від негоди, намет слід акуратно обкопати по периметру. Над шатром розвішують тент /церату/ так, щоб він не доторкався до намста. Під шатром необхідно помістити підстилку /церату/. Для збереження тепла у прохолодний період року перед наметом споруджують рефлектори (мал.2).
УІ1.3. ТАБОРОВІ КУХНІ.
Розпочнемо розповідь з вогнища. На таборі воно служить не тільки для приготування їжі, але для обігрівання, сушіння одягу, подачі сигналу. Полум'я,димвід вогнища демаскують табір. Полум'явогню вночі, а дим удень видно на значній віддалі. Якщо погода безвітряна, то в лісі або у впадині дим не розсіюється за ніч і вранці стає помітним у вигляді тонкої хмарини.
Щоб ватра не диміла, потрібно використовувати сухе паливо — хмиз осики, берези, дуба, вільхи. До вогнища має бути вільний доступ повітря. Багато диму дає смолиста деревина: сосна, ялина, кедр. Не рекомендується розпалювати вогонь під деревом, що вкрите снігом, бо від тепла він може обвалитися. Небезпечно розводити ватри в лісі на кам'янистих розсипах, в яких нагромаджується лісовий мотлох. Якщо він загориться, то погасити пожежу буде важко. За призначенням вирізняють три типи вогнища:
а) «ямка» (мал.З). Вогнище зручне для приготування їжі, не вимагає багато дров. Для збереження тепла яму доцільно викласти камінням. Щоб дрова у вогнищі добре горіли і не диміли, поруч можна викопати другу яму з вузьким каналомдо вогнища для доступу повітря. В горах, де важко викопати яму, вогнища обкладають камінням, залишивши з навітряної сторони отвір для доступу повітря. Для збережня тепла жарини прогорілого вогнища треба засипати попелом і трохи землею. Жар у цьому випадку зберігається протягом 10-12 годин;
б/ «піраміда» (мал.4). Застосовується для сигналізації. Дає велике полум'я, яке швидко про-гоояс. Піраміда придатна для
в/ «колода» <мал.5). Вогнище зручне для довгого обігрівання. Використовують товсті, рівні колоди. Швидкість прогорання можна регулювати, розсуваючи чи зсуваючи нижні колоди.
Застосовувати такі типи вогнищ або їх комбінації можна при розпалюванні ватер, обігріванні, сушінні, але головним їх призна
ченням на таборі с приготування їжі. Для цього зупинимось на побудові таборових кухонь. За складністю, і призначенням можна зробити умовний поділ:
1) мандрівні кухні;
2) стаціонарні кухні.
У судові більшості мандрівних кухонь використовують жердину, на яку підвішують казанії чи відра (мал.б).
Цю кухню можна значно мал. 6 спростити (мал.7, мал.8). Правда, такі кухні доцільно використовувати лише на короткочасній зупинці або перепочинку.
Готуючи їжу, контролюйте величину вогнища, оскільки не виключена можливість псрсгораня жердин, на яких підвішені казани.Це можна побачити на мал. 9.
Для деяких мандрівних кухонь використовують як елемент опори масивні камені або колоди /мал 10/.
Стаціонарні кухні, на відміну від мандрівних,вимагають більш копіткої праці при побудові. Їх вико ристовують, якщо стоять на | одному місці більше як 5 діб. Така кухня більш зручна, на ній можна приготувати їжу швидше, що забезпечується доступом до вогнища повітря як і знизу, так і з обидвох боків (мал. 11).
Це один з найбільш узагальнених видів таких кухонь. Замінивши декілька її елементів, можна отримати якісно нову споруду.
VІI.4. ІНШІ ТАБОРОВІ СПОРУДИ.
За порядком виконання усі таборові споруди можна розділити на об'єкти першої та другої черги. До споруд першої черги, окрім вже названих кухонь, належать: лятрина, тент від дощу, мачта для прапора.Так само й першу чергу треба впорядкувати місця для вмивання та миття посуду, підготувати місце на ватру, влаштувати яму відходів, холодильник, смітники і господарські приміщення. Побудова таборових споруд вимагає додаткових знань, зокрема, з піонірки (в'язання, вузли). Пропонуємо вам один з найпростіших проектів лятрини (мал і 2)
В лятрині завжди мають бути засоби для дсзинфекції і туалетний папір
Мачта для табору — цс довга, гарно оброблена колода. На її верхівці ще до початку встановлення роблять петлю, через яку про низують шнур; внизу він може закріплюватись так (мал.13).
Щоби прапор не зсувався, заздалегідь зав'яжіть вузли у місцях його прикріплення. До об'єктів другої черги віднесемо :
лавки;
стояки на тарілки і горнята;
стояки на рушники;
стояки на черевики;
вішаки на одяг;
полички у шатрі чи зовні;
ліжка;
східці;
стільці (мал .14, мал. 15).
Наіікраїцс розташувати їх біля кухні, в місцях проведення теоретичних занять. Вони створюють комфорт, до якого звикла людина. Отже, головне призначення цих споруд — забезпечити найкращі умови для життя у таборі, а об'єкти першої черги є життєвою не-обхіднісгю. Тому споруди другої черги виготовляють під час занять з табірництва,
VІІ.5. ЯК ПОДАТИ ВМІЛІСТЬ ТАБІРНИЦТВО.
Цій вмілості на таборі бажано присвятити годину із щоденної програми. Для викладення теорії достатньо двох годин. Тут слід розповісти про доцільність табірництва, таборовий інвентар, безпеку при його використані. Але починається програма даної вмілості з першого дня розтаборування. Під час практичних занять, учасники набувають досвіду, будуючи ту чи іншу таборову споруду.
Щоб не робити ділянку нецікавою, вельми перенасиченою те орією, радимо Вам частіше застосовувати ігрову методику.
Як показує досвід, учасники табору добре сприймають естафети, змаги, де треба поєднувати знання матеріалу вмілості з елементами кмітливості та вмінням зосередитись. Можна запропонувати змаг, окремими етапами якого були б: перерубування колоди, кип'ятіння води, встановлення шатра, забезпечення його від негоди.
Цікавою могла б бути розробка ідеї, коли завчасно учасники табору розділяться на дві підгрупи, і протягом декількох днів будують свої містечка у невідомих для суперників напрямках, а потім, в один із визначених днів,можна зорганізувати тривалу гру із застосуванням знань із самозарадності, картографії, сигналізації та першої допомоги.
Використана література