Розширення уявлень про систему фізичних вправ сприяє їх класифікації на основі врахування активності м'язів, включених у роботу. Слід виділяти локальні, регіональні і глобальні вправи. У виконанні локальних вправ беруть участь менше 30% м'язів, регіональних – 30—50%, глобальних – понад 50%.

Відповідно до режиму роботи м'язів вправи поділяються на статичні, динамічні й змішані.

Залежно від прояву сили можна виділити силові і швидкісно-силові вправи. Силовими слід вважати вправи з максимальним або близьким до максимального напруженням основних м'язів, яке вони проявляють у статичному або динамічному режимі при малій швидкості руху (з великим зовнішнім опором, масою).

Щоб раціонально підібрати характеристики сили, потужності і тривалості роботи при виконанні різних вправ, слід враховувати залежність між силою (потужністю) і граничною тривалістю роботи. Незалежно від кількості м'язів, що втягнуті в роботу, збільшення сили або потужності призводить до зменшення тривалості роботи. Гранична тривалість вправ з максимальним проявом сили становить кілька секунд, робота із середніми силовими навантаженнями може тривати кілька хвилин, а з малими – від 15—20 хв до 2—3 годин і довше.

На основі аналізу стабільності та періодичності просторово-часових характеристик рухових дій вправи поділяються на циклічні і ациклічні.

Для циклічних вправ характерне багаторазове повторення відносно стандартних циклів рухів як щодо динамічних і кінематичних характеристик, так і щодо показників діяльності системи енергозабезпечення. Прикладами таких вправ є біг, плавання, багаторазове виконання вправ на силових тренажерах тощо.

Циклічні вправи доцільно ділити на ряд груп відповідно до використання тих чи інших шляхів енергозабезпечення. Так, залежно від потужності роботи і переважного використання анаеробних чи аеробних джерел енергії для її забезпечення виділив чотири зони: з граничною тривалістю вправ до 20 с (зона максимальної потужності), від 20 с до 3—5 хв. (зона субмаксимальної потужності), від 3-5 до 30-40 хв. (зона великої потужності) і більше 40 хв. (зона помірної потужності).

Методи фізичної підготовки

Під методами фізичної підготовки слід розуміти способи роботи викладача і курсанта, за допомогою яких відбуваються оволодіння знаннями, вмінням і навичками а також розвиток необхідних якостей.

З практичною метою всі методи умовно поділяють на три групи: словесні, наочні й практичні. В процесі професійної діяльності всі ці методи застосовують у різних поєднаннях. Кожний метод використовують не стандартно, а постійно пристосовуючи до конкретних вимог, зумовлених особливостями підготовки до професійної діяльності. Добираючи методи, слід стежити за тим, щоб вони повністю відповідали поставленим завданням, загальнодидактичним принципам, а також спеціальним принципам спеціальної підготовки, віковим і статевим особливостям співробітників, їх кваліфікації і підготовленості.

Методи практичних вправ умовно можна поділити на дві основні групи:

1) методи, переважно спрямовані на засвоєння техніки, тобто на формування рухових умінь і навичок, характерних для вибраного виду професійної діяльності;

2) методи, переважно спрямовані на розвиток рухових якостей.

Виділення першої групи обумовлене тим, що у будь-якому виді професійної діяльності (як у видах спорту), особливо в складнокоордина-ційних, єдиноборствах та іграх, технічна підготовка являє собою складний і постійний процес або освоєння нових елементів, зв'язок, прийомів (єдиноборства, ігри), або удосконалення техніки з відносно стабільною структурою рухів (циклічні і швидкісно-силові види спорту).

Слід ураховувати, що освоєння техніки завжди передбачає одночасне оволодіння тактикою використання технічних прийомів і лій в умовах змагання. Особливо це характерно для єдиноборств, спортивних ігор, в яких оволодіння тим чи іншим технічним прийомом обов'язково передбачає і вивчення тактики застосування його в умовах змагань.

Широкий арсенал і різноманіття фізичних навантажень, характерних для методів другої групи, забезпечує ефективну фізичну підготовку й удосконалення технічно-тактичної майстерності, розвиток психічних якостей. Обидві групи методів тісно взаємозв'язані, застосовуються у нерозривній єдності і в сукупності забезпечують ефективне вирішення завдань професійної діяльності. Неможливість ізолювати процес фізичної підготовки від процесу технічного удосконалення вимагає розгляду методів, спрямованих на розвиток рухових якостей і на удосконалення техніки.

Методи, спрямовані переважно на освоєння техніки

Слід виділити методи розучування вправ у цілому і по частинах.

Розучування руху в цілому відбувається при освоєнні відносно простих вправ, а також складних рухів, які не можна розділити на окремі частини. Однак, освоюючи цілісний рух, увага послідовно акцентується на раціональному виконанні його окремих елементів.

При розучуванні більш-менш складних рухів, які можна поділити на відносно самостійні частини, освоєння техніки відбувається по цих частинах. У подальшому цілісне виконання .рухових дій призводить до інтеграції в єдине ціле освоєних складових вправи.

При застосуванні методів освоєння рухів як в цілому, так і по частинах великого значення надається підвідним та імітаційним вправам. Підвідні вправи використовуються для полегшення освоєння техніки шляхом планомірного засвоєння простіших рухових дій, що забезпечують виконання основного руху. Це обумовлюється спорідненою координаційною структурою підвідних і основних вправ. Так, у тренуванні бігуна як підвідні вправи використовується біг з високим підніманням стегна, біг із захльосту-ванням гомілки, дріботливий, стрибками тощо. Кожна із цих вправ є підвідною до бігу і сприяє ефективному становленню його окремих елементів – відштовхування, високого виносу стегна, зменшення часу опору, удосконалювання координації в діяльності м'язів-антагоністів тощо.

В імітаційних вправах зберігається загальна структура основних вправ, однак при їх виконанні забезпечуються умови, що полегшують освоєння рухових дій. Імітаційні вправи широко використовуються при удосконаленні технічної майстерності у початківців і співробітників різної кваліфікації. Вони не лише допомагають створити уявлення про техніку вправи і полегшити процес її освоєння, забезпечити настройку