Встановлено, що з 16 тисяч дітей м. Славути кожна четверта дитина, яка звертається за медичною допомогою, мала простудне захворювання (Т.Г. Овчаренко з співавт., 1991).

За даними В.П. Ференц і співавторів (1992), загальна кількість захворювань за три роки (з 1987 по 1989) зросла до 1404 на 1000 обстежених. Кількість первинних хвороб при цьому зросла в 2,3 раза і досягла в 1989 році 808 на 1000 обстежених. Показники кількості захворювань, отримані на основі кількості звертань, свідчать про достовірний ріст захворювань по ряду нозологічних форм: гіпертонічна хвороба, бронхіт, пневмонія, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, жовчнокам'яна хвороба.

Г.Н. Єременко з співавторами (1992) спостерігав серед учнів 12-17 років на територіях із забрудненням 10-30 Кі/кв. км збільшення кількості дітей з функціональними відхиленнями і часто хворіючих у порівнянні з даними по "чистих" регіонах України. Стан здоров'я обстеженого дитячого населення погіршувався в динаміці трирічного періоду спостереження по основних показниках у всіх вікових групах. Розвиток негативної динаміки здоров'я дітей автори пов'язують з тривалістю проживання в районах з впливом малих доз.

Т.В. Тріскунова з співавторами (1992) відмічала протягом трьох років після аварії збільшення темпів приросту захворювань дітей з більшими опроміненнями.

Проведені дослідження самооцінки стану здоров'я населення, яке проживає в зоні ЖРК, показали, що в останні роки стан його здоров'я погіршився, а тривога за своє здоров'я у зв'язку з ситуацією, яка склалася, сформувалась у 87,5% опитаних (В.П. Ференц з співавт., 1992; А.В. Киричук, 1992).

Дані досліджень І.М. Хомазюка та співавторів (1991) свідчать про те, що спрямованість ортостатичних реакцій у людей, які піддавались радіаційному впливу в малих дозах, така ж, як і в здорових людей, які не зазнали впливу радіації. Однак у частини з них адаптаційні зміни при зміні положення тіла реалізу-ються менш економним шляхом. Автор відмічає, що для осіб з більш низькою працездатністю характерна реалізація адаптивних змін менш економним шляхом [9, 30].

Матеріали гематологічного моніторингу за дитячим та дорослим населенням, яке піддавалось впливу іонізуючого випромінювання протягом трьох років після аварії, свідчать про формування ранніх і достатньо добре комплексованих змін деяких морфологічних і фізіологічних функцій окремих класів лейкоцитів і тромбоцитів у більшості дітей, евакуйованих з міста Прип'ять. У 6-8% дітей, які проживають на забруднених радіоцезієм територіях, і зараз реєструються морфофункціональні відхилення в нейтрофілах, лімфоцитах і тромбоцитах. В осіб, які мали контакт з іонізуючими випромінюванням і накопичили дозу 0,25, а особливо 0,5-0,75 Гр, більш часто реєструються відхилення функціональних властивостей деяких клітин крові. Ці відхилення носять адаптивний характер і вимагають тривалого застосування засобів, стабілізуючих функцію клітинних мембран. Всі особи з вказаними змінами повинні бути віднесені до групи підвищеного ризику і вимагають систематичних обстежень в гематолога (В.Г. Бебешко з співавт., 1992).

У дітей, евакуйованих з 30-кілометрової зони, відмічали зміни імунного статусу, які, як вважають А.А. Чумак і співавтори (1992), мають динамічний характер і є проявом адаптивно компенсаторних процесів, але з врахуванням даних про ризик розвитку соматичних патологій всі пацієнти повинні бути об'єктом подальших тривалих спостережень.

Обстеження стану серцево-судинної і центральної нервової систем школярів 6-9 класів екологічно "чистої" зони і зони жорсткого радіаційного контролю дало змогу виявити достовірну різницю між основними показниками: рівнем функціональних можливостей ЦНС, вегетативним і церебральним гомеостазом. Ці показники у дітей території жорсткого радіаційного контролю були достовірно гірші, ніж у дітей "чистої" зони; по показниках рівня функціональних можливостей серцево-судинної системи різниця не достовірна в стані спокою. Серед обстежених дітей виявлені три групи ризику: 1 – із зрушенням реакцій гомеостазу в бік симпатичних реакцій; 2 – із зрушенням у бік парасимпатичних реакцій і 3 група – з порушенням церебрального гомеостазу і вираженою напруженістю регуляторних механізмів центральної нервової системи. В зоні жорсткого радіаційного контролю кількість дітей групи 1 вдвоє перевищує таке число в "чистій зоні", що свідчить про високу напруженість регуляторних механізмів серцево-судинної системи дітей і про вузький спектр їх адаптивних можливостей в екстремальних умовах, що при стресі може призвести до вираженої патології як серцево-судинної, так і інших систем. У школярів зони жорсткого радіаційного контролю виявлено значний (30,5%) відсоток дітей з великими порушеннями церебрального гомеостазу і вираженою напруженістю регуляторних механізмів центральної нервової системи (група 3), яка в результаті психічного стресу або в екстремальній ситуації може призвести до "поломки" всіх регуляторних механізмів і викликати зрушення психофункціонального стану в бік патології. Кількість дітей з такими порушеннями в чистій зоні виявилась майже в три рази меншою (А.М. Карпухіна з співавт., 1992).

В ході обстежень фізичного розвитку дітей (12-17 років) на територіях, забруднених радіонуклідами від 10 до 30 Кі/кв. км, встановлено, що в більшості дітей, як хлопчиків, так і дівчаток, в усіх вікових групах мали нормальний, гармонійний фізичний розвиток. Кількість дітей з погіршеним розвитком за рахунок надлишку маси тіла становила: 6,6% – в 1988 році, 24,8% – в 1989 році і 18,4% – 1990 році. Відповідно кількість дітей з погіршенням фізичного розвитку за рахунок дефіциту маси тіла становила в 1988 році – 3,5%, в 1989 році – 7,8%, в 1990 році – 14;8%. Встановлено факт підвищення хворобливості в залежності від погіршення показників фізичного розвитку. Також встановлено, що на забруднених територіях більшість дітей має підвищений артеріальний тиск (Г.Є. Єременко з співавт., 1992). В основної групи дітей (7-15 років), евакуйованих з 30-кілометрової зони, середні