При диференційованій розробці програм ППФП вся сукупність особли-во-с-тей трудової діяльності і її умов підлягає ретельному аналізу в аспекті зумовлених ними вимог до фізичної підготовленості, працюючого. Разом з тим при визначенні програм ППФП важливо враховувати перспективи зміни характеру праці та її умов і керуватися генеральним напрямом вдосконалення загальної соціальної системи виховання, покликаної забезпечувати розвиток людини.

Науково-технічна революція, як відомо, радикально змінює характер і умови праці, особливо в матеріальному виробництві. Мабуть, зростаючий вплив на перетворення всієї системи професійної підготовки, і зокрема ППФП, в перспективі надаватимуть такі тенденції зміни характеру праці, ролі і місця в нім людського чинника, як стирання протилежностей між розумовою і фізичною працею, звільнення працівників від виснажливих фізичних зусиль (із заміною енергоємних виробничих операцій технічними пристроями, автоматами, роботами), перетворення виконавця робочих операцій на ініціативного "управителя" і регулювальника складних машинних пристроїв, автоматизованих ліній, виробничих процесів, поєднання вузьких спеціальностей в рамках професій широкого профілю, динамічне оновлення професійних функцій. У цих умовах, поза сумнівом, мінятиметься і характер фізичної підготовки до професійної діяльності. Прикладний сенс фізичної підготовки, ймовірно, все більше визначатиметься не тим, що вона забезпечує пристосування працівника до якої-небудь одної, раз і назавжди заданої професійній формі діяльності, а тим, наскільки якісно вона створюватиме необхідні передумови для освоєння швидко змінних способів професійної діяльності, гарантувати інтегральне підвищення загального рівня функціональних і адаптаційних можливостей організму, стимулювати різносторонній розвиток рухових здібностей, особливо координаційних і безпосередньо пов'язаних з ними, формувати достатньо багатий фонд рухових умінь і навичок, сприяючих швидкій побудові нових і перетворенню засвоєних раніше форм робочих рухів. Зрозуміло, спеціалізований характер ППФП і в цьому випадку повністю не зникне (оскільки певна професійна спеціалізація, судячи з серйозних футурологічних прогнозів, існува-тиме принаймні в осяжному майбутньому), але в цілому вона набуде іншої якості.

Відмічені тенденції зміни характеру праці та її умов помітні вже в даний час, на сучасному етапі науково-технічної революції, хоча в різних сферах суспільного виробництва і в різних професіях вони виражені, природно, неоднаково. Поки в цілому ряду галузей промислового і сільськогосподарського виробництва зберігається фізична праця, частково механізована. Разом з тим досить поширеними стали професії, ефективність трудової діяльності в яких багато в чому залежить від різноманітності і тонкої налагодженості рухових навичок в ручних операціях (налагоджувальники складних приладів, апаратури, автоматичних виробничих ліній), а також професії, що вимагають специфічної психофізичної стійкості по відношенню до інформаційних навантажень при підвищеній відповідальності за результати діяльності (оператори на багатопозиційних пультах сучасних могутніх електростанцій, зокрема АЕС, енергетичних і транспортних систем, виробничих комплексів і т.д.). У числі нових професій з'являються і такі, де до всебічної фізичної підготовленості фахівця пред'являються дуже високі вимоги: космонавти, дослідники-підводники світового океану і т.п.

Все сказане підводить до розуміння актуальних і перспективних завдань, що підлягають реалізації в професійно-прикладній фізичній підготовці тих, що опановують професією і працюють в тій або іншій сфері професійної діяльності.

1.4. Завдання, що вирішуються в процесі ППФП

Суть основних завдань, що вирішуються в процесі ППФП, полягає в тому, щоб:

1) поповнити і вдосконалити індивідуальний фонд рухових умінь, навичок і фізкультурно-освітніх знань, сприяючих освоєнню вибраної професійної діяльності, корисних в ній і потрібних разом з тим в процесі ППФП в якості її засобів;

2) інтенсифікувати розвиток професійно важливих фізичних і безпосередньо пов'язаних з ними здібностей, забезпечити стійкість підвищеного на цій основі рівня дієздатності;

3) підвищити ступінь резистентності організму по відношенню до несприятливих дій умов середовища, в яких протікає трудова діяльність, сприяти збільшенню її адаптаційних можливостей, збереженню і зміцненню здоров'я;

4) сприяти успішному виконанню загальних завдань, що реалізовуються в системі професійної підготовки кадрів, вихованню етичних, духовних, вольових і інших якостей, що характеризують цілеспрямованих, високоактивних членів суспільства, які творять його матеріальні і духовні цінності [24].

Ці завдання в кожному окремому випадку потрібно конкретизувати стосовно специфіки професії і особливостей контингенту тих, що займаються. Ясно також, що ППФП може бути достатньо ефективною лише в органічному поєднанні з іншими доданками системи виховання в цілому, де завдання з підготовки до трудової діяльності не зводяться до приватних найближчих завдань, характерних для окремих етапів професійно-прикладної підготовки, і вирішуються не епізодично, а перманентно. Першорядну роль у їх реалізації грає повноцінна загальна фізична підготовка. На базі створюваних нею передумов і будується спеціалізована ППФП. Спеціалізація її необхідна постільки, поскільки до того зобов'язує специфіка професійної діяльності та її умов, але й у разі різко вираженої специфіки не слід забувати про чільне значення принципу всемірного сприяння всебічному гармонійному розвитку людини.

Проблема нормативних критеріїв професійно-прикладної фізичної підготовленості поки вирішена лише частково і головним чином у першому наближенні, що пояснюється як множинністю існуючих професій і їх динамічним оновленням, так і недостатньо масованим розгортанням відповідних досліджень, хоча деякі орієнтовні нормативи вже включені в діючі офіційні програми ППФП.

Розділ 2. Засоби і методичні основи побудови ППФП

2.1. Особливості складу засобів ППФП

В якості основних засобів ППФП використовують досить різноманітні форми фізичних вправ з числа тих, які склалися в базовій фізичній культурі і спорті, а також вправи, перетворені і спеціально конструйовані стосовно особливостей конкретної професійної діяльності (як спеціально-підготовчі).

Було б помилкою вважати, що адекватними засобами можуть служити тільки вправи, аналогічні за формою професійно-трудовим руховим діям. Зводити лише до них засоби ППФП, як це робилося свого часу в спробах наблизити фізичну культуру до трудової практики шляхом простої імітації в заняттях фізичними вправами окремих трудових дій, наприклад