якостей, необхідних їм у майбутній професійній діяльності.

Методи перевірки і оцінки ППФП, знання в області ППФП виявляються і оцінюються в процесі відповіді на спеціальні питання. При цьому разом з усними відповідями в безпосередній бесіді з викладачем (екзаменатором) для цієї мети також можуть використовуватися спеціальні контролюючі машини і комп'ютери.

Рівень розвитку ряду професійно важливих для сучасного фахівця психічних і фізичних якостей може успішно визначатися за допомогою методів спостережень і самоспостережень в процесі занять фізичним вихованням і спортом.

Наприклад, про швидкість і точність простій сенсомоторної реакції говоритимуть наступні спостереження: швидко чи повільно реагує на команди, чи не "засиджується" на старті, чи не стартує завчасно і т.д.; про реакцію на рухомий об'єкт – наскільки швидко і точно реагує на м'яч у грі, чи точно віддає м'яч партнерові, що біжить; про координацію рухів – наскільки доцільні і узгоджені при виконанні різних завдань руху руками, ногами, тулубом, головою при виконанні гімнастичних і інших фізичних вправ [24].

Про низький рівень емоційної стійкості свідчать: постійне погіршення результатів діяльності в умовах емоційних дій, при сильних емоціях; пониження спортивних результатів на змаганнях в порівнянні з тренуваннями; погіршення якості відповідей на іспитах і заліках в порівнянні із звичайними бесідами; неадекватні вчинки, часті помилки в діях при виконанні завдань в умовах контролю з боку керівника, перед великою групою товаришів або глядачів.

Для перевірки і оцінки професійно-прикладної фізичної підготовленості успішно використовується метод тестування, що полягає в штучному формуванні (моделюванні) дій, в яких