Навчання дітей найпростішим елементам спортивних ігор проводять одночасно з усіма дітьми. Найскладніші рухи розучують з невеликими групами.

Для правильного формування навичок під час розучування доцільно зменшити вагу м’яча чи шайби, розміри площадки. Особливу увагу приділяють навчанню володінню в однаковій мірі як лівою, так і правою рукою.

Особливості методики навчання легкоатлетичним вправам у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку

Легкоатлетичні вправи мають велике значення в процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Їх педагогічна цінність визначається високою ступеню прикладної направленості, можливістю розвивати витривалість, швидкість, швидкісно-силові якості. При виконанні легкоатлетичних вправ в роботу включаються майже всі м’язові групи, значно покращується діяльність серцево-судинної і дихальної систем, суттєво підвищується обмін речовин. Серед основних легкоатлетичних вправ які використовуються в процесі фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку виділяють біг різної інтенсивності, стрибки в довжину і висоту, метання.

У процесі проведення занять з елементами легкої атлетики потрібно особливу увагу приділяти організації занять. При навчанні і виконанні бігу на швидкість необхідно, щоб учні бігли по різним доріжкам. Під вивчення стрибків в довжину і висоту повинна зберігатись чітка послідовність з визначеними інтервалами, а місця приземлення добре підготовлені. При проведенні вправ на метання дітей можна шикувати на двох сторонах площадки, лицем один до одного, але при виконанні обов’язкової умови – відстань між учнями повинна бути достатньою, а збір м’ячів проводиться лише за командою вчителя.

Особливості методики навчання вмінню пересуватись на лижах у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку

Лижна підготовка в молодших класах включає в себе навчання дітей пересуванню на лижах, як по прямій, так і по похилій ділянках, а також виконанню поворотів на місці і в русі. Вона має оздоровче, гігієнічне і прикладне значення, проводиться на свіжому повітрі і є одним з найбільш ефективних засобів загартування та зміцнення здоров’я. Заняття лижами сприяють розвитку м’язової системи та опорно-рухового апарату, розвивають силу, спритність, витривалість, окомір, сміливість, рішучість, винахідливість та набуття вміння орієнтуватись на місцевості.

Основний час який відводиться програмою використовується на вивчення техніки пересування на лижах, а в силу її засвоєння лижна підготовка використовується як засіб покращення загальної витривалості та функціональних можливостей організму.

Практичні заняття проводяться на навчальній площадці розміром 100х40 м (площадки можуть бути і менших розмірів), на якій прокладаються дві лижні внутрішня і зовнішня. Місце для занять повинно бути захищене від вітру. Бажано, щоб поряд були невеликі гірки.

З учнями молодших класів заняття проводяться при температурі до – 12° в безвітряну погоду і до – 10° при середньому вітрі.

Основним недоліком лижної підготовки є її сезонність. У міжсезоння молодші школярі в переважній більшості втрачають навички і вміння здобуті на уроках в зимовий період. Це вимагає від вчителів додаткової затрати часу на повторення вивченого матеріалу. Щоб покращити даний стан потрібно протягом року дітям включати у домашні завдання імітаційні вправи, що дасть змогу зберегти в їх пам’яті динамічний стереотип вивчених рухів.

Практична підготовка з лижної підготовки повинна проводитись задовго до настання зими. Восени проводяться пробіжки на відкритій, а ще краще по перемінній місцевості. В загальнорозвиваючі вправи включаються ходьба на напівзігнутих ногах, імітація ковзного кроку, рухи руками, одноопорне положення. При цьому потрібно звернути увагу на правильне виконання цих вправ. Ефективними є імітаційні вправи з палицями.

Уроки лижної підготовки по своїй структурі не відрізняються від інших уроків на відкритій місцевості і в приміщенні. Проводити їх краще в кінці навчального дня.

В першій частині уроку проводиться шикування учнів, оголошуються завдання уроку (можна і в приміщенні), вивчаються елементи лижного строю і проводиться організований перехід до місця занять. Можуть бути проведені загальнорозвиваючі вправи і ігри на швидкість шикування і увагу.

В другій частині уроку вивчаються способи пересування на лижах, підйоми і спуски, розучуються і проводяться ігри на лижах. Тут можуть проводитись ігри і без лиж.

В третій частині уроку діти організовано повертаються до школи, де підводяться підсумки заняття, даються рекомендації з лижної підготовки в позаурочний час.

Вся підготовка до уроку (передягання, видача лиж, а також їх здача) проводиться на перерві.

Особливості методики навчання плавати у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку

Плавальна підготовка має важливе прикладне значення і різнобічно впливає на організм дитини. За допомогою плавання можна вирішувати питання пов’язані з підвищенням функціональних можливостей організму, зокрема дихання, кровообігу, а також ефективно зміцнювати опорно-руховий апарат.

За традицією навчання дітей плавати проходить в більшості випадків за місцем проживання, таборах відпочинку, чи в підготовчих групах при ДЮСШ.

Навчання плаванню повинно проводитись в басейнах чи на відкритих водоймах, які повинні відповідати визначеним санітарним нормам.

У разі проведення занять на відкритих водоймах потрібно дотримуватись наступних вимог:

1. Дно повинно бути рівним.

2. Глибина води не повинна перевищувати 1,2 м.

3. Швидкість течії не більше 0,3 м/с.

4. Дно повинно бути піщаним, без камінців, водорослів та інших сторонніх предметів, які можуть нести небезпеку для дітей.

5. Місця для купання повинні бути обгороджені.

При проведенні занять необхідно:

1. Входити в воду організовано за вказівкою вчителя.

2. Негайно виходити з води за першою вимогою вчителя.

3. До занять допускаються діти які пройшли медичний огляд і отримали дозвіл лікаря.

4. До і після занять обов’язково проводиться поіменна перевірка дітей, що займаються.

5. При перевірці плавальної підготовки дітей у воді повинно