Реферат на тему:
Микола Михайлович Амосов: фізкультура і здоров’я
12 грудня 2002 р. на 90-му році життя помер видатний хірург і вчений, Герой соціалістичної праці, лауреат Ленінської і 3 Державних премій України, академік НАН і АМН України, заслужений діяч науки України, професор, доктор медичних наук Микола Михайлович Амосов.
М.М. Амосов народився 6 грудня 1913 р. в с. Ольхово Вологодської губернії. В 1932 р. він закінчив Череповецький механічний технікум, після чого 3 роки працював змінним механіком на Архангельській електростанції. У 1939 р. М.М. Амосов з відзнакою закінчив Архангельський медичний інститут, а в 1940 – з відзнакою Всесоюзний заочний індустріальний інститут. Під час Великої Вітчизняної війни М.М. Амосов був на фронті провідним хірургом польового госпіталю. З 1947 до 1952 р. працював головним хірургом Брянського обласного відділу охорони здоров’я, і в цей час почав широко займатися грудною хірургією, проводив велику наукову роботу і в 1953 р. захистив докторську дисертацію.
У 1952 р. М.М. Амосов як видатний спеціаліст з грудної хірургії був запрошений до Київського інституту туберкульозу для керівництва спеціально створеною клінікою торакальної хірургії.
Він уперше в Україні в 1952 р. провів резекцію легенів, в 1955 р. - хірургічне лікування пороків серця, в 1958 р. - операції на серці зі штучним кровообігом. У 1963 р. вперше в Радянському Союзі виконав протезування мітрального клапану, в 1965 р. - вперше в світі створив і запровадив антитромботичні протези клапанів серця. Створив першу в Україні клініку серцевої хірургії (1955), реорганізовану в 1983 р. в Інститут серцево-судинної хірургії, який став одним з найбільших кардіохірургічних центрів світу.
Але у 1988 році Микола Михайлович вирішив залишити цей пост, а на початку 90-х років зробив свою останню операцію на серці. З 1989 року він продовжив працювати радником при директорі Інституту кібернетики НДІ серцево-судинної хірургії.
Однак, серце самого Амосова також потребувало уваги: у 1986 році Амосову вшили стимулятор серця, а у 1998 – штучний клапан і наклали два шунти. А в 2002 році 89-літній лікар переніс інсульт.
В останні роки свого життя Амосов багато писав і видав 5 книг белетристики: «Мысли и серце», «Записки из будущого», «ППГ- 22-66», «Книга о счастье и несчастьях». Останню книгу «Голоса времен» видали до його 85-ліття і переклали на 30 мов світу. Відомий хірург у віці 90 років вигадав свій власний «рецепт» подолання старості – вирішив, що з роками можна боротись за допомогою сильного збільшення навантажень. Його зарядка – 2500-3000 рухів, половина з яких – з 5-кілограмовими гирями. Свою систему обмежень і навантажень вчений виклав у книзі «Роздуми про здоров’я», її тираж досяг 7 млн екземплярів.
В особі Миколи Михайловича Амосова світова медицина зазнала великої втрати.
Перед тим як розповісти яке значення, на думку Миколи Амосова, грає в житті людини фізкультура – хочу привести його рекомендації щодо здорового способу життя.
У більшості хвороб винна не природа, не суспільство, а тільки сама людина.
Не покладайте надій на медицину. Вона чудово лікує багато хвороб, але не здатна зробити людину здоровою. Поки що вона навіть не може навчити людину, як стати здоровою. І навіть більше: бійтеся попасти в полон до лікарів! Іноді вони схильні перебільшувати людські слабості й могутність своєї науки, створюючи в людей уявні хвороби й видаючи векселя, які не в змозі оплатити.
Щоб стати здоровим, потрібно докласти власні зусилля, постійні й значні. Їх нічим замінити. Людина, на щастя, така довершена, що майже завжди їй можна повернути здоров’я. Тільки необхідні для цього зусилля, на жаль, зростають в міру старіння й поглиблення хвороб.
Величина будь-яких зусиль визначається стимулами, стимули – значенням мети, часом і можливістю її досягти. Дуже шкода, але ще й характером! На жаль, здоров’я, як важлива мета, постає перед людиною, коли смерть стає близькою реальністю. Однак слабовольну людину навіть смерть не може надовго налякати.
Для здоров’я однаково потрібні чотири умови: фізичне навантаження, обмеження в харчуванні, загартування, час і уміння відпочивати. І ще п’яте – щасливе життя! На жаль, без перших чотирьох умов воно не забезпечить здоров’я. Але якщо немає щастя в житті, то де знайти стимули для зусиль, щоб напружуватися й голодати? Що вдієш!
Природа милосердна: вистачить 20-30 хвилин фізкультури щодня, але такої, щоб виснажитися, спітніти і щоб пульс удвічі зріс. Якщо цей час подвоїти, то взагалі буде чудово.
Треба обмежити себе в харчуванні. Підтримуйте вагу як мінімум — ріст (в см) мінус 100.
Уміти розслабитись – наука, але до неї потрібен ще й характер. Коли б він був!
Про щасливе життя. Кажуть, що здоров’я – щастя вже саме по собі. Це неправильно: до здоров’я дуже легко звикнути й вже не помічати його. Однак воно допомагає здобути щастя в сім’ї і на роботі. Допомагає, але не визначає. Правда, хвороба – то вже точно нещастя.
У своїй книзі автор пропонує замислитись чи треба боротись за здоров’я. І одним із найдієвіших засобів вважає фізкультуру. Ось які доводи він приводить: «Укріпляє мускулатуру. Зберігає рухливість Зберігає рухливість суглобів і міцність зв'язок Поліпшує фігуру. Підвищує хвилинний викид крові й збільшує дихальний обсяг легенів. Стимулює обмін речовин. Зменшує вагу. Благотворно діє на органи травлення. Заспокоює нервову систему. Підвищує опірність простудним захворюванням.»
Ось які поради дає Микола Амосов для людей які хочуть покращити своє здоров’я, займаючись фізкультурою:
Чи потрібен лікар?
Лікарів