Реферат на тему:
Методи навчання на уроках фізичної культури
ПЛАН
1. Методи навчання на уроках фізичної культури
1.1. Словесні методи
1.2. Метод демонстрації
1.3. Практичні методи
1.4. Методичні прийоми вправляння
1. Методи навчання на уроках фізичної культури
Метод навчання — це спосіб, за допомогою якого учитель передає, а учні засвоюють знання, уміння і навички.
Метод навчання — процес двосторонній. З одного боку — це діяльність вчителя по передачі знань, керівництву процесом формування умінь і навичок учня, а з другого боку — діяльність учня по засвоєнню знань, виробленню умінь і навичок.
Методичні прийоми — це шляхи реалізації методів. Вони є допоміжними засобами в реалізації методу, оскільки не можуть самостійно виконувати функції по передачі і засвоєнню учнями знань, умінь і навичок. Діапазон застосування того чи іншого методу залежить від наявності арсеналу методичних прийомів.
Повноцінні знання, міцні навички, високий рівень загального розвитку учнів досягається за умов, якщо вчителі вміють відібрати і правильно використати найбільш раціональні у кожній конкретній ситуації методи і методичні прийоми. У процесі викладання учителі виробили і широко застосовують велику кількість методичних прийомів з метою активізації уваги, сприймання, для посилення інтересу і т. ін. Обсяг методичних прийомів, якими користується вчитель, визначає ефективність викладання предмету.
Навчання рухових дій забезпечується використанням різноманітних методів і методичних прийомів, які можна поділити на три групи: словесні, наочні і практичні.
1.1. Словесні методи
Словесні методи відіграють важливу роль у навчанні фізичних вправ, оскільки практично усі основні сторони діяльності вчителя пов’язані з ними. За допомогою словесних методів учитель фізичної культури ставить завдання і формує відношення до них, повідомляє завдання і створює правильне уявлення учнів про техніку вправи, активізує пізнавальну діяльність і творче ставлення учнів до навчально виховного процесу, регулює поведінку і емоційний стан учнів тощо.
Залежно від цих різноманітних функцій слова користуються тими або іншими методами його застосування.
Розповідь — лаконічна оповідна форма викладу інформації, що застосовується при ознайомленні учнів з вправою, озброєнні їх теоретичними знаннями з фізичної культури, організації ігрової діяльності учнів, повідомленні завдань уроку і т. ін.
Опис використовується для ознайомлення з технікою вправ при створенні уявлення про неї.
Пояснення служить прийомом передачі інформації про техніку виконання вправи. Пояснюючи, вчитель говорить не лише про те, як виконується вправа, але й чому слід робити так, а не інакше.
Застосування словесних методів навчання на різних етапах формування рухової навички
Супроводжуюче пояснення — це лаконічні коментарі й зауваження, якими супроводжують демонстрацію наочних посібників або хід виконання вправи учнями з метою спрямування і поглиблення сприймання.
Інструкції і вказівки даються для оперативної передачі інформації про допущені помилки та шляхи їх усунення, правила техніки безпеки, самострахування, самоконтроль під час виконання вправ, виконання домашніх завдань тощо.
Бесіда служить формою вільного обміну думками з метою отримання повної і своєчасної інформації, на основі якої учитель корегує процес навчання (поглиблює і розширює знання, виявляє інтереси і бажання учнів, визначає труднощі у самостійній роботі, оцінює якість виконаної роботи).
Розбір — це особлива форма бесіди, яка проводиться після виконання певних завдань окремих занять, або участі у змаганнях з метою підведення їх результатів. Розбір може бути одностороннім і двостороннім.
Словесні оцінки — це мовне схвалення або осуд діяльності учнів. Поряд зі своїм основним призначенням — бути мірою досягнутих успіхів — є прийомом корекції їх дій в ході виконання завдань.
1.2. Метод демонстрації
«Наочність» у фізичному вихованні здійснюється за допомогою багатьох органів чуттів (зору, слуху, вестибулярного апарату, рецепторів м’язів і т. д.). Використання «наочності» у такому широкому значенні дає можливість використовувати цілий комплекс методів шляхом безпосереднього або опосередкованого сприймання фізичної вправи в цілому, її окремих частин, характеристик, умов виконання і т.д.
Безпосередній показ є найдоступнішим методом навчання. Він дає змогу створити в учнів конкретне уявлення про вправу, яка вивчається. Ефективність його застосування забезпечується за умови дотримання таких рекомендацій:
- показувати лише тоді, коли учень за поясненням не може уявити рухову дію і правильно її виконати;
- показ повинен сприяти не тільки створенню в учня уявлення про послідовність рухів, а й про їх інтенсивність, ритм, амплітуду;
- використовувати повільний показ, який забезпечить краще сприйняття учнями структури вправи, що виконується.
- при показі можна зупинятись у тих місцях, де потрібно підкреслити найважливіші параметри рухової дії, від яких залежить успішне виконання вправи;
- час між показом вправи і її безпосереднім виконанням не повинен перевищувати однієї хвилини;
- не слід показувати вправу загально. При кожному показі необхідно акцентувати увагу учнів на конкретному об’єкті спостереження;
- для створення першого загального уявлення про вправу необхідно розмістити учнів так, щоб зона огляду була найбільш вигідною;
- якщо при показі акцентується увага на конкретному русі або конкретній частині вправи, то необхідно відповідно розмістити їх для зручного спостереження.
До традиційних видів опосередкованої демонстрації належать: малюнки, моделі фігурок, шарнірні ляльки, макети майданчиків з фігурками, кінофільми, кінокільцівки, кінограми, слайди, відеограми та ін.
Перш ніж використовувати той чи інший вид опосередкованої демонстрації, необхідно попередньо вивчити матеріали демонстрації, визначити основні сторони і деталі, на які потрібно звернути особливу увагу учнів.
До аналізу і пояснення ілюстративних матеріалів слід залучати учнів. Для перевірки результатів наочного сприйняття доречні питання вчителя і відповіді учнів.
Корисно використовувати демонстрацію кінокільцівок, спеціальних навчальних кінофільмів, відеозаписів не тільки у звичайному, а й у сповільненому темпі. А для аналізу окремих фаз вправи робити «стоп-кадри».
Фіксацію наочності виконують також звукові і світлові сигнали, орієнтири.
Застосування методу