- уникнути або виправити дефекти будови тіла, що виникають при заняттях боксом, фехтуванням, веслуванням на каное, стрільба та ін.;

- використовувати метод в якості активного відпочинку.

Вправляння в уяві рухів (ідеомоторне вправляння, «прокручування» в думці, візуальне відтворення) — це виконання фізичних вправ подумки, уявляючи собі послідовність рухів, техніку окремих підсистем, або рухову дію в цілому. Уява рухів викликає ті ж фізіологічні процеси, які характерні для їх реального виконання, але з меншою інтенсивністю.

Використання цього методу дає можливість:

- прискорити процес розучування, закріплення і вдосконалення фізичної вправи;

- впливати на розвиток рухових якостей, що проявляються в конкретній вправі;

- розвивати здатність до зосередження уваги на виконанні конкретної рухової дії або цілого ряду вправ, що виконуються у заданій послідовності;

- навчитись регулювати емоційний стан, оволодіти здатністю розслабляти м’язи;

- зберегти рухову пам’ять на фізичні вправи під час вимушених перерв у практичних заняттях.

При використанні вправляння в уяві рухів слід керуватися такими положеннями:

- виконувати фізичну вправу подумки можна перед реальним її виконанням, у перервах між спробами, безпосередньо після закінчення та між заняттями;

- перш ніж застосовувати цей прийом, необхідно попередньо засвоїти рухову дію і тільки після цього навчитись чітко виражати словами те, що учень збирається уявити;

- під час вправляння учитель не повинен втручатися в дії учнів;

- тривалість дії даного прийому не повинна перевищувати 2-3 хвилини в одному сеансі; 2-3 разів протягом дня; 8-10 уявних повторень в одному занятті простих вправ і 1-2 рази — складних. Безпосередньо перед практичною спробою уявляти вправу слід не більше 2-3 разів;

- вправлятись можна з відкритими і закритими очима, усуваючи при цьому зайві подразники;

- уявляти не тільки образ руху, але і ті відчуття, які його супроводжують в той або інший момент;

- не слід вправлятись в уяві після важких фізичних і психічних навантажень.

Вправляння в імітації рухів полягає в наслідуванні спортивної техніки по відношенню до структури і умов дій. Наприклад: виконання ривка гімнастичної палиці замість штанги, метання без приладу, плавання на суші, бій з тінню та ін.

Вправляючись в імітації рухів, можна:

- створювати і закріплювати уявлення про спортивну техніку;

- розвивати групи м’язів, на які припадає найбільше навантаження;

- досягти автоматизації окремих підсистем спортивної техніки;

- відновлювати в пам’яті послідовність рухів.

Вправляння в імітації рухів буде приносити користь лише тоді, коли учень здатний відтворити техніку вправи, що вивчається в усіх її деталях.

Література:

Верхошанский Ю.В. Основы специальной физической подготовки спотрсменов.— М.: ФиС, 1988.— 331 с.

Голобородько В.А. Педагогический подход к оценке //Физическая культура в школе.— 1978.— № 12.— С. 21.

Иванов Н.Д. Обучение метанию малого мяча в VI классе //Физическая культура в школе.— 1985.— № 7.— С. 20-23.

Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей.— Львів: Штабар, 1997.— 207 с.

Линець М.М., Андрієнко Г.М. Витривалість, здоров’я, працездатність.— Львів, 1993.— 131 с.

Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры: Учебн. для институтов физ. культуры — М.: ФиС, 1991.— 543 с.

Мейксон Г.Б., Шаулин Е.Б. Самостоятельные занятия учащихся по физической культуре.— М., 1986.

Новосельский В.Ф. Методика урока физической культуры в старших класах: Учебное пособие.— К.: Рад. школа, 1989.—128 с.

Определение физической подготовленности школьников /Под. ред. Б.В.Сермеева.— М.: Педагогика, 1973.— 104 с.

Петров В.А. Примерные обучающие программы // Физическая культура в школе.— 1983.— № 10.— С. 28-29.

Петров В.А. Примерные обучающие программы //Физическая культура в школе.— 1983.— № 10.— С. 28-29.

Тер-Ованесян А.А., Тер-Ованесян И.А. Обучение в спорте.— М.: ФиС, 1993.— С. 181.

Филин В.П. Воспитание физических качеств у юных спортсменов.— М.: ФиС, 1974.— 232 с.

Шитикова Г.Ф. Оценка навыков и умений у младших школьников //Физическая культура в школе.— 1977.— № 3.— С. 14-18.

Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів.— Львів: ЛОНМІО, 1996.— 232 с.

Шиян Б.М., Папуша В.Г. Теорія фізичного виховання.— Тернопіль: Збруч, 2000.— 183 с.

Шлемин А.М. Один из эффективных методов // Физическая культура в школе.— 1981.— № 11.— С. 27-29.