Характеризуючи груповий метод, не можна не згадати про формування малих груп, команд і пар, не підкреслити їхню роль у процесі навчання, виховання фізичних якостей, прийому контрольних нормативів Наприклад, забіги на уроках легкої атлетики рекомендують формувати за близькими, але не однаковими результатами Отже, учням з низькими показниками створю-ється можливість поліпшити їх, а для сильніших проводять додаткові забіги, що теж позитивно позначається на їхніх результатах

Формуючи пари на Ігрових уроках, партнерами до слабопідготовлених учнів ставлять кращих Іноді в ролі партнерів І помічників виступають учні різної статі Проте вчителю слід також знати, що під час складання проб на пластову відзнаку вправності пластуни біжать поодинці. Це, зрозуміло, сприяє вихованню волі та наполегливості у досягненні мети

Груповий метод дозволяє певною мірою Індивідуалізувати процес фізич-ного виховання за рахунок диференціації методів, засобів та Інтенсивності навчальної діяльності відносно рівня підготовленості окремих груп учнів

Проте не завжди групова діяльність сприяє підвищенню ефективності навчання. Для цього необхідно формувати контактні групи 5 певним чи-сельним мінімумом та максимумом ЇЇ членів. Психологами встановлено, що ефективна колективна діяльність починається у групі, що складається з 7+2 учнів. За меншої їх кількості не формується колектив, за більшої — група розпадається на мікроколективи. Рекомендована наповнюванісгь групи забезпечує стимулюючий втілив колективу на особу й одночасно створює сприятливі умови для індивідуалізації навчання.

Суть індивідуального методу організації навчальної праці школярів полягає в тому, що окремі учні, отримавши те чи інше завдання, повинні тут же самостійно його виконувати. Цей метод підходить більше старшокласни-кам; може використовуватись у всіх частинах уроку і дає змогу застосовувати доступний кожному темп засвоєння вправ, запропонувати найраціональніпгу індивідуальну послідовність навчання і потрібні підготовчі вправи.

У деяких методичних посібниках виділяють метод колового тренування як самостійний метод організації діяльності учнів. Однак за своєю організа-цією він суттєво не відрізняється від групового, і таке виділення можна вважати виправданим лише, враховуючи можливість колового тренування, для закріплення вивченого матеріалу і виховання фізичних здібностей.

Залежно від віку, статі та кількості учнів, рівня підготовки та етапу навчання, специфіки навчального матеріалу і завдань кожен із методів маг різну ефективність. Тому протягом 45 хв уроку бажано (залежно від на-званих та інших обставин) змінювати методи організації, підбираючи кожен раз найдоцільніші.

Результати проведених нами спостережень й аналізу уроків фізичної куль-тури свідчать, що педагоги часто більше уваги приділяють на уроці організації і ''дисципліні" учнів, ніж засвоєнню вправ і вихованню фізичних якостей, забуваючи, що основним критерієм результативної діяльності учнів є зру-шення у фізичному розвитку і фізичній освіті школярів. Отже, відбувається зміщення акцентів: засіб перетворюється в мету, що вкрай недопустимо.

Підготовка до уроку

Підготовку вчителя до уроку можна поділити на два етапи: 1) попередня підготовка І 2) безпосередня підготовка.

Етан попередньої підготовки передбачає аналіз результативності роботи за минулий рік, виявлення позитивних моментів, хиб і прорахунків, пошук шляхів їх усунення та проектування (планування) діяльності на наступний рік.

Мета цього етапу полягає у створенні системи націлення учнів на досяг-нення конкретних результатів і, в зв'язку з цим, у раціональному розміщенні засобів протягом року. Водночас, на першому етапі формується система за-кріплення вивчених вправ шляхом періодичного повторення та систематичної самостійної роботи школярів.

На етапі безпосередньої підготовки до уроку вчитель виконує великий обсяг роботи, зокрема, щодо змістовного, організаційного, методичного І матеріального забезпечення уроків, їх побудови. Технологія безпосередньої підготовки вчителя до уроку передбачає послідовне виконання ним низки Дій (операцій), а саме:

1) конкретизує завдання уроку. Під час планування навчального матері-алу завдання уроків уже були сформовані, але у процесі роботи може бути виявлено, що запропонований учителем темп педагогічних дій щодо засво-єння конкретних вправ занадто високий (або низький), тому безпосередня підготовка і починається з уточнення завдань і вибору оптимального варіан-та їх розв'язання (з урахуванням конкретних обставин);

2) добирає відповідні засоби для вирішення висунутих завдань При цьо-му враховується, що розв'язання одних І тих же завдань можливе різними засобами, але для кожного конкретного випадку (на різних етапах навчання, в різних умовах) засоби мають різну ефективність Учитель зобов'язаний обирати найдоцільніші, що дають змогу забезпечити вирішення водночас кількох завдань І найкоротшим шляхом вести учнів до мети,

3) здійснює організаційно-методичне забезпечення, тобто підбирає ме-тоди І форми організації навчальної діяльності, визначає розміщення І шляхи переміщення учнів, способи розташування І прибирання приладів, роздачі та збору інвентаря, економлячи дорогоцінні секунди уроку Водночас передба-чаються заходи попередження травм, прийоми активізації учнів, оптимальне співвідношення І органічна єдність застосування репродуктивних І продуктив-них методів навчання, а також оздоровчі та виховні впливи наступного уроку,

4) здійснює рухову підготовку до уроку, пов'язану з необхідністю постій-но підтримувати належну власну спортивну форму Учитель повинен уміти показати всі запропоновані дітям вправи на рівні результатів, передбачених контрольними нормативами для учнів

Перед уроком педагогу слід спробувати виконати нові підготовчі та під-відні вправи, бути готовим виконати або проімітувати виконання вправ, запланованих на наступний урок

Рухову підготовку напередодні уроку в спортивному залі, на майданчику вчитель