Баттерфляй має різновидність — дельфін. Цей вид плавання виник зовсім недавно. Але вже багато плавнів застосовують його. Характерна особливість дельфіна — хвилеподібний рух тіла з одночасним ударом зімкнутими вкупі погами. Рухи плавця нагадують.рух хвоста

дельфіна. Від цих рухів утворюється хвиля;

стикаючися з інертною масою води. вона створює реактивну силу. яка штовхає плавця вперед.

Дуже цікавий, але вимагає великої витривалості і тренування вид спортивного плавання — заплпв на довгі дистанції. Вперше такий заплив здійснив у серпні 1875 р. капітан англійського торгового флоту М. Уебб. Він переплив протоку Ла-Манш з Дувра в Кале (32 км). В 1912 р. російський плавець Л. Романченко проплив по Каспійському морю близько 48 км. Це було видатним досягненням по дальності плавання в дореволюційній Росії.

В один із серпневих днів 1953 р. радянський спортсмен, військовий лікар Іскандер Файзу-лін, здійснив найдовший у світі заплив. Він проплив за течією ріки Амуру 200 км.

У запливах на зверхдалекі дистанції беруть участь і жінки. Особливо добре знають у нашій країні відважних спортсменок сестер Євгенію і Людмилу Вторових. У 1949 р. заслужений майстер спорту Людмила Второва пропливла по Волзі 150 км.

Юні плавці не можуть брати участі в таких далеких запливах, але зате в швидкісному плаванні на короткі дистанції вони часто не поступаються перед дорослими.

Рекордсмени СРСР по плаванню способом кроль Юлія Кочеткова і Віталій Ушаков у 14—15-річному віці виходили переможцями у змаганні а дорослими плавцями. Заслужений майстер спорту К. Альошина в 17 років завоювала звання чемпіона СРСР і встановила кілька рекордів Радянського Союзу по плаванню. Голландська школярка Мері Кок у 1956 р. в день свого п'ятнадцятиріччя встановила відразу два світових рекорди. Три світових рекорди належали 14-річній дівчинці з Сіднея (Австралія) Ільзі Конрадс. Звичайно, щоб плавати далеко і швидко, треба багато і наполегливо тренуватися.

У віці 7—9 років починають вивчати основні спортивні способи плавання, а з 11—12 років можна виступати у змаганнях на дистанцію не більше 50 м.

У віці 13—14 років можна виступати у змаганнях на дистанціях до 100 м, а по деяких способах плавання (на спині, брас) дозволяються змагання і на 200 м; у віці 15—16 років — на дистанції до 200 м всіма способами плаван-ня, а вільним стилем — до 400 лі. Такий поступовий перехід до більш довгих дистанцій дасть можливість юним плавцям поліпшувати свої досягнення і тоді, коли вони досягнуть зрілого віку.

Змагання по спортивному плаванню в басейнах і на водних станціях проводяться для юнаків на дистанціях 100, 200, 400, 800, 1500 м (залежно від способу плавання) Існує і кілька видів естафет. У звичайних естафегах кілька учасників по черзі пропливають 100 або 200 м вільним стилем. У комбінованих естафетах перший учасник пропливає 100 м на спині, другий — 100 м брасом, наступний— 100 м баттерфляєм і останній — 100 м вільним стилем.

Є ще одна різновидність змагань по спортивному плаванню — комплексне плавання. В цьому виді змагань той самий учасник без перерви пропливає кожним із способів (баттерфляєм, на спині, брасом, вільним стилем) по 100 м.

На відкритій воді (на річках, озерах, морях) організовуються масові запливи на різні дистанції. В таких запливах одночасно можуть брати участь сотні людей.

ПІДВОДНЕ ПЛАВАННЯ

Плавання під водою дає можливість побачити багато нового, незвичайного. Під водою можна полювати на морських тварин, за допомогою підводного фотоапарата або кінозйо-мочної камери знімати цікаві кадри. Спускання під воду необхідне і для багатьох важливих наукових розвідок.

Підводне плавання доступне майже кожному, хто вміє добре плавати,здоровий,витривалий, але займатися ним можна тільки з дозволу лікаря.

Найпростіше легке спорядження для підводного плавання складається з гумової маски із оглядовим склом, яка закриває ніс і очі, дихальної трубки і ласт. Воно призначене для плавання на поверхні води і занурення у воду на глибину до одного метра. При зануренні у воду на більшу глибину застосовується акваланг (по-грецьки — «підводні легені»).

Акваланг — це маска, сполучена спеціальними трубками з балонами, наповненими стиснутим повітрям або киснем. Трубки закінчуються мундштуком із загубником, який тримає в роті плавець. Через нього повітря з балонів надходить у легені. Балони з повітрям звичайно прикріплюються в плавця на спині. Після попереднього навчання людина може пробути під водою з аквалангом до 2 годин, пірнаючи на глибину 40—60 м, а іноді й глибше.

Людина, яка перебуває під водою в легкому водолазному спорядженні, не відчуває своєї ваги, ніби ширяє у воді.

Гумові ласти, одягнені на ноги, допомагають швидко переміщатися під водою. Руки при цьому залишаються вільними, і це дає можливість плавцю користуватися під водою рушницею, фотоапаратом або виконувати які-небудь роботи.

Для полювання під водою є спеціальні рушниці з гумовим або пружинним боєм. Стріляють у воді стальними стрілами з гарпунами або тризубцями на кінцях.