Реферат на тему:
Історія розвитку гімнастики
Гімнастика як вид спорту і ціла система фізичного виховання зародилася в Древній Греції. Про позитивний вплив регулярних занять гімнастикою на гармонійний розвиток особистості писали і говорили Гомер, Арістотель і Платон. Окрім звичних длня нас розвиваючих і спеціальних вправ гімнастика древніх греків включала в себе плавання, біг, боротьбу, бокс, їзду (верхову і на колісницях) і т.п. По одній з версій, саме слово “гімнастика” походить від грецького «gumnos» (оголений): як відомо, древньогрецькі атлети выступали на змаганнях без одягу.
Сучасна художня гімнастика — змагання у виконанні під музику комбінацій, що складаються з гімнастичних і танцювальних вправ з різними предметами (чи без них):
м'яч — діаметр 18–20 см, вага 400 г;
обруч — з пластику, діаметр — співвідносний зросту, вага — не менше 300 грамів;
скакалка — з прядив'яного волокна, довжина звичайно дорівнює зросту спортсменки;
булави — з пластику, вага кожної — 150 грамів, довжина — 40–50 см;
стрічка — ціпок з тонкою атласною стрічкою завдовжки 6 метрів.
Виступи тривають 75–95 секунд в індивідуальних вправах і 130–150 секунд у групових. Виступи спортсменок оцінює за двадцятибальною шкалою спеціальна суддівська бригада.
Цей винятково жіночий вид спорту широкої популярності набув після 1961 року, коли на конгресі Міжнародної федерації гімнастики (FIG), було схвалене рішення проводити міжнародні змагання з художньої гімнастики. У 1963 році при жіночому технічному комітеті Міжнародної федерації гімнастики створили технічну комісію з художньої гімнастики. Відтоді чемпіонати світу з цього виду спорту відбуваються регулярно. У програмі Олімпійських ігор художня гімнастика з 1984 року.
Про художню гімнастику можна складати поеми. Вона — втілення грації, пластики, краси, спритності. І терплячого, вдумливого ставлення до життя.
У складі національної збірної — 14 гімнасток; 10 — кандидаток, 15 — резерв. На збірну працює вся країна: художньою гімнастикою в Україні займаються близько 11 700 дівчат.
Гімнастика, зокрема художня, розвивається в 23 регіонах України з 27. Найбільш успішно в Криму, Одесі, Львові, Дніпропетровську.
Дуже позитивним є те, що Ірину Дерюгіну в 2004 році обрали в технічний комітет Міжнародної федерації художньої гімнастики. Тепер є кому захищати інтереси України не тільки на килимі.
Триває спортивна боротьба світових фаворитів — Росії й України. Нерідко перемагає не той, хто кращий, а в кого більше грошей. Тому росіянки були першими на останніх Олімпійських іграх, хоча навіть глядачі ясно бачили й розуміли, що українки явно сильніші.
Скандали у світовій художній гімнастиці останнім часом, на жаль, не рідкість. Українські гімнастки, наприклад, залишили змагання Гран-прі в Ізраїлі на знак протесту проти несправедливого суддівства. Віце-президент Федерації художньої гімнастики України Ірина Дерюгіна пояснила: «Це були проросійські змагання. У нас є красномовне відео, яке ми відіслали президенту Міжнародної федерації гімнастики. Незважаючи на те, що Кабаєва впустила м'яч, вона одержала друге місце, а Бессонова, що впродовж усіх змагань не припустилася жодної помилки, у вправі з обручем — чомусь була другою, а з м'ячем — узагалі восьмою. Це важко зрозуміти. Виходить, що змагаються не гімнастки, а судді».
Гучний ексцес стався на третьому етапі серії Гран-прі у французькому місті Тіє. Арбітри деяких країн оголосили справжню війну нашим гімнасткам, тому головний тренер української команди Альбіна Дерюгіна вирішила знятися зі змагань. Цей інцидент Ірина Дерюгіна прокоментувала таким чином: «Почалося все фактично з ультиматуму. До українського судді підійшла арбітр з Білорусі і сказала: «Або ти судиш, як кажуть, з нами разом, або залишишся сама». Дуже цікава постановка питання! Адже після того, як FIG ухвалила рішення про передачу золотих медалей чемпіонату світу українській команді (росіянки Кабаєва і Чащина були впіймані на допінгу), і особливо після другого етапу Гран-прі «Кубок Дерюгіної — Нафтогаз», абсолютно всім стала зрозумілою величезна різниця в класі між гімнастками України і Росії. Ні в кого це не викликає сумнівів. От і у Франції всі визнали, що в багатоборстві краще за всіх виступила наша Ганна Бессонова. Дуже сподобалася Наталка Годунко. Тамара Єрофєєва почувалася не кращим чином, однак виступала цілком гідно.
З олімпійської збірної, що складалася з восьми гімнасток, залишилися тільки Ганна Бессонова і Наталка Годунко. Усі інші завершили виступи. З нового покоління яскраво себе проявляє Іра Ковальчук. Зазвичай на кожну Олімпіаду двоє лідерів «вимальовуються». Якщо з'являється неординарна гімнастка, на неї ніби працює вся Україна. Були Тимошенко і Скалдіна — на них усі працювали, прийшли Серебрянська і Вітриченко — на них. Потім з'явилися Єрофєєва і Бессонова. Трохи пізніше Годунко. Тепер підтягується Ковальчук.
Художня гімнастика — це ставлення до життя.
На початку червня 2004 року у Києві вперше в історії незалежної України відбувся чемпіонат Європи з художньої гімнастики.
На внутрішньому чемпіонаті сьогодні найкращі результати у командному заліку показали перша та друга збірні міста Києва, третє місця дісталось “художницям” із Дніпропетровська, а четверте – львів’янкам.
Абсолютною чемпіонкою України є 21-річна киянка Наталя Годунко. Годунко, разом зі своєю одноклубницею по Школі Дерюгіних Анною Безсоновою, представляла Україну на чемпіонаті Європи в Києві та Олімпіаді в Афінах.