Реферат на тему:

Методика підготовки до державного іспиту та оцінювання курсантів за виконання контрольних нормативів фізичної підготовленості

План

Вступ

Засоби фізичної підготовки

Методи фізичної підготовки

Методи, спрямовані переважно на освоєння техніки

Методика розвитку швидкісних здібностей

Розвиток максимальної сили

Методика розвитку загальної витривалості

Література

Вступ

Функціональний потенціал, набутий курсантом у процесі загальної фізичної підготовки, є лише необхідною передумовою успішного удосконалю-вання в тому чи іншому виді практичної діяльності, але сам-один не може забезпечити досягнення високих результатів без наступної цілеспрямованої спеціальної фізичної підготовки.

Допоміжна фізична підготовка будується на основі загальної фізичної підготовленості і створює спеціальну базу, необхідну для ефективного виконання курсантом значних обсягів роботи, спрямованої на розвиток спеціальних рухових якостей. Така підготовка сприяє збільшенню функціональних можливостей різних органів і систем організму. При цьому поліпшується нервово-м'язова координація, удосконалюється здатність співробітника витримувати великі навантаження і ефективно відновлюватися після них.

Спеціальна фізична підготовка спрямована на розвиток рухових якостей відповідно до вимог, обумовлених специфікою конкретного виду та особливостями загальної діяльності. На такі специфічні вимоги слід постійно зважати при організації процесу спеціальної фізичної підготовки співробітників. Зокрема, переважному впливу мають піддаватися ті м'язові групи і їх антагоністи, на які припадає основне навантаження під час загальної діяльності.

Однак обмежуватися лише дією на відповідні м'язові групи не слід. При розвитку фізичних якостей необхідно добирати вправи, які за динамічними і кінематичними характеристиками більшою чи меншою мірою відповідають основним елементам змагальної діяльності.

Такі тренувальні вправи мають відповідати вимогам загальної діяльності і за режимом роботи нервово-м'язової системи. Не менш важливо, щоб і тривалість використовуваних вправ також відповідала тривалості ефективної практичної діяльності в конкретній ситуації.

Оскільки вияв окремих рухових якостей дуже різноманітний, то й удосконалення кожної якості вимагає диференційованої методики. Так, під час удосконалення швидкісних здібностей курсантів, які спеціалізуються у циклічних видах діяльності, необхідно підвищувати рівень абсолютної швидкості, швидкості виконання старту, удосконалення елементарних форм швидкості (час реакції, час виконання окремих рухів, темп рухів).

А в спортивних іграх виникає проблема швидкого реагування на несподівані дії суперників, виявлення високих швидкісних якостей при виконанні окремих технічних прийомів, швидкості орієнтації, прийняття рішень, застосування переміщень, атакуючих і захисних дій в умовах гострого дефіциту часу, складної групової взаємодії з партнерами та суперниками.

Диференційований підхід до методики фізичної підготовки необхідний як щодо різних груп розвитку різних рухових якостей. У процесі розвитку різноманітних фізичних якостей слід також ураховувати, що у більшості видів професійної діяльності курсант має виявляти силу, швидкість, координаційні здібності, гнучкість за умови різного стану організму – безпосередньо після розминки, при високій працездатності різних функціональних систем, а також під час прогресуючої втоми, навіть у найважчих її проявах. Це необхідно враховувати у процесі спеціальної фізичної підготовки і забезпечити реалізацію такої методики, яка дала б змогу курсанту не лише мати достатньо високі показники розвитку фізичних якостей, а й реалізувати їх в умовах прогресуючої втоми.

Засоби фізичної підготовки

Засобами фізичної підготовки є різноманітні фізичні вправи, що безпосередньо або опосередковано впливають на розвиток рухових якостей спортсменів. Фізичні вправи слід розглядати як сукупність (комплекс) рухових дій, спрямованих на вирішення конкретного рухового завдання.

У тренувальних вправах рухові дії можуть бути об'єднані необхідністю до¬сягнення високих показників прояву сили, швидкості або координаційних здібностей, а також зрушень у діяльності серцево-судинної або дихальної систем, мобілізації тих чи інших механізмів енергозабезпечення роботи тощо. У змагальних вправах сукупність рухових дій об'єднується завданням досягти максимально можливого результату професійної діяльності.

У системі професійної підготовки застосовується велика кількість фізичних вправ, які важко класифікувати лише за однією ознакою.

Найзагальніша класифікація передбачає поділ вправ на тренувальні і змагальні. Тренувальні вправи, в свою чергу, можуть бути поділені за видами підготовки: загальнопідготовчі, допоміжні, спеціально-підготовчі.

До загальнопідготовчих належать вправи, що сприяють всебічному функціональному розвитку організму курсанта. Вони можуть і відповідати особливостям обраного виду діяльності, і бути у деякому протиріччі з ними (при вирішенні завдань всебічного і гармонійного фізичного виховання).

Допоміжні вправи передбачають рухові дії, що створюють спеціальну основу для наступного удосконалення в. тій чи іншій професійній діяльності.

Спеціально-підготовчі вправи посідають центральне місце в системі фізичної підготовки співробітників податкової міліції і охоплюють коло засобів, що включають елементи змагальної діяльності, а також дії, наближені до них за формою, структурою та характером тих якостей, які проявляються, і діяльністю функціональних систем організму.

Змагальні вправи передбачають виконання комплексних рухових дій, що є предметом професійної діяльності, відповідно до існуючих вимог. Допоміжними вправами можна вважати засоби, що сприяють підвищенню максимальної сили, силової витривалості і гнучкості за умови роботи в залі, а також засоби, запозичені з інших видів діяльності і спрямовані на поліпшення аеробних можливостей, – кросовий біг, ходьба на лижах. Загально-підготовчі вправи можуть включати елементи спортивної гімнастики, акробатики, спортивних ігор.

Такий поділ дуже умовний, межі між виділеними групами вправ нечіткі, засоби, як за формою і структурою, так і за особливостями впливу на організм, плавно переходять із однієї групи в іншу.

Залежно від переважної спрямованості дії на розвиток тих чи інших рухових якостей, фізичні вправи можна поділити на такі групи: швидкісні вправи, силові вправи, координаційні вправи, вправи, спрямовані на розвиток гнучкості, вправи, спрямовані на розвиток витривалості.

У кожній із названих груп виділяють підгрупи відповідно до спрямованості на розвиток окремих видів тієї чи іншої якості, наприклад, розвиваючи гнучкість, застосовують вправи для розвитку активної і пасивної гнучкості, координацію – вправи для розвитку рівноваги, почуття ритму тощо, силу – вправи для розвитку максимальної і швидкісної