орієнтують саму карту, потім звіряють карту з місцевістю і знаходять точку стояння. Положення точки стояння визначають шляхом співставлення карти з місцевістю, окомірне» за оточуючими предметами (метод рссскції азимутів), а також промірюванням відстаней і засічками. Положення точки стояння на відкритій місцевості визначають окомірне шляхом вимірювані, відносно знайдених на карті найближчих помітних предметів місцевості. Визначають компасом азимути 2-х орієнтирів, потім на карті за зворотніми азимутами* проводять від умовних знаків8** лінії «на себе». В гочці перетину цих ліній знаходиться точка стояння (* — юб'ю 180 градусів+знайдене значення азимута;** — цих орієнтирів на карті)
Графічною засічкою отримують на карті положення гочки стояння. розташованої на лінійному контурі (дорога, лінія зв'язку,тощо), якщо з цієї точки видний хоча б один орісн гир.Спочатку карту орієнтують за компасом чи лініями місцевості, потім, приклавши лініику до знаку орієнтира на карті, направляють ребра лінійки на видимий предмет місцевості і прокреслюють пряму, н гочці перетину якої зі знаком дорогії (лінії зв'язку, тощо), буде визначене положення точкиПри русі на місцевості неперервно звіряють карту з натурою і впізнають на карті своє місцезнаходження і зображення оточуючих об'єктів — спочатку гн\. що більше виділяються на місцевості, а потім більш дрібні. Щоб знайти на карті зображення видимого предмета, визначають окомірне відстані, до нього і відкладаютьїї на карті в масштабі від точки стояння, в кінці лінії буде знаходитись зображення цього об'єкту.
Важливим для картографа є не тільки вміння правильно користуватись картами, а й вміти самому скласти план місцевості. Для цього слід навчитись проводити лінійні вимірювання, фіксацію місцевості. Б топографо-геодезичних роботах поширені лінійні вимірювання за допомогою дальномірів. Для складання схематичних планів достатньо користуватись наближеними методами вимірювань. При окомірному методі порівнюють визначувану віддаль з відомим відрізком місцевості. Застосування цього методу доцільне при відстанях до 1000м., оскільки помилки вимірювань при більших відстанях досягають 50%. На результати окомірних визначень помітно впливають умови спостереження та характер об'єктів. Наприклад, яскраві і добре освітлені предмети здаються ближчими, ніж темні чи ті, що знаходяться в затінку, в тумані, в поросі; в похмуру погоду предмети видно далі, в гористій місцевості, через яри, балки відстані здаються меншими; при спостереженні вгору чи лежачи предмети здаються ближчими, ніж при спостереженні стоячи чи зверху до низу.
Віддалі видимості (розрізнюваності) деяких об'єктів неозброєним оком
Великі будівлі 8км
Заводські труби 6 км
Окремі невеликі будинки 5 км
Стовбури дерев, стовпи ліній зв'язку. люди (у вигляді точок) 1 -1.5 км
Рухи рук і ніг людини, що йде 0 7 км
Переплетення рам у вікнах 0.5 км
Черепки на дахах, листки дергв 200 м
Риси лиця, кисті рук 100 м
Очі людини, у вигляді крапок 60 м
Віддалі чутності звуків також використовується для визначення віддалі до джерела звуку Наприклад, шум від роботи автомобільних моторів чути на шоссе з відстані 2 км,, удари сокири — за 300 м, іюдська мова — за 200м.
Для будь-якого видимого предмета, який є джерелом одиночних звуків можна визначити відстань за формулою S=t х330, де t — час в cекундах від моменту візування події до моменту сприймання звуку.
Відстань до предмета 5 може бути визначена за зміною кутової величини і обчисленням за формулою S = ІОООхВ/У, де В — відомий розмір предмету, V — виміряна кутова величина предмету, виражена и тисячних Щоб отримати кут. наприклад, в тисячних, лінійку з міліметровими поділками гримають перед собою на відстані 50см від ^-ічей і підраховують по ній довжину відрізка, що покриває предмет місцевості. Результат, помножений на 2, дасть величину кута в ти іячних
Розміри деяких об'єктів, що використовуються для визначення відстаней;
Висота одноповерхового будинку з дахом 7-8 м
Віддаль між телеграфними стовпами 50(60) м
Висота телеграфного стовпа 5 7 м
Висота середи ьовікового лісу 18-20 м
Висота пасажирського вагона 4.25 м
Довжина пасажирською пагона „4-25 м
Висота автомобіля вантажного 2 м
Вимірювання відстаней на місцевості можна здійснити за допомогою інших способів, зокрема тих. що грунтуються на правилах подібності грикутників. Ось деякі .з них:
І, Невелику відстані; до недосяжного предмета А (мал.9) можна визначити, побудувавши вдвічі <чи в більшу кількість разів) менший трикутник за схемою, приведеною на малюнку. Вимірявши величину <1/\» знайдемо 1 — відстань до недосяжного предмета.
2. Висогу об'єкта можна знайти і відношення
а / b = a' / b' (мал.10), га знайшовши попередньо відсі.іін Ь вищеописаним способом.
3. Відстань с на мал.10 можна знайти з теореми Піфагора :
Польові роботи при складанні планів місцевостей проводять за основним принципом геодезії — від загального до конкретного: спо чатку створюється планова іеодезична сітка, а потім проводиться фіксація окремих об'єктів деталей.
На початковому етапі проводиться рскогносіїіювання — огляд місцевості, вибір і закріплення точок фіксаційної сітки. Потім від точок сітки вимірюють відстані і напрями на об'єкти місцевості
Для складання планів у лісі, вулиць в поселеннях та інших закритих контурів користуються способом обходу. Для цього необхідно пересуватись по лінії, що фіксується (обходити контур) і вимірювати довжини прямолінійних сторін руху і їхні азимути.
Спосіб ординат застосовується для малювання планів невеликих ділянок з криволінійними межами, наприклад ділянки берегу ріки, озера, контуру гаю, тощо. Вздовж контуру прокладається магістраль, а потім з характерних точок контуру опускають перпендикуляри на лінію ходу, і визначають їхні довжини (мал. 11 ,а)
В умовах відкритої місцевості доцільним є складання планів полярним способом, При цьому компас встановлюється посередині ділянки таким,