РЕФЕРАТ

на тему:

Основи методики розвитку прудкості

ПЛАН

1. Загальна характеристика прудкості як фізичної якості людини

2. Засоби вдосконалення прудкості

3 Методика вдосконалення прудкості

Методика вдосконалення швидкості рухових реакцій

Методика вдосконалення швидкості циклічних рухів

Методика удосконалення швидкості ациклічних рухових дій

4. Використана література

1. Загальна характеристика прудкості як фізичної якості людини

Численними дослідженнями встановлено, що прудкість є комплексною руховою якістю, яка проявляється через:*

швидкість рухових реакцій;*

швидкість виконання необтяжених поодиноких рухів;*

частоту (темп) необтяжених рухів;*

швидкий початок рухів, що у спортивній практиці називають різкістю.

У фізичному вихованні та спорті важливішим є виховання здатності до прояву швидкості в цілісній руховій діяльності, оскільки, наприклад, наявність швидкої реакції ще не гарантує швидкого подолання дистанції. Відсутня також кореляція між здатністю швидко бігати та плавати і навіть між ходьбою і бігом. Прямий зв'язок відзначається лише в тих вправах, які подібні за координацією (стрибок у довжину з розбігу — спринт).

Вимоги до швидкості в різних рухових діях не однозначні. Наприклад, у спортивних іграх (теніс, баскетбол) вирішальне значення має стартова швидкість. А в стрибках у довжину — швидкість бігу по дистанції.

Коротко охарактеризуємо кожен з названих компонентів прудкості.

Руховою реакцією прийнято називати здатність людини відповідати окремими рухами або руховими діями на різноманітні подразники.

Рухова реакція включає:*

сприйняття подразника певними рецепторами;*

передачу одержаної інформації від рецепторів до ЦНС;*

аналіз отриманого сигналу в ЦНС і формування сигналу-відповіді;*

передачу сигналу-відповіді до необхідних м'язів;*

збудження м'язових волокон і відповідь на подразник певним рухом чи руховою дією.

Таким чином, рухова реакція визначається часом від початку сприйняття подразника до початку відповіді на нього (так званий латентний час)

2. Засоби вдосконалення прудкості

До фізичних вправ як засобів удосконалення прудкості пред'являються такі вимоги:*

їх техніка повинна бути такою, щоб дозволяла виконання з граничною швидкістю;*

вони повинні бути добре засвоєні, щоб зусилля учнів спрямовувались не на спосіб їх виконання, а на швидкість виконання;*

їх тривалість не має перевищувати ЗО с;*

вони повинні бути адекватними конкретному прояву прудкості й умовам виконання рухових дій;*

вони повинні бути різноманітними та забезпечувати вдосконалення прудкості у поєднанні з розвитком інших якостей.

Для комплексного розвитку рухових реакцій у поєднанні з іншими проявами прудкості найефективнішими є рухливі і спортивні ігри за спрощеними правилами та на менших, відносно стандартних, майданчиках. Хороший ефект дає також виконання циклічних вправ з миттєвою зміною темпу, напрямку, виду руху тощо, за командою.

Для розвитку швидкості виконання ациклічних поодиноких рухових дій застосовують саме ті вправи та подібні до них за координацією. При цьому виконувати їх необхідно з варіативною швидкістю та в варіативних умовах, а полегшення й ускладнення не повинні призводити до порушення структури вправи.

Позитивно в цьому плані впливають і вправи на розвиток вибухової сили.

Для розвитку швидкості циклічних вправ використовують наступні засоби:*

рухливі і спортивні ігри на майданчиках, менших, ніж стандартні, естафети;*

біг, плавання, інші циклічні рухові дії з гандикапом;*

імітації рухів руками, ногами циклічних рухових дій з максимальною і варіативною частотою у різних вихідних положеннях (стоячи, лежачи, сидячи) та у повній координації з максимальною і варіативною частотою;*

виконання циклічних рухових дій з прискоренням, з ходу 2-4 с з максимальною швидкістю;*

виконання циклічних вправ зі старту, без команди і за командою, та з варіативною швидкістю в межах 70-100 % від індивідуального максимуму в конкретній вправі;*

виконання циклічних вправ по рельєфній хвилеподібній поверхні;*

вправи з миттєвою зміною темпу, довжини кроку та напрямку пересування (за командою і самостійно);*

швидкісні вправи в полегшених і ускладнених умовах, які не призводять до порушень структури рухової дії;*

швидкісні вправи з додатковим предметами, застосуванням звуколідерів;*

швидкісно-силові вправи: стрибки з ноги на ногу, через набивні м'ячі (гімнастичну лаву), через скакалку, стрибки на одній нозі, вистрибування із напівприсіду тощо;*

вправи на розтягування з метою збільшення амплітуди рухів.

3. Методика вдосконалення прудкості

Враховуючи, що елементарні прояви прудкості як фізичної якості відносно незалежні одна від одної, то розвивати їх варто окремо. Тому нами будуть розглядатись окремо методики вдосконалення всіх компонентів прудкості як комплексної рухової якості.

Методика вдосконалення швидкості рухових реакцій

Використовуючи ігри (рухливі і спортивні) на початковому етапі вдосконалення всіх видів реагувань, дотримуйтесь таких правил:*

тривалість гри не повинна викликати значної втоми (10-15 хв);*

створюйте умови дефіциту простору і часу (розміри майданчика, кількість учасників, зміни у правилах тощо);*

між короткочасними таймами тривалість комбінованого відпочинку до повного відновлення працездатності.

При вдосконаленні реагувань керуються принципом аналітичного підходу, тобто спочатку добре засвоюють техніку відповіді на подразник. Паралельно або дещо пізніше розвивають швидкість реагувань у неспецифічних полегшених умовах та з застосуванням технічних пристроїв. Коли техніка руху-відповіді міцно засвоєна, наступає третій етап, який полягає у вдосконаленні координаційної взаємодії латентного періоду реагування та моторного його компонента. Надані вдосконалення швидкості простої реакції здійснюють у варіативних умовах простору, часу, величини та виду подразника.

Щодо режимів тренувальних навантажень при вдосконаленні простої реакції, то вони повинні бути такими:*

кількість повторень в одній серії складає від 4—6 до 15-20 реагувань. Вона не повинна призводити до зниження швидкості реагувань;*

кількість серій — 3-6;*

інтервал активного відпочинку між серіями — 2-3 хв, орієнтуючись на суб'єктивні відчуття учнів, що вони готові до наступної серії;*

реагувати варто з різних вихідних положень;*

у повторних реагуваннях рекомендується змінювати: тривалість пауз між підготовчою та виконавчою командами у межах від 1 до 2-3 с (оптимальна тривалість 1,5 с), характер сигналу (зоровий, слуховий, тактильний) та його силу;*

після виконання вправи учень повинен одержати інформацію про час реагування, що дасть йому можливість співставляти відчуття більш і менш вдалих спроб. Це сприяє розвитку швидкості реакції;*

вправи з розвитку