Перший період – дослідження і описання руху. Результатом роботи на даному етапі є детальний опис руху в кожній фазі руху з визначенням головних завдань.

Другий період – визначення основних навчальних вправ і необхідних базових навичок. На даному етапі вчитель повинен виконати наступні операції:

1. На основі раніше дослідженої структури вправи виділити рухові компоненти вправи.

2. Підібрати такі навчальні вправи з допомогою яких можна було б засвоїти кожний із раніше виділених компонентів.

3. Розділити вправи на базові і операційні, тобто вправи якими учень повинен оволодіти до початку навчання і ті які будуть засвоюватись в процесі навчання.

4. Скласти ланцюг виконання вправ, тобто вказати їх найкращу послідовність – алгоритм виконання операційних завдань.

Третій період – виявлення можливих помилок і підбір корекційних завдань.

Необхідно передбачити хоча б найбільш можливі і суттєві порушення у виконанні вправ та бути методично готовим до їх подолання. Потрібно виконати наступні операції:

1. Виявити можливі помилки, які можуть виникнути під час виконання навчальних вправ.

2. Вивчити причини виникнення даних помилок.

3. Розробити ефективні вправи для виправлення даних помилок.

Четвертий період – розробка повної програми навчання. Це означає, що на кожному етапі навчання вправі діяльність педагога і учня повинна будуватись за циклічною схемою “інформація – операція – контроль – корекція”. Конкретно це зводиться до наступного порядку дій:

1. Вчитель ставить перед учнем завдання, пояснює техніку, спеціальні вимоги та характер виконання (інформація).

2. Завдання практично виконується (операція).

3. В ході та після виконання вправа оцінюється, виявляються помилки (контроль).

4. За результатами контролю виноситься рішення про характер наступного завдання, визначаються засоби виправлення помилок (корекція).

Розглянемо основні ключові моменти складання програми навчання фізичним вправам.

Серії навчальних занять

При вивченні кожного навчального завдання враховуються індивідуальні особливості учнів та їх готовність до навчання, здійснюється контроль за виконанням завдань, визначається порядок переходу від одного до другого.

Методи і методичні прийоми

Методи і методичні прийоми навчання були розкриті у попередніх темах , єдине на, що ми хотіли б звернути увагу, це те, що ефективність навчання руховим діям, в певній мірі залежить від добору засобів і своєчасного та правильного використання методів і методичних прийомів навчання. Вирішення питання “чому навчити” і “як навчити” повинно стати головним в побудові методики навчання.

Рівень фізичної підготовленості

Учень повинен приступити до вивчення тієї чи іншої вправи лише при наявності необхідного для цього рівня фізичної підготовленості, який визначається за допомогою тестування.

Базова рухова підготовленість учня.

На основі аналізу рухової підготовленості, вчителем може бути отримана інформація про стан готовності учня до виконання вправи.

При низькому рівні рухової та фізичної підготовленості вчитель повинен виконати одну з наступних дій:–

відмовитись від вивчення нової вправи або відкласти вивчення її до більш сприятливого моменту;–

при недостатній фізичній підготовленості учня розробити додаткову програму занять, яка допоможе довести учня до належного рівня підготовленості, після чого поновити заняття за основною програмою.

Помилки та шляхи їх усунення

Програмуючи процес навчання необхідно передбачити хоча б найбільш можливі і суттєві порушення у виконанні навчальних вправ та бути методично готовим до подолання таких труднощів. Потрібно виконати наступні операції:

- визначити основні компоненти техніки виконання вправи та градацію їх оцінювання.

- виявити причини виникнення даних помилок (низький рівень фізичної підготовленості, нерозуміння навчального завдання, недостатній самоконтроль рухів, втома, негативний перенос навички, несприятливі умови виконання вправи).

- розробити ефективні вправи для виправлення даних помилок.

Домашні завдання

В процесі вивчення вправи домашні завдання в основному повинні бути спрямовані на покращення рівня фізичної підготовленості учнів. Вони повинні бути не періодичними, а пропонуватись учням протягом року і змінюватись в залежності від проходження навчального матеріалу. Потрібно розробити домашні завдання таким чином, щоб вони були взаємопов’язані із матеріалом, який вивчається протягом серії навчальних завдань, чи об’єднували ці серії. Бажано, щоб вправи, які пропонуються учням для домашнього виконання в певній мірі були схожими до вправи, яку планується вивчати чи вивчається. Тобто мова йде про підготовчі і підвідні вправи різниця між якими досить незначна, а у деяких випадках і зовсім відсутня. Найбільш оправданою по відношенню до навчальних уроків в молодших класах є вибіркова (поточна) перевірка домашніх завдань. Вона дає змогу не зупиняючи ходу уроку звернути увагу на помилки або позитивні сторони при демонстрації учнем вправ виконання яких напряму залежить від домашнього завдання.

Література:

Андрощук Н.В., Леськів А.Д., Мехоношин С.О. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів. Методичний посібник. – Тернопіль: “Підручники і посібники”, 1998. – 112 с.

Андрощук Н.В., Дзюбановський А.Б., Леськів А.Д. Радість руху. – Тернопіль.: СМП “Астон”, 1999. – 114 с.

Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів. Навчальний посібник. – 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: Радянська школа, 1989. – 190 с.

Вільчковський Е.С., Козленко М.П., Цвек С.Ф. Система фізичного виховання молодших школярів. Навчально-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 232 с.

Кругляк О.Я., Буклів І.М., Кругляк Н.П. Календарне планування уроків фізичної культури. 1-4 класи. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000 . – 64 с.

Кругляк О.Я., Кругляк Н.П. Від гри до здоров’я нації. Рухливі ігри, естафети на уроках фізичної культури. Методичний посібник. – Тернопіль: “Підручники і посібники”, 2000. – 80 с.

Леськів А.Д., Андрощук Н.В., Мехоношин