як і загальна кількість серій, залежить від тривалості вправ, їх інтенсивності, обсягу м'язів, що беруть участь у роботі. Наприклад, в одній серії може бути до 10—15 короткочасних вправ локального характеру. Якщо ж виконуються досить тривалі вправи часткового і глобального характеру, то їх кількість в серії може бути зменшена до 3—4 або 2—3. Тривалість пауз між серіями також залежить від характеру вправ, їх тривалості, кількості в серії, інтенсивності роботи і звичайно коливається в межах 2—6 хв.
Умови виконання вправи на швидкість:–
біг 100 метрів.
Обладнання. Секундоміри, що фіксують десяті частки секунди, відміряна дистанція, стартовий пістолет (або прапорець).
Опис проведення виконання вправи. За командою "На старт!" учасники тестування стають за стартову лінію в положення високого старту і зберігають нерухомий стан. За сигналом стартера вони повинні якнайшвидше подолати задану дистанцію.
Результатом тестування є час подолання дистанції з точністю до десятої частки секунди.
Загальні вказівки і зауваження.
Дозволяється тільки одна спроба.
У разі відсутності стартового пістолета подається команда "Руш!" з одночасним сигналом прапорцем для хронометристів.
У забігу можуть брати участь двоє і більше учасників, але час кожного фіксується окремо.
Бігова доріжка повинна бути прямою, в належному стані та розділена на окремі доріжки.
№
п/п Найменування вправи Результати та бали
“5” “4” “3”
1. Біг 100 м (сек.) чоловіки 13,3 13,9 14,5
2. Біг 100 м (сек.) жінки 14,9 15,7 16,5
Методика розвитку силових якостей
У результаті великої за обсягом і напруженої роботи силової спрямованості у курсантів значно підвищується рівень максимальної сили, силової витривалості, швидкісної сили, однак він проявляється переважно в тих рухових діях і за тих умов роботи, які мали місце в процесі тренування.
Підвищений рівень силових якостей далеко не завжди забезпечує поліпшення силових можливостей при виконанні характерних для даного виду діяльності, прийомів і дій. Часто курсанти, які демонструють високі силові показники у типово силових вправах, виявляються нездатними досягти високих показників сили в силових компонентах ігор, єдиноборств, бігу, веслування, плавання тощо. Це пояснюється відсутністю необхідного взаємозв'язку між силовими здібностями, конкретними проявами техніки і функціональною підготовленістю. А, як відомо, кінцевим завданням силової підготовки курсантів є саме досягнення високих показників сили і потужності рухів, характерних для успішного виконання завдань професійної діяльності. Тому в силовій підготовці виділяється розділ, безпосередньо пов'язаний з підвищенням здатності курсантів до реалізації у професійній діяльності наявного силового потенціалу.
В основі методики удосконалення здатності до реалізації силових якостей у професійній діяльності є принцип сполученості впливу, суть якого зводиться до підвищення функціональної підготовленості і становлення основних складових технічної майстерності при одночасному розвитку силових якостей. Якщо принцип сполученості впливу дотримується, то рівень підготовленості, що зростає, тісно пов'язується із технічною майстерністю, утворюючи досить злагоджену систему. Порушення цього принципу, навпаки, призводить до розлагодження цих показників.
Визнаючи, що в системі силової підготовки можуть знайти застосування різноманітні методи і методичні прийоми, використовуватися різні вправи, обтяження і тренажери, варіюватися параметри навантажень при виконанні окремих вправ, сумарний обсяг силової роботи в усіх структурних утвореннях тренувального процесу тощо, ніколи не слід забувати про необхідність строгої відповідності силової підготовки специфіці виду діяльності. Це виражається, перш за все, у переважному розвитку тих силових якостей, у тих проявах і поєднаннях, які диктуються ефективною професійною діяльністю.
Але спеціальні силові якості, які проявляються в практичній діяльності співробітників податкової міліції, вимагають їх органічного взаємозв'язку з арсеналом техніко-тактичних дій, а це може бути забезпечене лише застосуван-ням змагальних і спеціально-підготовчих вправ, що сприяють одночасному удосконаленню силової і техніко-тактичної підготовленості.
Разом з тим досвід показує, що, виконуючи такі вправи, неможливо досягти повноцінного розвитку сили навіть у тих видах діяльності, де силовий компонент відіграє провідну роль у забезпеченні практичного результату (наприклад, у гімнастиці, в рукопашному бою, чи в різних видах боротьби). Таким чином, зараз гостро постає проблема базової силової підготовки до наступного удосконалення здатності до реалізації силових якостей у специфічний діяльності.
У межах окремо взятого тренувального року або макроциклу, незалежно від виду діяльності, структури тренувального процесу і особливостей силової підготовки, є три фази взаємозв'язку між рівнем силових можливостей (наслідком спрямованої силової підготовки) і здатністю до реалізації силових якостей у процесі змагальної діяльності: 1) фаза зниження реалізації; 2) фаза пристосування; 3) фаза паралельного розвитку.
Фаза зниження реалізації звичайно охоплює період від 4 до 6 тижнів після початку інтенсивної силової підготовки. Силові якості, які значно поліпшуються в результаті широкого застосування засобів загальної і допоміжної підготовки, входять у протиріччя з координаційною структурою рухів, що склалася. Порушуються міжм'язова і внутрішньом'язова координація, утворені механізми регуляції рухів, знижується еластичність м'язів і зв'язок, погіршується відчуття темпу, ритму, зусиль, що розвиваються, тощо. Все це призводить до зниження ефективності техніко-тактичних дій, рівня витривалості тощо.
Початок фази пристосування слід пов'язувати з поступовим зростанням можливостей реалізації силових якостей, що проявляється збільшенням коефіцієнта використання силових якостей при виконанні основних елементів практичної діяльності. Протягом цієї фази поступово поліпшується динамічна і кінематична структура рухів, техніка все більше і більше відповідає зростаючому рівню силових якостей. Тривалість цієї фази може досягати 3—4 тижнів.
Фаза паралельного розвитку тривала. Удосконалення силових якостей здійснюється паралельно зі становленням технічної майстерності. Широке використання спеціальних силових вправ дозволяє досить швидко і ефективно узгоджувати рівень силових можливостей, що значно підвищився, з комплексом інших компонентів, які забезпечують ефективну професійну діяльність.
Плануючи програми занять силової спрямованості, потрібно прагнути до такої побудови тренування, яка разом з підвищенням рівня максимальної сили, силової витривалості чи швидкісної сили сприяла