рівні артеріального тиску в стані відносного спокою відповідали віковим нормам. У 16,8% дітей основної групи виявлено гіпотонію, у 9,2% – гіпертензію, у 31,3% – симптом "безконечного тону". Реакція серцево-судинної системи навантаження у 33,9% дітей основної групи нормотонічна, у 22,3% – гіпотонічна, у 31,3% – дистонічна з симптомом "безконечного тону", у 12,5% – гіпертонічна. При дозованому навантаженні ударний об'єм крові практично не збільшувався у дітей, які зазнали опромінення, в порівнянні з контрольною групою дітей, у яких спостерігався ріст цього показника на 60 – 100%. Приріст хвилинного об'єму крові досягався в основному за рахунок збільшення частоти серцевих скорочень. Якщо у дітей контрольної групи хвилинний об'єм крові зростав в середньому на 138% у порівнянні з станом спокою, то в експериментальній групі – тільки на 64%.
Ці зміни центральної гемодинаміки свідчать про значну частоту порушень судинного тонусу, зниження об'ємної швидкості кровотоку при навантаженнях, що, можливо, обумовлено як змінами судинного тонусу, так і зниженням скорочувальної функції міокарду. В стані відносного спокою у дітей, що зазнали радіаційного впливу, суттєвих зрушень показників центральної гемодинаміки не спостерігалось (І.Є. Ковпаков з співавт., 1992).
При оцінці функціонального стану серцево-судинної системи за показниками якості реакції на дозоване навантаження дітей (12-17 років), які проживають на територіях із забрудненням від 10 до 30 Кі/км встановлено, що кількість дітей з хорошими показниками реакції становила 29,9%, з незадовільними – 31,2%, з поганими – 38,9% (Г.І. Єременко з співавт., 1992).
Обстеження дітей (7-15 років), евакуйованих з 30-кілометрової зони, в стані спокою не виявлено суттєвої різниці в показниках зовнішнього дихання в порівнянні з контрольною групою. При стандартному фізичному навантаженні у дітей основної групи статистично зафіксовано переважання величин дихального об'єму (в середньому на 58,7%; Р < 0.001), частоти дихання (на 26,9%; Р < 0.001), хвилинного об'єму дихання (на 37%; Р < 0.001), споживання кисню на 1 кг маси тіла (на 57,4%; Р < 0.001), тобто більш інтенсивна і менш економна робота апарату вентиляції і більш високий кисневий запит на роботу (І.Є. Колпаков з співавт., 1992) [9, 33].
В дітей, які одержали опромінення в дозі більше 2 Гр. в 1989 році спостерігали достовірне (відносно контролю) зниження загального обсягу виконаної роботи і максимального довільного зусилля, зменшення долі аеробного компонента, збільшення тривалості періоду впрацьовування, більш низький рівень м'язового напруження в кінці навантаження. Автори підкреслюють, що по окремих показниках суттєву різницю відмічали не тільки при співставленні з контролем, але й при порівнянні параметрів в осіб з різними рівнями перенесеного опромінення. Дані обстежень, виконаних через три роки після опромінення, при більш високих значеннях усіх показників у порівнянні із показниками 1987 року, зберегли досить виражену різницю з контролем долі аеробної частини роботи і максимального довільного зусилля. Автори говорять про невідповідність між зниженням працездатності і даними про високу радіорезистентність систем, що забезпечують ці показники (В.П. Замостян з співавт., 1992).
У працях І.Є. Колпакова (1992) та І.Л. Федоришиної і її співавторів (1992) також вказується на зниження деяких показників фізичної працездатності.
В.В. Завацький (1992) відмічає тенденцію до зниження показників фізичного розвитку як у дівчат, так і у хлопців на забруднених радіонуклідами територіях, починаючи з 1987-1989 років. Особливо яскраво це проявилось при виконанні вправ на витривалість і силу.
Група авторів підкреслює факт більшої сенсибілітивності до дії опромінення молодих осіб і рекомендує особливу увагу при обстеженнях звертати на даний контингент (В.П. Бенедь, С.П. Бенедь, 1992; Б.А. Ледощук, 1992 та ін.).
Основна причина виявлених змін полягає, очевидно, в неспецифічних ефектах, які виникають при дії на організм іонізуючих випромінювань, за винятком високих доз опромінення (А.К. Гуськова, Г.Д, Байсоголов, 1971; А.К. Гуськова, І.Н. Шакірова, 1989).
Огляд літературних джерел дозволяє констатувати такі факти:
1. В зонах з радіоактивним забрудненням спостерігається погіршення стану здоров'я людей з комплексу нозологічних форм і донозологічних станів.
2. На вказаних територіях не спостерігалось захворювань променевою хворобою або інших видів специфічно-променевих відхилень. В такому разі можна з достатньою вірогідністю розглядати вплив на організм людей із зони малих доз в комплексі з негативним емоційним станом, як стресовий.
3. Не вивченими залишаються проблеми стану здоров'я дітей та дорослого населення, рівня їх фізичної підготовки, розумової та фізичної працездатності [9, ].
1.4. Особливості фізичного розвитку підлітків, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях
Групою співробітників науково-дослідної лабораторії факультету фізичної культури і студентів під керівництвом В.В. Чижика протягом 1992-1993 навчального року було проведено експеримент, який переслідував мету – вивчити фізичний розвиток підлітків на забруднених радіонуклідами територіях Волинської області і на основі одержаних результатів розробити рекомендації щодо оздоровлення і врахування особливостей їх розвитку в ході навчального процесу.
Дослідження носили комплексний характер. Визначались такі антропометричні показники: ріст в положеннях стоячи і сидячи, вага, окружність грудної клітки під час вдиху-видиху, паузи. Фізичну працездатність вивчали по тесту PWC170; силу – методом станової і кистьової динамометрії; витривалість кардіореспіраторної системи – шляхом розрахунку кардіореспіраторного індексу в модифікації Н.В. Самко.
Обстежено 103 юнаки, учнів 9-х класів, що проживають на територіях Волинського полісся, які належать до зони радіологічного контролю (Маневицький район), і 112 юнаків – учнів 9-х класів, що проживають на територіях Волинського полісся, які радіоактивно чисті (Любомльський район).
Результати проведених досліджень свідчать, що по основних антропо-метричних показниках (ріст, вага, окружність грудної клітки) підлітки, які про-жи-вають у зоні радіологічного контролю, розвиваються згідно з віковими нормами і не відрізняються в розвитку від ровесників з
