До одноосьових суглобів відносяться циліндричний і блоковидний. Циліндричний суглоб є основною формою одноосьових суглобів. Головки і западини цих суглобів мають правильну циліндричну форму, рухи їх можливі не лише навколо осі, але й уздовж кісток.

Блоковидний суглоб є різновидом циліндричного, на відміну від якого на циліндричній головці блоковидного суглоба знаходиться жолоб, а на відповідній суглобній ямці – гребінь, який забезпечує рух строго навколо однієї осі і повністю виключає бокові зміщення.

Види суглобів визначають їх рухомість. Найбільша сумарна рухомість спостерігається в кулястих і чашовидних суглобах, найменша – в сідлових і блоковидних, середня – в еліпсовидних і циліндричних суглобах.

Ступінь рухомості в суглобах залежить від відповідності зчленованих поверхонь. Чим білбше ця відповідність, тим менша рухомість у суглобі і навпаки. Наприклад, у плечовому суглобі поверхня суглобної головки плечової кістки значно більша, ніж поверхня суглобної западини, тому плечовий суглоб є єдиним з найбільш рухомих. У суглобах плоскої форми є повна відповідність зчленованих поверхонь, тому рухомість тут незначна.

Суглоби, що мають найбільшу пригодну амплітуду, найбільше здатні до адаптації, яка обумовлює розміщення діапазону рухомості.

Засоби розвитку гнучкості

для розвитку гнучкості роблять, перш за все, такі вправи котрі потребують великої амплітуди руху в суглобах. При виборі вправ для рішення повної педагогічної задачі необхідно враховувати їх вплив на прояв активної чи пасивної гнучкості.

Засоби розвитку гнучкості можна поділити на 3 види вправ: силові вправи, вправи на розслаблених м’язах і вправи на розтягнення м’язів, зв’язок і сухожил.

Силові вправи позитивно впливають на розвиток активної гнучкості в роботі з фізично слабо підготовленими людьми. Найбільш ефективні силові вправи і режим їх виконання, який сприяє удосконаленню внутрішньо-м’язової і між м’язової координації і не призводить розвитку м’язової маси. Доцільно поєднувати з виконанням вправи на розслаблення та розтягування цих же м’язів.

Вправи на розслаблення м’язів.

Можливість до самовільного розслаблення м’язів призводить до поліпшення рухомості в суглобах на 12-15 %. Вона зв’язана з тормозними процесами в ЦНС і як наслідки, знижує тонус м’язів і поліпшує їх еластичність.

Фізичні вправи, що сприяють розвиткові здатності розслабляти м’язи, можна поділити на такі групи:

швидка зміна напруження і розслаблення;

погойдування та порушування різними частинами тіла;

хлистоподібні рухи руками за рахунок поворотів тулуба в положенні лежачи на гімнастичному маті;

комбінації перелічених груп вправ.

Вправи на розтягування поділяються на активні, пасивні та комбіновані.

Активні вправи можуть виконуватись повільно, пружно або махом. Їх мож виконувати з обтяженням та без обтяжень.

Правильні вправи виконуються плавно з намаганням досягти більшої амплітуди у кожному наступному підході.

Вони ефективні на початкових етапах занять, сприяють зміцненню суглобів та м’язів, зв’язок і сухожиль, що їх оточують.

Ефективність повільних вправ зростає при їх виконанні з обтяженнями, якщо воно не більше 50% від максимальної сили м’язів, що розтягуються.

Пружні рухи не передбачають повернення ланок тіла у вихідне положення, а лише робиться незначний від 305 до 20-25 см. Зворотній рух, що дозволяє досягти більшої амплітуди. Так повторюють 3-6 разів і лише потім повертаються у вихідне положення.

Амплітуда пружних рухів більша ніж повільних, і це сприяє ефективному розвитку активної гнучкості. При цьому економиться час і енергоресурси, а переважна більшість повторень виконується при застосуванні додаткових обтяжень (до 50%)

Махові рухи розпочинаються за рахунок напруження м’язів та продовжуються за інерцією і можуть виконуватись маятникоподібно, або типу колових рухів з поступово зростаючою амплітудою.

Найдоцільніше застосовувати махові вправи для збільшення амплітуди переміщень кінцівок саме у махових рухах. При цьому їх ефективність зростає при застосуванні додаткових обтяжень, які значно збільшують силу інерції руху і кінцівок.

Пасивні вправи дають можливість значно швидше досягти більшої амплітуди в суглобах, ніж активні. Але після припинення їх виконання рухливість суглобів втрачається швидше, ніж та, що досягнута за допомогою активних вправ.

Комбіновані вправи застосовуються переважно на завершальному етапі розвитку гнучкості та на етапі її збереження і дозволяють розширити адаптаційні можливості організму, завдяки різноманітності тренувальних впливів та підвищенню емоційного тла занять.

На завершення слід зауважити, що найвищого ефекту в розвитку гнучкості можна досягнути при систематичному поєднанні вправ із різних груп.

Методика розвитку гнучкості

Загальнопідготовчі вправи, то зас-тосовуються для розвитку гнучкості, яв-ляють собою рухи, основані на згинан-ні, розгинанні, нахилах і поворотах. Ці вправи спрямовані на поліпшення ру-хомості в усіх суглобах і використову-ються без урахування виду спорту. До-поміжні вправи добирають з урахуван-ням ролі рухомості в тих чи інших суглобах для успішного удосконалення F даному виді спорту і характерних для нього рухів, що вимагають максималь-ної рухомості. — згинання, розгинання, відведення, приведення, обертання Спеціально-підготовчі вправи будують відповідно до вимог основних рухових дій, поставлених специфікою змагаль-ної діяльності. Для підвищення рухо-мості в кожному суглобі використову-ють комплекс споріднених вправ, як. різнобічне діють на суглобні утворенню і м’язи, що обмежують рівень гнучкості.

Вправи на гнучкість можуть мати активний, пасивний І змішаний характер. Пасивні вправи зв'язані з переборюванням опору м'язів і зв'язок, що розтягуються, за рахунок маси тіла або його окремих частин, за допомогою до-поміжних засобів (гантелі, гумовий джут, блочні пристрої тощо), а також партнера. Активні вправи можна вико-нувати без обтяження і з обтяженням у них передбачено статичне утримання махові і пружинисті рухи.

Засоби, що використовуються для розвитку гнучкості, діляться також на вправи для розвитку пасивної або активної гнучкості. Розвитку пасивної гнучкості сприяють різноманітні па-сивні рухи, що виконуються за допомогою