У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


розширюють кругозір кожного учасника змагань.

Виховна цінність. Туризм надає велику допомогу у вивченні історії і формування світогляду, веде до поваги і активного захисту природних багатств. Оскільки туристична діяльність проводиться більшою частиною в колективі, коли одне залежить від другого і в обов’язковому порядку вимагається фактичність, уважне відношення один до одного, коли особисті інтереси не можна ставити вище інтересі колективу, і все це формує такі риси характеру як воля, витримка, самостійність, рішучість і готовність прийти на допомогу. Успіх виховання залежить від того, наскільки глибоко було переживання і настільки велика ступінь складності в даному туристичному поході.

Туризм - це не тільки форма масового відпочинку, фізичного загартування та зміцнення здоров'я допризов-ників, а й ефективний спосіб підготовки їх до військової служби, формування необхідних навичок і вмінь. Важ-лива роль у вихованні якостей особистості майбутнього воїна належить воєнізованим походам з елементами до-призовної підготовки. Багатоденні воєнізовані походи проводяться на другому році вивчення курсу допризов-ної підготовки як польові заняття.

3. Про зміст і форми туризму

Туризм вимагає праці. В туризмі є дві сторони - "виробництво" і "споживання".

Споживчим змістом туризму є все те, що він дає (може дати) людині - той очікуваний результат, заради якого людина вступає на туристську стежку.

Цей "споживчий кошик" туризму складають:

а) радісні переживання (емоційність);

б) зацікавлена, корисна інформація (пізнавальність);

в) зміцнення здоров'я,

г) фізичний розвиток;

д) яскраві враження (сприйняття);

е) різного роду корисні уміння, навички.

Педагогіка, школа, учитель повинні підходити до споживчих властивостей туризму діалектично - брати у свій арсенал весь їхній комплекс і робити справу з врахуванням поступового розвитку, поглиблення інтересів дітей, не нав'язуючи їм своє розуміння споживчих властивостей туризму.

"Виробництво" туризму - це вся та різноманітна робота, що повинна зробити людину, щоб одержати задоволення від туризму.

"Виробництво" для туриста не ціль, а лише засіб, тобто як би "небажана" частина підприємства. І отут потенційним туристам на допомогу приходить комерційна туристська сфера, що бере на себе турботи по "виробництву" - так званий плановий туризм. За відповідну плату він забезпечує усе, що потрібно. Однак саме “виробництво" туризму володіє величезним педагогічним потенціалом. Тому для школи "виробництво" туризму не менш значиме, ніж "споживання". Тому плановий туризм для школи значно менш доцільний, чим туризм самодіяльний.

Крім споживчого, шкільний туризм має і педагогічний зміст. Він полягає в його властивостях, що дають у руки вчителя інструмент різнобічного впливу на вихованців.

Сюди, крім вмісту згаданої "кошика", по-перше, віднесемо зовсім унікальні можливості для найглибшого вивчення особистості кожного вихованця, що дає туризм. В поході, як на рентгені, дитину видно наскрізь, усе її життя - побут, праця, подолання труднощів і позбавлень, інтелектуальний процес, комунікабельність, ментальність, емоційність - все розкривається до дна в живому спілкуванні. У звичайному шкільному житті таких можливостей ніколи не виникає. А досконале знання вихователем своїх підопічних - неодмінна умова гарної роботи.

По-друге, туризм - відмінна форма реалізації краєзнавчого принципу у вивченні основ наук. Ніяка інша навчальна чи позанавчальна діяльність не дає в такій мірі можливість перетворити безліч відвернених, "книжкових" знань у конкретні, прив'язані до місця і часу.

І по-третє, якщо школа повномасштабно використовує не тільки "споживання", але і "виробництво" туризму, то вона одержує можливість побудувати педагогічний процес на найефективнішій методиці - колективній творчій діяльності.

Зміст ТКР у школі буде педагогічно повноцінним лише тоді, кота вся ця робота побудована на самоорганізації, тобто коли діти споживають те, що самі роблять.

Туристська робота (заняття туризмом) дуже різноманітна по формах: походи в різних видах туризму (піші, лижні і т.д.), різної тривалості, різних ступенів і категорій складності, місцеві і далекі, піші і транспортні екскурсії, заняття в кружках, секціях, клубах, туристські злети, збори, різні види туристських змагань, семінари. конкурси, конференції, виставки, свята (вечора), турлагеря, музеї...

У використанні форм ТКР відбивається поділ на види туризму в школі: окремі форми (наприклад, заняття в гуртках, участь у категорійних походах і ін.) використовуються тільки для великих аматорів туризму, а інші форми (з дотриманням визначених норм) придатні для класного туризму (наприклад, одне-дводенні походи, найпростіші змагання, семінари, місцеві екскурсії і т.п.).

Однак домінантою серед форм ТКР у школі є туристський похід, тому що тільки походи в їхній власній розмаїтості видів мають найбільш широкий набір споживчих властивостей і з педагогічної точки зору є найбільш комплексним засобом виховного впливу. Тільки в цій формі ТКР найбільш повно реалізується те, що може взяти з неї і школяр і педагог.

Обов'язковою рисою всякого туристського походу є переміщення людини (групи) активним способом, тобто за допомогою своєї мускульної сили. Похід - ключова форма ТКР. Без походів немає туризму в школі, і ніщо інше не може служити їх заміною.

Багато практиків поняття "шкільний туризм" обмежують єдиним змістом - вивченням краю (краєзнавством), тобто пізнавальністю. Краєзнавчу роботу вважають головним змістом туризму (для кого?). Такий підхід збіднює виховну роль туристського походу - домінантної форми всієї роботи з туризму - і нерідко відштовхує дітей від походів, тому що в них, як правило, зовсім інша мотивація заняття туризмом.

У рішенні питання про зміст туристських походів треба виходити з інтересів дітей.

Коли краєзнавство ставиться як фундамент туристського походу (стає його метою, завданням), тоді строге проходження заявленого маршруту з його власним змістом - довжиною, набором природних перешкод, автономністю життєзабезпечення і т.п. - ставиться в підлегле положення, перестає бути обов'язковим, втрачає пріоритетність. Часто в ім'я головної мети - виконання краєзнавчого завдання - відбуваються численні порушення: скорочення


Сторінки: 1 2 3 4 5