Основними завданнями спортивного тренування являються:

1. Всебічний фізичний розвиток і забезпечення здоров’я гімнастів.

2. Розвиток рухових якостей.

3. Опанування багатьох різноманітних гімнастичних вправ.

4. Виховання моральних і вольових якостей.

5. Набуття теоретичних і методичних знань.

3.2. Зміст навчально-тренувального процесу з гімнастики.

В поняття змісту тренування входять усі аспекти навчально-виховної і тренувальної роботи з спортсменами, за допомогою яких можна розв’язувати численні завдання, що стоять перед педагогом і його учнями. У теоріях і практиці радянського спорту визначають такі сторони підготовки спортсмена: фізичну, тактичну, технічну, морально-вольову і теоретичну. Вони становлять основний зміст тренування. Усі ці сторони підготовки тісно пов’язані між собою і в своїй єдності забезпечують досягнення високої спортивної майстерності при систематичному і планомірному використанні належних засобів і методів тренування.

Фізична підготовка – це процес зміцнення здоров’я, забезпечення всебічного фізичного розвитку і виховання рухових якостей: сили, швидкості, спритності, витривалості і гнучкості. Ці якості потрібні для формування і вдосконалення рухових навичок. Чим складніші рухові навички, тим більші вимоги ставлять до розвитку сили, спритності, гнучкості та інших якостей.

Особливістю гімнастики є наявність великої кількості різноманітних вправ на різних видах гімнастичного багатоборства. Одні вправи потребують сили, другі – спритності, треті – гнучкості і т.д. Отже, гімнаст повинен мати високий рівень розвитку всіх якостей. Фізична підготовка ділиться на загальну і спеціальну.

Загальна фізична підготовка передбачає самий широкий вплив на всі органи і системи організму, які забезпечують рухову діяльність гімнаста. Тому для загальної фізичної підготовки використовуються в більшій мірі вправи з широким спектром впливу. Так, при допомозі кросів або продовженого бігу помірної і перемінної інтенсивності у гімнастів розвивається загальна витривалість, вдосконалюється техніка бігу, покращується еластичність м’язів, вдосконалюються дихальна і серцево-судинна системи, а отже, зміцнюється здоров’я. Крім цього, з допомогою цих вправ виховуються вольові якості. В зимовий час з такою ж метою проводяться лижні прогулянки.

При використанні спортивних ігор (баскетбол, футбол) на гімнаста впливає ще більша кількість факторів, і крім вище перерахованих якостей , таких, як швидкість, спритність, координація рухів, покращується орієнтування в просторі і окомір, покращується точність рухів і т.д.

Значну роль для вирішення всебічного фізичного виховання відводиться загальнопідготовчим вправам (як гімнастичним, так і з інших видів спорту). Це різновиди ходьби і бігу, стрибки і метання, вправи з амортизаторами і обвантажуваннями (гантелі, гирі, штанга), вправи для виправлення дефектів осанки і інші.

Велика роль вправ загальної фізичної підготовки і як засобу активного відпочинку. Їх вводять (включають) також для різноманітності занять, зняття явищ психічної напруженості і пересиченості, які виникають при щоденних спеціалізованих тренуваннях.

При цьому необхідно враховувати можливості позитивного переносу при підборі засобів загальної фізичної підготовки гімнаста.

Велике значення ці засоби мають в фазі становлення гімнаста (етап початкової спеціалізації), коли закладаються основи для послідуючого багаторічного тренування. Ця фаза в основному охоплює контингент гімнастів юного віку, організм яких знаходиться в постійному розвитку і надто уразливий до дещо одностороннього впливу специфічних гімнастичних навантажень.

Програмно-нормативною основою загальної фізичної підготовки гімнастів являється комплекс спеціальної підібраних вправ і нормативи Державних тестів.

Спеціальна фізична підготовка повинна бути направлена на високий розвиток і підтримання тих якостей, тих органів і систем організму, які забезпечують успішне оволодіння конкретними вправами на всіх видах гімнастичного багатоборства. А для цього гімнасту необхідно розвивати силу і еластичність певних груп м’язів, рухомість хребта, плечових і кульшових суглобів, спеціальну стрибучість, точність, координованість рухів, підвищувати витривалість до динамічних і статичних зусиль, підвищувати рівень спеціальної працездатності.

Основними засобами спеціальної фізичної підготовки являються перш за все самі змагальні вправи гімнастичного багатоборства, а також спеціально-підготовчі вправи, які забезпечують прогресуючий розвиток якостей і ефективність процесу навчання і тренування гімнастів. Це – подібні до змагальних динамічні і кінематичні структурні вправи, при виконанні яких окремі м’язи або м’язові групи функціонують таким же або подібним чином (по напрямку, швидкості і амплітуді руху, по величині і характеру зусиль).

Необхідно відмітити одну загальну особливість методики розвитку фізичних якостей гімнастів, що передбачає створення “функціональної надмірності”, тобто такий розвиток якостей і здібностей, який значно перебільшує мінімально необхідне для вирішення рухових завдань, що ставляться перед гімнастом. Це забезпечить високий рівень надійності рухової діяльності гімнаста.

В відповідності з принципом всебічності фізична підготовка гімнастів повинна будуватись на основі органічної єдності загальної і спеціальної підготовки. Єдність загальної і спеціальної підготовки гімнастів передбачає динамічне співвідношення загальнопідготовчих і змагальних вправ.

На різних етапах підготовки гімнастів можливі різноманітні варіанти співвідношення засобів загальної і спеціальної фізичної підготовки. Наприклад, в перехідному періоді і на початку підготовчого періоду використовується більший об’єм вправ загальної фізичної підготовки, а потім в змагальному періоді зростає об’єм спеціально-підготовчих і загальних вправ (при зниженні об’єму загальнопідготовчих). Це співвідношення може незначно змінюватись в зв’язку з індивідуальними властивостями гімнастів або приватними завданнями окремих періодів тренування. По мірі росту спортивної майстерності гімнастів питома вага спеціально-підготовчих і змагальних вправ поступово зростає.

Технічна підготовка відіграє надзвичайно велику роль у досягненні високої спортивної майстерності. Адже критерієм для оцінки майстерності гімнаста його вміння тонко володіти координацією складних гімнастичних вправ, виконувати їх вільно, красиво, з широкою амплітудою. Складність технічної підготовки полягає в тому, що гімнасту доводиться оволодівати не однією, а дуже великою кількістю найрізноманітніших вправ різної трудності, різної рухової структури. Тому технічна підготовка гімнаста – складний, тривалий, а точніше, безперервний процес, який починається на етапі початкової підготовки і не припиняється протягом усього спортивного життя, бо гімнаст увесь час повинен вдосконалювати майстерність,