Загартовуючись сонячними променями, додержуйтесь таких вимог:

Приймайте сонячні ванни на подвір'ї, балконі, побли-зу річки, озера, моря, на лісовій галявині тощо.

Найкращий час для сонячних ванн — з 8 до 10 год. в південних районах із 10 до 12 год. — у середній полосі, також корисні сонячні ванни після 16 год.

Приймайте сонячні ванни через 1-1,5 год. після їди, не приймайте їх натще.

Перебуваючи на сонці, покривайте голову білим ка-пелюшком або шапочкою.

Перші сонячні ванни приймайте 4-5 хв., поступово збільшуючи їх до 35-40 хв.

Приймайте сонячні ванни поперемінне в положенні лежачи і в русі (біг, рухливі ігри тощо).

Чергуйте сонячні ванни з купанням. Після купання обов'язково витирайтеся рушником насухо. Купатися часто не рекомендується.

Після сонячних ванн і купання відпочивайте в затінку.

При перших ознаках нездужання (погане самопо-чуття, прискорене серцебиття, нудота, головний біль) при-пиняйте приймання сонячних ванн.

Раз на тиждень робіть перерву в прийманні соняч-них ванн.

Сонячні ванни заборонені підліткам з підвищеною нервовою збудливістю при гострих формах туберкульозу легень, туберкульозу кісток і суглобів.

Не перебувайте довго на сонці, це може призвести до сонячного опіку або удару.

Правила приймання повітряних ванн:

Загартовування повітрям починайте з провітрювання приміщення і поступового зниження температури в ньому на 1-3 °С.

Носіть під час занять фізичними вправами, у похо-дах, на екскурсіях легкий одяг, бігайте по траві й піску босоніж.

Перші повітряні ванни приймайте протягом 3-5 хв. у приміщенні при температурі +15 °С, на свіжому повіт-рі— при температурі +18 °С, поступово знижуючи темпе-ратуру до +10 °С.

З часом збільшуйте тривалість повітряної ванни й доведіть її до 1-2 год.

В разі поганого самопочуття ванну припиняйте.

Приймайте повітряну ванну через 1,5-2 год. після їди.

Правила приймання водних процедурі

Водні процедури починайте (миття ніг, обтирання, обливання) влітку з температури води 25-30 °С і поступово доведіть її до 15-20 °С. Тривалість процедури 10-30 с. Улітку знижуйте температуру на 1-2° кожні 2-3 дні, взимку— повільніше. Обтирання і обливання робіть уранці після ранкової гімнастики протягом усього року.

Купатися починайте при температурі 20 °С, а зго-дом — при +17 °С, скоротивши час перебування у воді.

Тривалість купання в перший період загартовуван-ня — 3-4 хв., якщо вода залишається теплою. На день ре-комендуємо 2-3 купання.

Якщо виник озноб, вийдіть із води, розітріться руш-ником, зробіть кілька фізичних вправ, побігайте.

Не купайтеся натще й раніше як через 1-1,5 год. після їди

Після походу, інтенсивних фізичних занять і змагань входьте у воду відпочивши 15-20 хв. Викупавшись, розі-тріться рушником, виконайте зігрівальні рухи, відпочиньте в затінку і зробіть масаж великих м'язів.

Водні процедури проводьте безперервно.

При ослабленому здоров'ї будьте обережні з прий-манням водних процедур.

Сучасна система фізичного виховання школярів не пов-ністю забезпечує розв'язання тих завдань, які на нього покла-даються. Застійні явища у фізичному вихованні привели до масо-вої втрати Інтересу дітей до предмета.

Інтенсифікація розумової праці, малорухливий спосіб життя сучасних школярів стали реальною перепоною для їхнього нормального фізичного розвитку. Переконливим доказом е той факт, що лише 25% випускників загальноосвітніх шкіл е прак-тично здоровими, а решта мають різні відхилення у стані здоро-в'я: 62% - порушена постава, 50% - близорукість, 30-40 % - серцево - судинні захворювання, 20-30 % - нервово - психіч-ні розлади.

У подоланні деяких негативних явищ, які мають місце в шкільній фізкультурі, певну роль може відіграти творче використання теорії і практики організації фізичного вихован-ня. Поданий матеріал потребує ретельного вивчення, практичного аналізу і можливостей застосу-вання позитивних його елементів у практиці сучасної школи.

Як свідчать архівні матеріали, організоване фізичне виховання в Галичині бере початок з кінця XIX століття, Із заснування першого українського духовного товариства "Сокіл" у Львові (1894 р.), яке незабаром поширює свою діяльність на цілий край.

Поряд із руханками і змаганнями „Сокіл" приділяє увагу пожежництву (до 1932 р.) і мандрівництву, а в остан-ні передвоєнні роки — стрілецтву.

з 1990 року поруч із сокільськими організаціями („Сокіл”, „Січ”, „Сокіл- Батько”) організовуються самостійні руханкові товариства, які об'єднуються в 1912 р. в Український Січовий Союз. Він координував роботу у Східній Галичині, яка була поділена на 14 областей та 54 округи.

На території сучасної Івано-Франківської області перше спортивне - пожежне товариство „Січ” виникло 15 трав-ня 1900 року в селі Завалля Снятинського повіту з ініціативи Кирила Трильовського. Січові товариства почали утворюватись в інших селах Снятинського, Коломийського і Печеніжинського повітів. На 1902 рік їх було кілька десятків, і в Коломиї відбулося перше загальне Січове свято.

Кожне товариство, яке виникло в місті чи селі, повин-но було впорядкувати місце для масових вправ, плавання та стрільби, а також систематично влаштовувати масові покази гімнастичних вправ, змагання, танці. Звіти, спів, музика, театральні вистави були лише додатком до головної роботи. Основна робота - це формування і розвиток основних фізичних якостей, які необхідно майбутньому воїнові.

Діяльність пожежно - спортивних товариств "Сокіл", „Січ” привели до формування українського війська: Українсь-ких Січових Стрільців, а пізніше - Української Галицької Армії.

З 1911 року бере початок пластовий рух. Його започат-кував Олександр Тисовський пластовим гуртком при академічній гімназії у Львові. На 1928 р. в Галичині було більше 80 українських пластових відділів. "Пласт" був найбільш популярною організацією серед середньої та старшої шкіль-ної молоді у 1920 - 1930 рр. Він мав свою пресу - журна-ли „Молоде життя” та „Пластовий шлях”.

Український пласт ставив перед собою такі завдання:

забезпечити моральне виховання молоді на здобутках нації;

організувати догляд