Таким чином, більшість прийнятих в системі фізичного виховання і самовиховання форм занять може бути використано в тій чи іншій мірі в цілях ППФП. Разом з тим зміст їх визначається не тільки вимогами професійної діяльності і не замикається на ній. ППФП неодмінно потрібно розглядати в єдності з іншими доданками цілісної системи виховання і залежно від їх характеру в індивідуально-конкретному вираженні знаходити найбільш виправдане на тому або іншому етапі співвідношення різних форм занять, що дозволяють реалізувати особово і соціально значущі цілі.

Розділ 3. Форми професійної фізичної підготовки

3.1. Раціональні засоби ППФП. Їх відбір і застосування

Для професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вузу підбираються такі засоби, які найбільшою мірою відповідають завданням підготовки майбутніх фахівців.

Основним засобом ППФП є фізичні вправи. Вони запозичуються з багатого арсеналу основних, підготовчих і спеціальних вправ актуальних для цієї мети видів спорту, загальної фізичної підготовки, лікувальної фізкультури і використовуваної трудової діяльності.

Фізичні вправи, використовувані в ППФП, класифікуються по групах. Залежно від переважної спрямованості вправ, їх впливу на функціонування і надійність окремих органів і систем, виділяють вправи, що розвивають і вдосконалюють серцево-судинну, дихальну системи, вестибулярний апарат і т.д. Вони найчастіше беруться з арсеналу лікувальної і оздоровчої фізкультури.

Фізичні вправи ППФП розділяють на вправи для розвитку потрібних психофізичних якостей: сили, швидкості рухів, загальної і статичної витривалості, гнучкості, спритності, уваги, емоційної стійкості і т.д. Такі вправи широко використовуються в загальній фізичній і спортивній підготовці студентів. Виділяють вправи для формування навичок прикладного характеру в лазінні, роботі на висоті, перенесенні робочих вантажів і т.д. Вони переважно запозичуються з основних і спеціальних вправ відповідних видів спорту (альпінізм, скелелазіння, гімнастика, важка атлетика, туризм, легка атлетика).

Разом з фізичними вправами для вирішення завдань ППФП активно використовуються природні чинники – сонце, повітря і вода. Правильне їх застосування підсилює ефект використання фізичних вправ і разом з тим може служити відносно самостійним засобом ППФП. Наприклад, перебування у високогірних умовах протягом 30-40 днів підвищує фізичну і розумову працездатність, загальну резистентність організму, сприяє поліпшенню переносимості різних екстремальних чинників навколишнього середовища.

До гігієнічних чинників, сприяючих раціональному рішенню завдань професійно-прикладної фізичної підготовки, відносяться: санітарно-гігієнічна обстановка місць учбових або трудових занять і устаткування (чистота використовуваного приміщення, повітря, температура, вологість, освітлення); режим дня, сну; режим і раціон харчування; відмова від шкідливих звичок; гігієна шкіри; допоміжні гігієнічні засоби відновлення і підвищення працездатності організму (масаж, душ, парна лазня, портативна теплова камера).

Як адекватні засоби ППФП можуть бути використані також окремі актуальні елементи професійної діяльності, наприклад, лазіння і вибігання по крутих сходах, водіння автомобіля, пілотування літака або планера і т.п.

При відборі раціональних засобів ППФП керуються наступними принципами:

1 – принципом максимальної реалізації запланованих завдань ППФП;

2 – принципом адекватності і найбільшого перенесення корисних якостей і навичок;

3 – принципом забезпечення комплексності вирішення задач фізичного виховання [24].

Перший принцип передбачає, що вибраний засіб в максимальній мірі забезпечує вирішення запланованих задач ППФП.

Другий принцип передбачає цілеспрямоване використання таких тренувальних дій, які найбільшою мірою покращують якості і навички, суттєво необхідні даному фахівцеві в його професійній діяльності.

Третій принцип передбачає, що вживані прийоми для формування конкретної якості повинні попутно покращувати і інші життєво і професійно важливі здібності, сприяти вирішенню основних задач фізичного виховання студентів, не вести до побічних негативних наслідків.

Ці принципи використовуються студентами і при плануванні своєї індивідуальною ППФП. Важливе завдання в цьому – випадку скоректувати її з урахуванням місцевих умов, свого фізичного стану та інших індивідуальних чинників.

3.2. Форми організації ППФП у вузі. Прикладні види спорту та їх елементи на службі ППФП

Практична реалізація ППФП може здійснюватися в рамках всіх загальноприйнятих у вузах форм фізичного виховання.

Найбільш дієво і різносторонньо завдання ППФП майбутніх бакалаврів і фахівців вирішуються на учбових заняттях з фізичного виховання, які згідно з вузівською програмою проводяться в трьох відділеннях: основному, спеціальному і спортивному.

У програми цих відділень взаємопов'язано включені теоретичний розділ, що дає необхідні знання, і практичний розділ, що визначає безпосередні заняття гімнастикою, легкою атлетикою, спортивними іграми, плаванням, лижним спортом, туризмом і т.д. Профілізація цих розділів дозволяє ефективно формувати основні професійно важливі психофізичні якості майбутніх випускників вузу.

У цих цілях в процесі учбових занять студентів використовують вправи з професійно-прикладною спрямованістю, застосовують прикладні види спорту, а також спеціальні технічні засоби навчання і тренажери

Гімнастика. Заняття з гімнастики використовуються головним чином для розвитку таких актуальних якостей, як координація рухів, спритність рук, статична витривалість м'язів черевного преса, спини, тулуби, концентрована увага, емоційна стійкість, сміливість, рішучість.

Спритність і координація рук розвиваються за допомогою вільних вправ, вправ з предметами, середніми і малими м'ячами.

Статична витривалість розвивається за допомогою силових динамічних і статичних вправ на снарядах і без снарядів, при виконанні яких діють переважно ті ж м'язи, що і в статичних робочих позах інженера даного профілю. Вельми ефективними для