Реферат на тему:

Ігри і фізичні вправи на перервах

Щоденні ігри й заняття фізичними вправами на перервах є ефективним засобом відпочинку учнів між уроками. Вони знімають почуття втоми, тонізують нервову систему, підвищують емоційний стан і працездатність учнів.

Активна цілеспрямована рухова активність учнів на перервах сприяє вдосконаленню багатьох життєво важливих умінь та навичок, розвитку фізичних якостей.

Разом з тим, педагогічні спостереження за учнями на перервах показують, що діти не готові самостійно організувати і провести цю важливу для них форму занять фізичними вправами.

Тривалий шум, безладдя і метушня не сприяють активному відпочинку дітей. Роль чергового вчителя, як правило, зводиться до наведення порядку в коридорах і на спортивному майданчику. Часто буває і так, коли вчителі не встигають на уроці пояснити домашнє завдання або повторити новий матеріал, а роблять це за рахунок перерв, скорочуючи тим самим час відпочинку дітей. Не відпочивши, учні погано сприймають матеріал наступного уроку. Систематичні порушення шкільного режиму суттєво позначаються на здоров’ї учнів – накопичується втома, виснажується нервова система, різко знижується працездатність організму, а це негативно впливає на результати навчання загалом.

Деякі вчителі-класоводи намагаються організувати дозвілля дітей на перервах, одначе роблять це не завжди методично вірно. Спостерігаються випадки, коли заняття фізичними вправами на перервах проводяться за схемою уроків фізичної культури. Часто практикується організоване виконання всім класом комплексу вправ ранкової гімнастики. Тут важливо усвідомити, що перерва – час для фізкультури, де педагог спрямовує і одночасно надає учням можливість самостійно організувати своє дозвілля. В процесі організації і проведення рухливих перерв необхідно враховувати наступні чинники:

1) ігри і заняття фізичними вправами на перервах можуть носити як колективний, так і індивідуальний характер;

2) зміст занять визначається інтересами учнів;

3) участь дітей в іграх і заняттях фізичними вправами на перервах будується на добровільних засадах;

4) організатори і помічники проведення рухливих перерв повинні бути активними учасниками занять.

Загальне керівництво проведенням рухливих перерв покладається на директора школи та його заступників.

Безпосереднє проведення рухливих перерв здійснюється черговими вчителями по школі, вчителями початкових класів, учнівським активом, до якого входять спеціально підготовлені старшокласники.

Організаційно-методичне забезпечення здійснює вчитель фізичної культури. Він готує керівників і помічників занять, складає тижневий графік проведення рухливих перерв, згідно з яким кожному класові визначається місце занять.

Враховуючи пору року, кліматичні умови, матеріальну базу школи, рівень підготовленості учнів і т. д., вчитель фізичної культури щонайменше тричі на рік проводить методичні заняття з учителями-предметниками, вчителями-класоводами, помічниками, на яких пропонує новий набір вправ та ігор на наступний сезон, уточнює методи і прийоми організації дітей, методику їх проведення. Особливо звертає увагу керівників на підготовку учнів до самостійного проведення занять. А починати цю роботу необхідно з прищеплення учням елементарних навичок самообслуговування. Спочатку необхідно привчити учнів швидко, без метушні вийти з класу, пройти на визначене місце. Самостійно приготуватися до проведення занять. Потім навчити їх почергово і одночасно роздавати і збирати предмети (м’ячі, прапорці, скакалки, гімнастичні палиці і т. ін.). Створювати умови для занять (підготувати яму для стрибків, встановити стійки і планку для стрибків на потрібну висоту і т. д.).

Формування в учнів організаторських здібностей є важливим компонентом підготовки їх до занять на перервах. Вони можуть проявлятись в умінні організовувати групу (4-10 чоловік) або клас в цілому для проведення ігор, естафет; різного роду змагань: «Хто краще зробить вправу?», «Хто сильніший?», «Хто спритніший?» і т. ін.

У процесі проведення ігор і занять фізичними вправами на перервах потрібно всіляко підтримувати ініціативу і бажання учнів самостійно добирати засоби, приймати рішення. Поряд з цим, кожне заняття повинно будуватись у відповідності із закономірностями функціонування організму. Спочатку добираються засоби, які будуть забезпечувати поступове входження в роботу (перша частина), потім засоби, які будуть утримувати функції організму на рівні малої і середньої інтенсивності (друга частина ,основна) і в кінці – засоби, які сприяють поступовому виходу із роботи (третя, заключна частина).

Заняття слід завершувати за 5-6 хвилин до початку наступного уроку.

Критерієм оцінки ефективності ігор і занять фізичними вправами на перервах є їх вплив на успішність учнів як показник продуктивності їх праці.

Фізичні вправи, ігри

І. Вправи з малим м’ячем

Підкидати м’яч і ловити його двома руками.

Те саме, але лівою або правою рукою.

Те саме, але під час польоту м’яча зробити один, два або три хлопки в долоні.

Те саме, але за спиною і перед собою.

Підкидати м’яч угору і ловити його після відскоку на рівні голови (грудей, пояса, колін) спочатку двома, а потім однією рукою.

Підкинути м’яч угору, присісти і торкнутись підлоги однією (а потім двома руками) й спіймати м’яч.

Перекинути м’яч над головою із лівої руки в праву і навпаки.

Кинути м’яч об стінку і спіймати його після відскоку.

Те саме, але після підскоку від підлоги.

Кидки м’яча об стінку на дальність відскоку.

Кинути м’яч об землю так, щоб він відскочив якомога вище від землі і спіймати його.

Підкинути м’яч правою рукою за спиною над собою і спіймати його обома руками.

Те саме лівою рукою (правою).

Затиснути м’яч ступнями, стрибком підкинути його і спіймати обома руками.

Те саме однією рукою.

Підкинути м’яч, зробити поворот на 360 і спіймати його.

ІІ. Вправи з великим м’ячем

1. Передача м’яча з рук в руки: в шерензі, по колу; в колоні праворуч, ліворуч, над головою, між ногами.

2. Перекочування м’яча один одному по підлозі в двох шеренгах на відстані 2-3 м між ними

3. Підкинути м’яч угору